Від операційних рішень до стратегічних планів: практика розробки стратегії розвитку освіти Воле – Баранецької ОТГ

 

1. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1.1 Повна назва органу управління освітою ОТГ Відділ  соціально-гуманітарної політики Воле-Баранецької сільської ради
1.2 Повна назва органу місцевого самоврядування ОТГ Воле Баранецька сільська рада Львівської області
1.3 Область Львівська
1.4 Повна поштова адреса ОУО ОМС: (назва вулиці, номер будинку, назва населеного пункту, назва району, області; поштовий індекс) село Воля-Баранецька Самбірський район, Львівська область, 81422
1.5 Телефон (з кодом міжміського зв’язку) Телефон органу управління освіти:

0962808399
1.6 Адреса електронної пошти ОУО ОМС socgumvolia@ukr.net
1.7 Офіційний сайт ОМС ОТГ Сайт громади:

http://voliagromada.org.ua/index.html
1.8 ПІБ керівника ОМС ОТГ Чухрай Григогій Григорович
1.9 ПІБ керівника ОУО ОТГ (або відповідальний за сектор освіти в громаді) Кінаш Микола Дмитрович
2. ПАСПОРТ ОСВІТНОЇ МЕРЕЖИ ОТГ
2.1 Кількість населених  пунктів, з них наявні ЗНЗ Кількість населених пунктів – 15 , з них наявні ЗНЗ  – 7
2.2 Кількість населення 5268
2.3 Кількість дітей, з них учнів Кількість дітей  – 790, з них учнів –  458
2.4 Кількість шкіл, з них ЗНЗ І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів Кількість шкіл  – 7 , з них ЗНЗ І ступенів – 1, І-ІІ ступенів – 5, І-ІІІ ступенів – 1.
2.5 Кількість ДНЗ, ПНЗ Кількість ДНЗ – 0 ,  ПНЗ – 0
2.6 Загальна кількість працівників у сфері освіти, з них  педагогічних працівників Загальна кількість працівників у сфері освіти – 152 , з них педагогічних  -124
2.7 Загальний бюджет освіти громади,з них місцевого бюджету Загальний бюджет освіти  – 15702,3 тис.грн., з них  місцевого бюджету – 3653,5 тис.грн.
2.8 Кількість учнів що підвозяться, парк шкільних автобусі Кількість учнів, що підвозяться – 70, парк шкільних автобусів –2 з них 0 резерв.
2.9 Мапа громади з зазначенням шкіл (додаток) Мапа громади з зазначенням шкіл (додається)

 Опис ЗМІСТУ практики

 Від операційних рішень до стратегічних планів: практика розробки стратегії розвитку освіти Воле – Баранецької ОТГ

 Період від початку розробки до впровадження практики

лютий 2017 – листопад 2018

 Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику

Концепція створення ОТГ передбачає передачу громадам повноважень та фінансових ресурсів для їх реалізації. ЗУ «Про місцеве самоврядування» суттєво розширено повноваження об’єднаних громад, як наслідок зросли очікування мешканців ОТГ та відповідальність влади перед ними. Найбільш очевидні проблеми, які накопичувалися в громадах протягом останніх 26 років стосувалися інфраструктури та економічного розвитку територій. Як наслідок, від початку створення об’єднаних громад акцент робився на економічну складову, обговорювалася і надавалася допомога по розробці стратегії розвитку громад. Остання орієнтована на підвищення якості життя населення, ефективності використання трудових та фінансових ресурсів, розширення джерел надходження коштів. Всі ці аспекти пов’язані зі сферою освіти. Проте, в багатьох випадках, стратегії, які розроблялися в громадах, не мають складової, яка б стосувалася освіти, або ж є фрагментарними і стосуються окремих операційних завдань.

В той же час система освіти в громаді, за умови ефективного управління, є однією з точок зростання, саме тому, забезпечення якісних освітніх послуг, рівного доступу до них є важливим та невід’ємним елементом стратегії розвитку громади..

Розуміння стратегічного значення освіти в розвитку Воле – Баранецькій ОТГ існувало. Проблема полягала у тому, що не було рекомендацій щодо розробки стратегії розвитку освіти, а у створені формального документу громада була незацікавлена. Саме тому у 2017 році селищною радою Воле – Баранецької ОТГ погоджено питання участі громади у пілотному проекті щодо розробки стратегії розвитку освіти що реалізовувався за підтримки шведсько – українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні»

 Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

 При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: опитування, аналізу даних, моделювання, систематизації, обговорення.

Цільовою аудиторією є учасники навчально – виховного процесу: вчителі, діти, батьки.

Виконавцями є відділ  соціально-гуманітарної політики Воле-Баранецької сільської ради.

Партнерами є голова громади, депутатський корпус, інші представники ОМС, ГО «Центр освітньої політики», шведсько – український проект «Підтримка децентралізації в Україні», ЛІППО

Як зазначено Войцехом Мархлєвським у практичному пораднику «Стратегія розвитку освіти» – «В Україні розпочалася реформа у сфері середньої освіти. Вона докорінно змінює її філософію, зосереджуючи увагу на дитиноцентризмі, особистісно-орієнтованому навчанні, впровадженні інноваційних методів, партнерстві поміж усіма суб’єктами освітньої політики, безпеці та відсутності дискримінації в навчальному закладі. Такі глобальні завдання мусять знайти своє відображення і на локальному рівні: в управлінні освітньою мережею об’єднаної територіальної громади, у впровадженні інноваційних методів навчання в кожну, навіть найбільш віддалену школу, у зміні стосунків між учителями, батьками та учнями. Стратегічний план розвитку освіти в ОТГ покликаний сприяти реалізації вище перелічених вище завдань. Стратегічний план – це документ, у якому пояснюється, яким чином можна досягнути низки бажаних і реалістичних цілей за допомогою спеціальних скоординованих дій з боку різних установ і зацікавлених гравців. Цей план відображає зв’язок з конкретними ресурсами, необхідними для його реалізації, та логічно й послідовно інтегрує найважливіші довгострокові цілі організації. Він включає організаційну структуру, щодо перелік потрібних ресурсів, а також окреслює правила і порядки, необхідні для забезпечення заходів, цілей та ресурсів.»

Розробка стратегії відбувалася за методикою розробленою експертом шведсько – українського проекту. В цілому ж механізм впровадження практики включав 4 елементи

Алгоритм впровадження практики складається з трьох основних елементів (рис.1):

Рисунок 1 – Елементи алгоритму впровадження практики

Ініціатива щодо розробки стратегії розвитку освіти може бути внутрішньою, тобто надійти від голови громади, керівника органу управління освітою, адміністрації шкіл, або ж зовнішньою і надійти від представників міжнародних проектів, громадських організацій. Отримавши і розглянувши пропозицію про співпрацю, голова громади виніс на сесію питання про участь громади в шведсько – українському проекті «Підтримка децентралізації в Україні» щодо розробки стратегії освітньої галузі громади. Сільською радою схвалено участь Воле – Баранецької громади в пілотному проекті щодо розробки стратегії розвитку освіти, створено стратегічний комітет, призначено координатора проекту (додаток 1). Зокрема рішенням селищної ради визначено представництво стратегічного комітету таким чином:

Представництво Кількість
Голова громади 1
Координатор 1
Депутатський корпус 2
Орган управління ОТГ 1
Дирекція шкіл 2
Вчителі 2
Батьки 2
Учні 3

Цим же рішенням сесії затверджено члена стратегічного комітету від депутатської групи. Щодо інших членів стратегіного комітету депутати постановили, що вони мають бути делеговані рішенням загальних зборів представників кожного колективу.

Роль різних учасників розробки стратегії розвитку освіти визначено Войцехом Мархлєвським у практичному пораднику «Стратегія розвитку освіти» (http://polaris.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/strategy.pdf)

Після цього була проведена робоча зустріч координатора стратегічного комітету з експертами проекту та визначено план дій щодо розробки стратегії розвитку освіти. 24 березня у громаду з робочим візитом відвідали експерти шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Айдер Сеїтосманов і Войтек Мархлєвський, а також Олег Процак, керівник «Центру освітньої політики». Це був перший візит знайомства з системою освіти громади. За результатами зустрічі прийнято рішення  про проведення оцінки ситуації в громаді шляхом анкетування учасників НВП та  збору даних необхідних для зовнішньої оцінки освітньої мережі громади.

Наступний крок – передбачав реалізацію складових методики розробки стратегії розвитку освіти таких як:

  1. Оцінка ситуації, збирання даних.
  2. SWOT-аналіз.
  3. Вироблення бачення розвитку освіти в громаді.
  4. Визначення стратегічних та операційних цілей.
  5. Підготовка операційних завдань та переліку проектів.
  6. Аналіз ризиків стратегії.
  7. Популяризація стратегії серед мешканців.
  8. Розроблення механізмів моніторингу впровадження стратегії.

Для оцінки поточної ситуації , її аналізу, формування бачення напрямків розвитку освіти в ОТГ необхідні вихідні данні що характеризують поточну ситуацію та дозволяють оцінити очікування різних фокус груп. Як наслідок, було проведено збір даних за такими напрямками:

  • Данні що характеризують освітню мережу закладів освіти, перспективи її розвитку.
  • Данні що характеризують бачення мешканців громади.

За першим напрямом збір інформації проводився за такими показниками:

  • перспективна демографічна ситуація;
  • дані про педагогічних працівників;
  • дані про технічно-обслуговуючий персонал;
  • дані про учнів та ситуацію з їх підвозом;
  • дані про додаткові та гурткові заняття у школах;
  • бюджетні витрати поточні та за попередній рік;
  • дані про приміщення шкіл та їх опалення.

Виходячи із даних показників експерти провели порівняльний аналіз за наступними показниками:

  • наповнюваність класів;
  • учнів на одного вчителя;
  • учнів на одного технічно-обслуговуючого працівника;
  • співвідношення педагогів до технічно-обслуговуючого персоналу;
  • загальна площа на одного учня школи;
  • площа навчальних приміщень на учня;
  • площа на одного педагогічного працівника;
  • відсоток учнів, що беруть участь в додаткових заняття (гуртках);
  • середня кількість учнів на одному занятті;

Для збору інформації за другим напрямом координатором проекту було проведено ряд зустрічей з різними групами учасників навчально – виховного процесу. Так, протягом березня-квітня координатором проекту проводились зустрічі в усіх школах громади з батьківськими, учнівськими та вчительськими колективами. Учасникам зустрічей надавалася інформація щодо мети та завдань проекту, а також проведено соціологічне опитування. Анкетування охоплювало всіх учасників освітньо – виховного процесу. Кожна із цільових груп (батьки, вчителі, діти), мала можливість дати відповідь на питання анкети в електронному вигляді за допомогою  google-форм, або за допомогою паперових анкет. Варто зазначити, що більшість респондентів надавали перевагу анкетуванню за допомогою google-форм. В анкетах для цільових груп деякі питання були подібними, але сформульовані по-різному в залежності від цільової аудиторії. Це дозволяє більш об’єктивне бачення ситуації щодо навчального процесу, взаємодії учасників навчально – виховного процесу, визначити напрямки та заходи для покращення ситуації.

Було опитано 62 вчителів (50% від загальної кількості), 105 учнів (це майже 65% учнів 8-11 класів) та 101 батько (приблизно 33% від загальної кількості батьків). Даний етап роботи викликав велику зацікавленість проектом у всіх учасників освітнього процесу, адже вперше цікавились їхньою думкою. Результати опитування були опрацьовані працівниками соціально-психологічної служби Баранівецького НВК.

Поки опрацьовувались результати кожен з колективів шкіл пропорційно до кількості учнів обирав своїх представників до фокус-груп громади. Таким чином, на кінець квітня було сформовано представницькі групи батьків, педагогів та учнів. Склад фокус груп у додатку 2

У середині травня розпочався наступний етап проекту – зустрічі у фокус-групах.

12 травня 2017 року відбулась зустріч координатора проекту з представниками учнівських колективів. Під час зустрічі з учнями було проаналізовано результати анкетувань учнівських колективів, а також здійснено визначення пріоритетів розвитку в баченні учнів щодо навчально-матеріальної бази, навчального та виховного процесів. З учасниками фокус-групи було проведено інтерв’ю і кожен учасник зустрічі зміг визначити своє бачення існуючих проблем та їх розв’язку шляхом запису на картці не більше трьох основних ідей. Також було прийнято рішення про необхідність створення учнівського парламенту громади, склад якого сформують демократично обрані представники учнівських колективів. Діти не змогли визначитись до кінця з учнівським парламентом і тому було прийнято рішення з початком літніх канікул організувати сесію учнів з виїздом на екскурсію. Питання для розгляду на цю сесію – вибори керівництва учнівського самоврядування громади та робота з виховним центром громади щодо розробки плану виховної роботи.

13 травня 2017 року відбулась зустріч координатора проекту з представниками вчительських колективів. Значний час зустрічі був присвячений SWOT-аналізу з виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, які властиві системі освіти в громаді. Аналізу були піддані напрямки дошкільної освіти, збереження життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу, мережа навчальних закладів, професійне вдосконалення педагогів, навчально-матеріальна база, якість навчання, навчання дітей з особливими потребами. Під час зустрічі з вчителями було розглянуто порівняльні результати анкетування вчительських колективів з учнівськими і батьківськими. Цей процес дозволив внести доповнення у SWOT-аналіз. З учасниками фокус-групи також було проведено інтерв’ю і кожен учасник зустрічі зміг визначити своє бачення існуючих проблем та їх розв’язку шляхом запису на картці не більше трьох основних ідей.

За результатами цих двох зустрічей було прийнято рішення про повторні збори на початку червня, а координатору проекту було дано завдання трансформувати ідеї та результати SWOT-аналізу у форму бачення розвитку освіти громади. Також було вирішено, що на цих зборах будуть обрані члени стратегічного комітету від кожного колективу.

18 травня 2017 року відбулась робоча сесія для керівників навчальних закладів громади, де координатор проекту представив напрацювання учнівської та вчительської груп і попередній SWOT-аналіз. Директори шкіл мали змогу висловити свої ідеї щодо матеріального забезпечення шкіл, навчального та виховного процесу шляхом заповнення карток. Також більша частина часу була приділена роботі над SWOT-аналізом і його доповненню. Фрагмент SWOT-аналізу представлена у додатку 3

28 травня у громаді було зібрано представників від всіх батьківських комітетів шкіл. Батьки мали можливість об’їхати всі школи, а директори шкіл презентували ввірені їм школи та окреслили круг проблем. Після цього у Баранівецькому НВК батьки ознайомились із результатами онлайн-анкетувань та з попередніми напрацюваннями до програми розвитку. Кожен з присутніх шляхом анкетуванння та інтерв’ю міг виявити найбільш пріоритетні для їхнього батьківського комітету проблеми та бачення стосовно матеріальної бази, навчального та виховного процесу. Всі батьки відзначили користь від такої зустрічі, побаченого та спілкування. Вони мали змогу трішки краще зрозуміти роботу шкіл і порівняти свої проблеми з проблемами інших! Вперше  було  зроблено такий важливий крок до налагодження співпраці між батьками та школами, основою якої має бути взаєморозуміння і спільна мета.

31 травня, експерти шведсько – українського проекту провели зустріч з депутатами громади, директорами шкіл, а також з представниками вчительських та батьківських колективів шкіл. Координатор проекту зі створення стратегії розвитку освіти громади Пазюк Сергій представив учасникам зустрічі результати онлайн-анкетувань, визначив проблеми освітньої галузі та бачення їх вирішення, а також пріоритети вчительських, батьківських та учнівських колективів. Експерти проекту представили результати аналізу мережі освітніх закладів громади, обговорили з присутніми питання оптимізації шкільної мережі (додаток 4).

19 червня 2017 року в новому форматі пройшло планове засідання учнівського самоврядування громади. Учні разом з своїми вчителями здійснили екскурсію в село Спас Старосамбірського району. В кінці подорожі на березі річки Дністер діти разом координатором громади з розробки стратегії розвитку та працівниками виховної служби попрацювали над ідеями до виховної роботи з метою їх включення до стратегії розвитку освіти.

Після цього координатором проекту проведено узагальнення всіх результатів та врахування зібраних під час зустрічей пропозицій для розробки проекту стратегії розвитку освіти Воле – Баранецької ОТГ. Проект було оприлюднено на сайті громади та створено форму зворотного зв’язку для внесення зауважень та пропозицій у липні 2017 року.  (додаток 5)

Окрім того проект стратегії було представлено колективам шкіл на серпневій конференції на початку 2017-2018 рр.

Після отриманих пропозицій, з листопада 2017 року розпочався заключний етап роботи над стратегією розвитку, який полягав у наповненні стратегії конкретними заходами. На цьому етапі роботи проводились засідання стратегічного комітету, наради директорів шкіл у відділі соціально-гуманітарної політики. Координатором проекту та керівництвом громади проводились розрахунки потреб освітньої галузі на покращення навчально-матеріальної бази, виховну та спортивно-оздоровчу роботу, прораховувалась можливість залучення коштів з різних джерел та рівні бюджету, реалізації проектів обласного рівня, фонду регіонального розвитку тощо. Не менш важливою стала робота над питаннями підвищення фахового рівня педагогів, моніторингу за рівнем витрат, якістю освітнього процесу. Так, було напрацьовано модель підвищення кваліфікації педагогів на рівні громади у співпраці з Львівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, розроблено уніфіковану онлайн-модель фінансової звітності навчальних закладів.

Завершення роботи над стратегією розвитку освітньої галузі Воле-Баранецької ОТГ і заключним елементом в алгоритмі впровадження практики стало чергове засідання сесії громади, на якому було затверджено стратегію та заходи на її реалізацію (додаток6).

 Досягненні якісні та кількісні результати

  • 1 Розроблено стратегію розвитку освіти, завдання та заходи з її реалізації
  1. Поширено практику використання Google форм для визначення думки зацікавлених сторін в процесі розробки стратегії розвитку освіти в двох громадах Хмельницької та Тернопільської областей
  2. Проведено анонімне анкетування трьох основних груп: батьки – 101 особа, вчителів – 62 , діти –105 осіб,
  3. Розроблено модель підвищення кваліфікації педагогів у співпраці з ЛІППО
  4. Розроблено уніфіковану он-лайн модель фінансової звітності навчальних закладів

  Головні ризики впровадження практики  

  • Відсутність політичної підтримки голови громади та депутатів
  • Відмова основних учасників НВП від участі в анкетуванні
  • Надання неправдивих відповідей на питання в анкеті
  • Низька якість анкет

  Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо

Розробка стратегії не потребував додаткових фінансових витрат

Наявність презентації, публікації у ЗМІ щодо практики

Сайт Воле – Баранецької ОТГ  http://voliagromada.org.ua/osvita/index.html

Додатки

➤