Реалізація проєкту «Мейкерство як новий тренд для винахідників і творців»

Період впровадження практики

Практика впроваджується як гурток науково-технічного напрямку в Комунальному закладі «Полтавський міжшкільний ресурсний центр» з вересня  2023 року та триває дотепер. Практика мейкерства – це унікальна програма, що розроблена керівником гуртка та методистом Комунального закладу «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради».

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Створення прототипів або власних фізичних продуктів раніше вимагало значних капіталовкладень і доступу до спеціальної техніки, що блокувало розвиток власної творчості. Зацікавлення суспільства виробами власного дизайну та збільшення кількості техніки, з якою можуть працювати люди, дають поштовх для створення відкритих просторів (MakerSpaces, FabLabs), що дають  будь-якій дитині доступ до мейкерського простору,  дорогого обладнання (лазерні принтери, 3D-принтери, набори різного спрямування) для реалізації власних ідей, тобто розвитку сучасних STEM-компетентностей.

Реалізація практики дозволяє формувати компетентності особистості та розкриття творчого потенціалу дітей за допомогою реалізації індивідуальних проєктів та пов’язана з необхідністю  залучення дітей до пізнання та розуміння світу техніки через призму технічної творчості, оволодіння системою оригінальних техніко-технологічних знань, умінь і навичок.

Таким чином, практика створює умови для розвитку творчої уваги, формування критичного мислення, креативності, наполегливості, вмінні працювати в парі, команді, розподіляти ролі в рамках великої кількості практичної частини.

  

Цільова аудиторія

Цільовою аудиторією практики є вихованці закладу різного віку, зокрема учасники гуртка «Юний мейкер» — учні 4–8 класів закладів загальної середньої освіти Полтавської міської ради. Практика спрямована на розвиток їхніх творчих, технічних і конструкторських здібностей із подальшим формуванням індивідуальної та командної участі у фестивалях, конкурсах і виставках міського, всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Також цільовою аудиторією є педагогічні працівники та керівники гуртків закладів позашкільної освіти мистецького й науково-технічного напрямів, які впроваджують сучасні технології мейкерства, проєктної діяльності.

Сутність проєкту

Сутність проєкту полягає у поєднанні теоретичної, практичної та конструкторської складових відповідно до тематики занять, що забезпечує цілісний підхід до навчання та сприяє підвищенню мотивації здобувачів освіти до вивчення теоретичного матеріалу і його подальшого практичного застосування.

Практика створює умови для активного розвитку креативності під час розробки ескізів, проєктних рішень та конструкторських моделей, а також формує навички роботи з сучасним обладнанням і технологіями.

Важливою складовою є поєднання індивідуальної та командної роботи, що сприяє розкриттю особистісного потенціалу кожної дитини, розвитку відповідальності, комунікації та здатності до співпраці в колективі.

Виконавці практики

Реалізацію практики забезпечує керівник гуртка науково-технічного напряму, який здійснює цілісну теоретичну та практичну підготовку вихованців до роботи зі спеціальними програмами, сучасними освітніми технологіями та навчальним обладнанням, формуючи в учнів навички проєктної та конструкторської діяльності.                                     Адміністративно-методичний супровід практики, а також організаційне забезпечення та створення необхідної матеріально-технічної бази для проведення занять здійснює адміністрація Полтавського міжшкільного ресурсного центру, забезпечуючи належні умови для ефективної реалізації освітнього процесу.

Партнери

Партнерська взаємодія забезпечує комплексну реалізацію освітнього, практичного та виховного компонентів проєкту, сприяє розбудові інноваційного STEM-середовища, задоволенню освітніх потреб вихованців, а також стимулює розвиток креативності, технічної творчості молоді та формування актуальних компетентностей.

Одним із ключових партнерів практики є Полтавський університет економіки і торгівлі, на базі якого проводяться заходи, пов’язані з напрямом «мейкерство», та функціонують сучасні лабораторії, що дозволяють розширювати практичний досвід вихованців і підсилювати їхню дослідницьку та конструкторську діяльність.

Важливою складовою практики є також синергія з родинами. Батьківська спільнота активно підтримує творчі ініціативи дітей та сприяє реалізації їхніх ідей, створюючи додаткові умови для розвитку, самовираження та практичного втілення освітніх проєктів.

          

Методи реалізації практики

Практика реалізується відповідно до навчальної програми, розробленої на основі програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Водночас мейкерський підхід у межах практики передбачає відсутність жорстких рамок оцінювання та створює простір для творчості, експериментів і впровадження інноваційних рішень. У цьому контексті особливо важливим є комплексне використання методів навчання, які забезпечують глибоке розуміння теоретичного матеріалу та його ефективне застосування у практичній діяльності.

Основні методи реалізації практики:

1. Проєктне навчання
Замість опрацювання «сухої» теорії вихованці працюють над створенням конкретного матеріального або цифрового продукту. Наприклад, замість традиційного вивчення теми «3D-моделювання» учням пропонується реалізувати практичний проєкт — розробити ескіз брелока та створити його модель у відповідному програмному середовищі.

2. Метод інженерного дизайну
Метод спрямований на формування інженерного типу мислення, коли учні вчаться аналізувати проблему, генерувати ідеї, створювати прототипи та вдосконалювати рішення. Особливу увагу приділено формуванню «гнучкого мислення», де помилка розглядається як природний етап дослідницького процесу.

3. Філософія DIY (Do It Yourself)
Практика мейкерства передбачає створення виробів із різноманітних матеріалів із використанням як традиційних, так і сучасних технологій. Наприклад, під час вивчення теми «3D-друк» учні спочатку створюють прототип із підручних матеріалів (папір, пластилін, фарби тощо), після чого вдосконалюють ескіз і переходять до цифрового моделювання та друку.

4. Командна взаємодія та co-creation
Освітній процес організовується таким чином, щоб учні постійно взаємодіяли, обмінювалися ідеями та спільно створювали проєкти. Під час роботи з 3D-ручками або іншими інструментами учасники розподіляють ролі, допомагають один одному у виборі моделей, кольорів і послідовності виконання завдань.

5. Гейміфікація та мейкерські хакатони
Важливим елементом практики є використання ігрових підходів, які підтримують інтерес і мотивацію вихованців. Гейміфікація перетворює процес технічного моделювання та конструювання на захопливу діяльність із елементами змагання, винагород і досягнень.

Особливе місце займають мейкерські хакатони — інтенсивні командні події, під час яких учні у визначений час створюють власні інженерні або креативні рішення від ідеї до готового продукту. У таких умовах керівник гуртка виступає фасилітатором і наставником, який створює безпечне середовище, спрямовує через навідні запитання та підтримує самостійність учнів, сприяючи їхнім власним відкриттям і творчим пошукам.

            

Алгоритм впровадження практики

Алгоритм впровадження практики реалізується як послідовна система етапів, що забезпечує організоване, методично виважене та результативне впровадження мейкерського підходу в освітній процес гуртка.

1. Організаційний етап
На цьому етапі здійснюється оцінка наявного матеріально-технічного забезпечення, визначаються потреби в обладнанні, інструментах та програмному забезпеченні, необхідних для реалізації навчальних завдань практики.

2. Методичний етап
Передбачає розробку навчальної програми та календарно-тематичного планування з урахуванням диференціації навчання. Здійснюється затвердження програмної документації, підготовка планів занять, розробка роздаткових матеріалів та навчально-методичного забезпечення відповідно до визначених тем.

3. Інформаційно-ознайомчий етап
На цьому етапі проводиться ознайомлення батьків та вихованців із напрямом діяльності гуртка, його особливостями, очікуваними результатами та формами роботи. Формується мотиваційне середовище для активної участі дітей у практичній діяльності.

4. Практичний етап
Передбачає безпосереднє впровадження практики в освітній процес гуртка протягом кількох навчальних років. Реалізація здійснюється через проєктну діяльність, челенджі, хакатони, конкурси та інші інтерактивні форми роботи, спрямовані на розвиток творчих і технічних компетентностей вихованців.

5. Підсумковий етап
Здійснюється аналіз результатів реалізації практики, зокрема кількості та якості розроблених учнівських проєктів, рівня участі у конкурсах, фестивалях і змаганнях. Формуються висновки щодо ефективності впроваджених підходів та визначаються напрями подальшого вдосконалення практики.

Якісні та кількісні результати

Результативність освітнього процесу в межах практики визначається сукупністю якісних змін в особистісному розвитку вихованців та конкретними кількісними показниками їхніх технічних досягнень.

Якісні результати:

  1. Розвиток hard skills (технічних навичок)
    Вихованці опановують базові принципи конструювання, моделювання, роботи з сучасними інструментами та матеріалами, набувають практичного досвіду створення технічних виробів.
  2. Розвиток soft skills
    Формуються навички ефективної командної взаємодії, роботи в парах і групах (зокрема під час мейкерських хакатонів), вміння розподіляти ролі, аргументувати власні ідеї та слухати інших учасників.
  3. Критичне та винахідницьке мислення
    Учні вчаться розглядати проблемні ситуації як технічні завдання, висувати гіпотези, експериментувати та знаходити нестандартні рішення через метод проб і помилок.
  4. Презентаційні навички
    Вихованці набувають досвіду публічного представлення та захисту власних проєктів, короткої й структурованої презентації результатів своєї діяльності.
  5. Підвищення мотивації до навчання
    Завдяки використанню елементів гейміфікації формується стійкий інтерес до технічної творчості та навчальних дисциплін науково-технічного спрямування.

Кількісні результати:

  1. Охоплення вихованців
    Успішно завершено перший навчальний курс тривалістю 2 роки, який відвідували учні 5–7 класів. Наразі триває другий етап реалізації проєкту, у якому беруть участь учні 4–6 класів.
  2. Кількість проєктів
    Відповідно до навчальної програми та календарно-тематичного планування вихованці виконують декілька проєктів у межах кожної теми, що забезпечує системність практичної діяльності.
  3. Проведені заходи
    Організовано та проведено щорічні змагання з тематичних виробів із 3D-ручки, конкурси «Найкращий ескіз», «Найкращий виступ». Реалізовано низку інженерно-конструкторських проєктів, зокрема «Ейфелева вежа», довготривалі проєкти «Літальні об’єкти», «Підставка для прикрас», «Мейкерський декор: від ескізу до столу», а також тематичні заходи до Великодня «Традиції в лазерному світлі: створення писанок майбутнього».
  4. Участь у проєктах
    Вихованці брали участь у локації «MAKER LAND – територія, де народжуються інновації» в межах проєкту URBAN X-CHANGE NETWORK II «BRIDGES: німецько-український проєкт партнерства в галузі освіти, культури та громадської дипломатії».

     

Головні переваги та можливі ризики впровадження практики

Переваги практики

Створення та впровадження практики відкриває нові можливості для модернізації освітнього простору закладу та формування у вихованців ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в технологічному світі: практично реалізувати ключові компетентності Нової української школи (НУШ), оскільки навчання інтегрує в собі технології, інженерію та математику, перетворюючи теоретичні знання з фізики, геометрії чи інформатики на прикладні навички; проєкт стає інноваційним елементом закладу, адже діти навчаються на сучасному обладнанні – від LEGO до 3D-принтерів, а заклад яскраво демонструє свій розвиток та сучасний підхід до навчання; мейкерство знайомить молодь із професіями майбутнього в галузях робототехніки, промислового дизайну, інженерії та IT; вихованці проходять шлях від споживачів технологій до їхніх творців, що дає їм величезну перевагу при майбутньому вступі до ЗВО;  впровадження гейміфікації та мейкерських хакатонів стимулюють командну взаємодію, творчість та гнучке мислення.

Можливі ризики впровадження практики

Серед основних ризиків є залежність від енергомережі: відсутність світла, що обмежує доступ до мейкерського обладнання та може змінити хід заняття; збої в роботі обладнання (вихід з ладу 3D-принтерів, 3D-ручок, лазерних верстатів. Окремо виділимо брак витратних матеріалів (пластику для 3D-ручок, фанери). Важливими є ризики безпеки життєдіяльності при роботі з обладнанням, психологічний аспект (переживання дітей за розроблені проєкти, емоційність при представленні результатів) та повітряні тривоги у процесі навчання або перед його початком.

Інформація у ЗМІ

Інформаційний супровід практики «Мейкерство як новий тренд для винахідників і творців» здійснюється через активне ведення сторінок у соціальних мережах Facebook, Instagram Комунального закладу «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради», до дозволяє поширювати цікаву інформацію про роботу дітей, їх роботи та участь в заходах.

Важливим кроком в просвітницькій діяльності та поширенні практичної значущості проєкту є участь в V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітня робототехніка та штучний інтелект» (м. Дніпро, 17–18 квітня 2025 р.) з тезами «3D-моделювання та 3D-друк як інструмент розвитку творчого потенціалу дітей у позашкільній освіті».

Таким чином, висвітлення практики у соціальних мережах є стратегічно важливим елементом його розвитку, оскільки популяризує STEM-освіту та мейкерський рух серед учнів, батьків та освітян, наочно демонструючи, що технології, дизайн, сучасне обладнання – це доступно, сучасно та захопливо. Головним пріоритетом висвітлення інформації є зацікавлення та стимул вихованців до такої діяльності, а також інформування батьків та педагогічну спільному про існування такої практики.

Інформаційні ресурси проєкту:

Інформація про орган місцевого самоврядування

Орган місцевого самоврядування: Полтавська міська рада.

Міський голова: Катерина Ямщикова.

Адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36.
Електронна пошта: cancelar@rada-poltava.gov.ua
Контактний телефон: +38 (0532) 52-59-10

Офіційний вебсайт: https://www.rada-poltava.gov.ua/

Орган управління освітою громади

Орган управління освітою громади: Департамент освіти Полтавської міської ради.

Начальник: Жанна Каплоух.

Адреса: м. Полтава, вул. Соборності, 36.
Контактний телефон: +38 (0532) 57-32-44
Електронна пошта: poltosvita@osvitapoltava.gov.ua
Офіційний вебсайт: https://osvitapoltava.gov.ua/

Особи, які відповідальні за впровадження практики

Олена Цимбалюк – директор Комунального закладу «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради»;

Анастасія Кокарєва – керівник гуртка Комунального закладу «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради».

 

➤