Оптимізація: складний процес, що приносить позитивні зміни. Досвід Брусилівської селищної ради.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
	Повна назва органу управління освітою ТГ	Відділ освіти та спорту Брусилівської селищної ради
	Повна назва органу місцевого самоврядування ТГ	Брусилівська селищна територіальна громада
	Область	Житомирська
	Повна поштова адреса ОУО ОМС: (назва вулиці, номер будинку, назва населеного пункту, назва району, області; поштовий індекс)	12601 вул. Митрополита Іларіона, 50, смт. Брусилів, Житомирський район
	Телефон (з кодом міжміського зв’язку)	(04162)30-4-37
	Адреса електронної пошти ОУО ОМС	brus_vos@ukr.net
	Офіційний сайт ОМС ТГ	brusylivska-gromada.gov.ua
	ПІБ керівника ОМС ТГ	Габенець Володимир Васильович
	ПІБ керівника ОУО ТГ (або відповідальний за сектор освіти в громаді)	Чмуневич Микола Ілліч
ПАСПОРТ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ ТГ
	Кількість населених пунктів, з них наявні ЗНЗ	Кількість населених пунктів 37, з них наявні ЗЗСО – 12
	Кількість населення	Чисельність населення громади: 15242 чоловік
	Кількість дітей, з них учнів	Кількість дітей : від 0 до 6 років- 717 дітей, від 6 до 18 років – 1942 дитини, з них: 1715 учнів
	Кількість шкіл, з них ЗЗСО І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів	Кількість шкіл – 12, з них забезпечують: здобуття початкової освіти – 1; здобуття базової середньої освіти -4; здобуття профільної середньої освіти -7
	Кількість ЗДО, ЗПО	Кількість ЗДО 11 та 2 ЗДО є структурними підрозділами гімназій, ЗПО – 3
	Загальна кількість працівників у сфері освіти, з них педагогічних працівників	Загальна кількість педагогічних працівників у сфері освіти – 561, з них педагогічних працівників 344
	Загальний бюджет освіти громади, з них місцевого бюджету	Загальний бюджет освіти на 2021 рік – 104611652 грн. (освітня субвенція – 55429200 грн., інклюзія – 239626 грн., ІРЦ- 1499000грн.), з них: місцевого бюджету – 47443826 грн.
	Кількість учнів що підвозяться, парк шкільних автобусів	Кількість учнів, що підвозяться – 535, парк шкільних автобусів – 7, з них резерв **

Зміст

Опис ЗМІСТУ практики
Період від початку розробки до впровадження практики
Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику
Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери
Досягнені якісні та кількісні результати
Головні ризики впровадження практики
Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо.

Опис ЗМІСТУ практики

Оптимізація: складний процес, що приносить позитивні зміни. Досвід Брусилівської селищної ради.

Період від початку розробки до впровадження практики

березень 2017 – дотепер

Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику

В грудні 2016 року районною радою передано Брусилівській територіальній громаді 15 садочків, 2 позашкільних заклади освіти та 16 шкіл, з яких 11 шкіл І-ІІІ ступенів, 2 – І-ІІ ступеня та 3 школи І ступеня (один заклад був у стані ліквідації). Мережа закладів освіти була неефективною, в середньому проектні потужності закладів освіти використовувалися менше ніж на 50%, наявне індивідуальне навчання через несформованість класів. Школи І-ІІІ ступенів із низькою наповненістю неспроможні забезпечити якісне впровадження концепції НУШ. Частина закладів розміщувалися в нетипових, пристосованих приміщеннях. Витрати на 1 учня в малокомплектних школах сягали 60-70 тисяч гривень, а це втричі вище за аналогічні витрати в школах Брусилова.

Як наслідок, одним із викликів для громади стало забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг незалежно від місця проживання дитини.

Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: аналізу даних, моделювання, систематизації, обговорення.

Цільовою аудиторією є учасники освітнього процесу

Виконавцями є Брусилівська селищна рада, відділ освіти та спорту Брусилівської селищної ради

Партнерами є голова Брусилівської селищної територіальної громади, профільний заступник голови громади, депутатський корпус

В березні 2017 року, після призначення на посаду, начальником відділу освіти та спорту Брусилівської селищної ради проведено аналіз мережі закладів освіти. Отримані результати стали основою винесення даного питання на розгляд голові громади.

Варто зазначити, що при підготовці та проведенні процесу оптимізації керівником відділу освіти та спорту Брусилівської селищної ради використано підхід, запропонований експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» в посібнику «Нова школа у нових громадах». Як наслідок, алгоритм реалізації практики схематично представлено на малюнку 1:

Малюнок 1 – Ключові елементи реалізації практики

Перший крок передбачає визначення актуальності питання оптимізації для громади. Факти, що вплинули на необхідність розпочати процес оптимізації в Брусилівській громаді такі:

громада отримала заклади із низькою наповнюваністю, серед них були школи І-ІІІ ступеня, які нараховували 50 дітей, а також школи І ступеня, в яких навчалося 16-18 дітей і не було жодного класу, діти навчалися на індивідуальній формі.
діти із шкіл з низькою наповнюваністю не приймали активної участі в олімпіадах та конкурсах, в таких школах спостерігався низький рівень охоплення дітей гуртковою роботою та позашкільною освітою.
високі витрати на одного учня (60-70 тис. грн).

Другий крок – визначення лідерів оптимізації. Незалежно від причин, типу громади та інших факторів лідерами в процесі оптимізації є голова громади та керівник органу управління освіти.

Третій крок передбачав збір та аналіз даних необхідних для підготовки сценаріїв оптимізації та визначення конкретних заходів. Використовуючи рекомендації посібника «Нова школа в нових громадах», аналізу підлягали такі показники:

витрати на утримання одного учня;
кількість учнів, які навчаються на індивідуальній формі не за станом здоров’я;
потребу у підвезенні, забезпеченість автобусами та стан дорожнього полотна;
умови навчання учнів у малокомплектних закладах;
кількість дітей з особливими освітніми потребами, що потребують підвезення;
можливість забезпечити педагогів роботою після проведення оптимізації;
можливість залучення додаткових ресурсів в результаті оптимізації мережі закладів освіти.

Четвертий крок – підготовка сценаріїв оптимізації. За результатами аналізу начальником відділу освіти в 2017 році визначені поетапні заходи, що передбачали пониження ступеня ряду закладів освіти та створення опорного закладу. Варто зазначити, що сценарій кардинальних змін мережі закладів освіти (вирішення всіх проблем впродовж одного року) не розглядався, оскільки це викликало б проблеми із забезпеченням безпечного підвезення учнів, надання допомоги з працевлаштування педагогам, які б підлягали вивільненню. Зазначене створювало високі ризики протестів з боку мешканців громади.

П’ятий крок – розробка сценарію змін шкільної мережі. В Брусилівській територіальній громаді прийнято рішення поетапного проведення оптимізації. Практика Брусилівської сільської ради підтверджує, що оптимізація – це процес, що має бути чутливим до змін в громаді. З цією метою щороку розроблявся та затверджувався план змін мережі закладів освіти, враховувалися можливості додаткових ресурсів з загальнодержавних програм. В розрізі років практика громади була такою:

2017 рік – план заходів передбачав створення опорного закладу та пониження ступеня двох закладів освіти та ліквідацію однієї школи.

Створення опорного закладу відбулося в рамках конкурсу на кращий опорний заклад та дозволило громаді залучити додаткові фінансові ресурси для розвитку його матеріально-технічної бази. Так, в 2017 році, згідно наказу відділу освіти та спорту (додаток 1) проведено перший конкурс на визначення кращого опорного закладу в Брусилівській територіальній громаді. Цим же документом затверджено критерії для визначення кращого опорного закладу та склад конкурсної комісії (додаток 1). Конкурс проведено відповідно до діючого в 2017 р. Положення про освітній округ. Матеріали для конкурсу подали два заклади освіти (додаток 2). Згідно протоколу засідання конкурсної комісії (додаток 3) визначено переможця. Як наслідок, 01 червня 2017 року згідно рішення Брусилівської селищної ради створено опорний заклад (додаток 4).

2018 рік – зважаючи на досвід та виклики, пов’язані із процесом оптимізації на базі Брусилівської територіальної громади проведено тренінг для керівників органів управління освітою Житомирської області у формі практичної гри «Оптимізація шкільної мережі в громаді». Захід став практичною допомогою у подальших змінах мережі закладів освіти громади, потреба в яких загострилася в кінці 2017-2018 навчального року, коли частина батьків виявили бажання, щоб їх діти перейшли на навчання в опорний заклад.

Як наслідок:

в червні, згідно наказу начальника відділу освіти та спорту (додаток 5), оголошено конкурс на кращий опорний заклад, за його результатами (додаток 6)створено дві опорні школи (додаток 7);
5 грудня 2018 року рішенням виконкому створено робочу групу з проведення оптимізації мережі закладів освіти (додаток 8). Робочій групі доручено в місячний термін розробити план поетапних заходів щодо оптимізації на 2019 рік;
в 2018 році реалізовані заходи з ліквідації Новоозерянської І-ІІ ступенів, Покришівської І ступеня, Пилипонської І ступеня шкіл.

2019 рік – згідно протоколу засідання робочої групи (додаток 9), в лютому 2019 року виконавчим комітетом затверджено план оптимізації на 2019 рік (додаток 10).

2020 рік – в результаті місцевих виборів до Брусилівської селищної ради приєднано сільську раду, на території якої функціонували початкова школа та гімназія.

2021 рік – рішенням виконкому створено робочу групу з проведення оптимізації мережі закладів освіти (додаток 11). Робочій групі доручено в місячний термін розробити план поетапних заходів щодо оптимізації на 2021-2022 роки. В січні 2021 р. затверджено план оптимізації мережі закладів освіти на 2021-2022 роки (додаток 12).

Крок шостий – кампанія з інформування та залучення громадськості. З 2017 року ця процедура зазнала змін.

Так, з 2017 по 2019 рік у випадку оптимізації закладів освіти проводилися громадські слухання, формат яких передбачав зустрічі учасників освітнього процесу із головою Брусилівської громади та начальником відділу освіти та спорту. Під час таких зустрічей руйнувалися міфи оптимізації, серед яких найбільш популярним був міф «немає школи – немає села». Серед ключових аргументів, що допомагали переконати громадськість були наступні:

Гарантія безпечного підвезення учнів. Підвезення не потребувало відкриття нових маршрутів, адже через населені пункти, в яких передбачалося оптимізувати школи, вже підвозилися діти до опорного закладу. Крім того, створення опорного закладу в громаді дозволило придбати новий автобус за програмою 70 на 30.
Покращення умов навчання учнів. Малокомплектні сільські школи знаходилися в нетипових, пристосованих приміщеннях, інфраструктура яких вимагала змін, а отже, додаткових фінансових витрат. Крім того, на початку 2017 року по Брусилівській школі була зроблена медіотека, придбано кабінети природничо-математичного циклу. Заклад, в який планувалося підвезення учнів з оптимізованих шкіл, мав гарний спортзал, облаштовані майстерні, хороше харчування. Начальником відділу освіти та спорту були ініційовані ознайомчі візити батьків до закладів, в яких, як очікувалося, учні продовжать своє навчання.
Низький рівень забезпеченості власними професійними педагогічними кадрами, частина вчителів малокомплектних шкіл були сумісниками.
Презентація закладів освіти, в яких учні можуть навчатися. В громаді існувала практика сходів села, куди виїжджала адміністрація селища. За дорученням начальника відділу освіти та спорту на таку зустрів запрошувався директор школи та проводив її презентацію для присутніх.
Впровадження реформи НУШ. Коли розпочалася НУШ, дієвим аргументом було те, що неможна зробити замовлення по НУШ – парти, ксерокси, ламінатори, бо в школі немає жодного повноцінного класу. Це стало яскравим аргументом того, що батьки самі утискають своїх дітей.
Розповідали про можливості залучення дітей до позашкільної та гурткової роботи.

Із набуттям чинності ЗУ «Про повну загальну середню освіту» процес зміни ступеня закладів освіти, що забезпечують навчання учнів 10-11 класів, став легшим, оскільки закон містить чіткі вимоги щодо кількості класів на паралелі.

Варто зазначити, що в 2017 році, на початку процесу оптимізації в Брусилівській громаді, були випадки коли після закриття школи батьки подавали до суду для опротестування рішення про пониження ступеня (закриття) школи, наймали адвоката, але згодом забирали заяви ще до судових слухань. Причина – місцевою владою виконувалися обіцянки щодо безпечного підвезення дітей, покращення умов їх навчання, а також якості освіти.

В 2020-2021 роках, процедура громадських слухань передбачає, що при зміні мережі закладів освіти в громаді розміщується оголошення на сайті селищної ради, згідно вимог законодавства. Кожен мешканець громади має право подати свої пропозиції та заперечення, які будуть розглянуті на виконкомі та під час сесії. Безпосередні зустрічі з батьками та педагогічними працівниками в цей період не проводяться, але непопулярні рішення щодо оптимізації – підтримуються. Причин декілька:

зросла довіра до дій влади;
створення робочої групи з розробки плану оптимізації мережі забезпечує відкритість та прозорість процесу, адже до її складу входять керівники закладів освіти.

Досягнені якісні та кількісні результати

Впровадження практики в період з 2017 – 2021 роки дозволило досягнуто таких результатів:

підвищено рівень довіри мешканців громади до дій влади шляхом створення робочої групи із проведення оптимізації мережі закладів освіти Брусилівської селищної ради;
розроблений та у відповідних частинах реалізований план проведення оптимізації мережі закладів освіти Брусилівської селищної ради на 2019 рік та 2021-2022 роки;
розроблені та реалізовані плани змін мережі закладів освіти в 2017, 2018 та 2019 роках, що зокрема передбачало визначення критеріїв та створення трьох опорних шкіл;
ліквідоване індивідуальне навчання через несформованість класів. Так, в 2017 році кількість дітей, що перейшли з індивідуальної форми навчання і продовжили навчання у повноцінних класах – 17, а в 2018 році – 30;
додатково забезпечено підвезення для 52 учнів;
надано допомогу у працевлаштуванні 5 педагогам, 5 вчителів пенсійного віку відправилися на заслужений відпочинок;
додатково відкрито три групи продовженого дня. Кількість дітей в групах продовженого дня в 2019 р. порівняно з 1018 зросла на 18 %, а в 2021 порівняно із 2018 роком на 13%;
в процесі оптимізації мережі закладів освіти отримано економію сумі 1336,6 тис. грн. в 2018 році та 1005,4 тис. грн. в 2019 році;
придбано два автобуси за програмою 70 на 30.

Головні ризики впровадження практики

Відсутність політичного лідерства – непідтримка головою громади ініціатив щодо оптимізації мережі закладів освіти в громаді.
Неспроможність забезпечити безпечне підвезення учнів: нестача автобусів, дороги в незадовільному стані.

Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо.

В процесі оптимізації мережі закладів освіти отримано економію сумі 1336,6 тис. грн. в 2018 році, 1005,4 тис. грн. в 2019 році, 2000,0 тис. грн. в 2020 році.

Загальний бюджет освіти на 2021 рік – 104611652 грн. (освітня субвенція – 55429200 грн., інклюзія – 239626 грн., ІРЦ- 1499000грн.), з них: місцевого бюджету – 47443826 грн.

Додатки