Зміст
- Опис ЗМІСТУ практики
- Період впровадження практики
- Опис практики
- Проблема, на вирішення якої спрямована практика
- Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери
- Якісні та кількісні результати
- Інформація в ЗМІ
- Інформація про орган місцевого самоврядування
Опис ЗМІСТУ практики
Робота практичного психолога закладу освіти під час війни. Досвід Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради
Період впровадження практики
лютий 2022 – вересень 2022
Опис практики
Проблема, на вирішення якої спрямована практика
Збройна агресія росії проти України змінила життя кожного українця. В умовах війни зросла роль практичних психологів, адже сьогодні, більш ніж будь-коли раніше всі учасники освітньо-виховного процесу потребують психологічної підтримки та допомоги. Перед практичними психологами постали нові виклики, вирішення яких потребує розвитку професійних навиків, впровадження нових та адаптація апробованих методів надання психологічної підтримки. Зазначене визначило особливості організації роботи практичного психолога в умовах воєнного стану Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області.
Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери
При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: аналізу даних, систематизації, спостереження.
Цільовою аудиторією є учасники освітньо-виховного процесу, в тому числі внутрішньо переміщені особи (ВПО)
Виконавцями є практичний психолог Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області
Партнерами є адміністрація Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області
Алгоритм впровадження практики включав три етапи, що схематично представлені на рисунку 1.

Рисунок 1 – Складові елементи механізму реалізації практики
Етап 1. Ідентифікації потреби для надання фахової допомоги
Із початком війни в громаду почали прибувати сім’ї у пошуках прихистку та безпеки. Ступінь психологічних травм, що вони отримали був різним і залежав від того чи вдалося їм виїхати до початку активних бойових дій, чи вони рятували себе і дітей під обстрілами. Аналіз ситуації свідчив про потреби:
- забезпечення кризового консультування не лише ВПО, а й тих, хто залишався в громаді або вимушено виїздив закордон;
- розвиток професійних знань та навиків роботи в умовах воєнного стану практичного психолога;
- проведення діагностики та надання консультаційної підтримки для учасників освітньо-виховного процесу, в тому числі ВПО.
Етап 2. Підвищення кваліфікації та забезпечення кризового консультування
Реалізація цих завдань відбувалася паралельно.
Робота психологів, практичних психологів в умовах війни відрізнялася від попередньої практики. Для того щоб правильно, компетентно надавати допомогу практичний психолог Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради Людмила Примак обирала навчання, орієнтуючись на два ключових параметрами:
- навчання має проводити фахівець, який працював з людьми що пережили війну;
- цей фахівець має розумітися на українському менталітеті, повинен мати відношення до України.
Як наслідок, психологинею у перший місяць війни обрано два навчальних курси. Перше – курс для бліц навчання по роботі з гострою травмою Світлани Ліпінської (додаток 1, 2). Учасники курсу вивчали протокол та практики стабілізації для попередження розвитку пост травматичного синдрому в наслідок гострої стресової реакції внаслідок війни в Україні. Варто зазначити, що навчання включало чотири модуля, з них три будуть корисними не лише для психологів, а й для соціальних педагогів, вчителів, батьків, а четвертий модуль призначений суто для психологів. Другий навчальний курс – проводився Ізраїльською коаліцією по роботі з травмою під керівництвом Олександра Гершанова (додаток 3). Під час навчання тренери давали чіткі протоколи дій. Знання отримані під час курсів стали основою для подальшої роботи.
На початку війни надання екстреної психологічної підтримки у міській громаді здійснювалося командою психологів інклюзивно ресурсного центру (ІРЦ), центру професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП) та психолога Гімназії №7. Ними були створені групи, які об’єднували людей за віком: дорослі, підлітки, молодші діти і дошкільнята. Практичний психолог Гімназії №7 Людмила Примак працювала з дорослими, з батьками, які приводили дітей на навчання. Методи роботи, які були отримані під час курсів для підвищення кваліфікації, допомогли, давали поштовх для успішної соціальної адаптації ВПО. В своєму підході практичним психологом послідовно об’єднані три складові:
- перша – навчити дорослих як стабілізувати себе;
- друга – допомогти дорослим пригадати що вони дорослі, пригадати які якості вони мають, які складні ситуації вже колись вирішували;
- третя – провести заняття для психоедукації.
Важливо зауважити, що кризове консультування – це допомога «тут і зараз» – стабілізувати, дати опору внутрішню, зовнішню, а далі людина йде. Наступним є організація системної роботи, що здійснюється практичним психологом в школі. Організується робота з батьками, учнями та вчителями і в її основі надання психологічної підтримки, стабілізація, допомога в проживанні війни.
Етап 3 Організація роботи в умовах воєнного стану.
З цією метою практичним психологом Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради Людмилою Примак реалізовані такі заходи:
- Надання телефонних консультацій. Контакти практичного психолога доступні в розділі «Кабінет психолога» на сайті школі, також номер телефону поширено в батьківських вайбер групах. Як показує практика, часто, батьки звертаються і хочуть отримати консультацію щодо тих чи інших поведінкових реакцій дітей, але згодом переходять на себе. Саме тому в роботі практичного психолога особлива увага має бути приділена роботі з батьками, адже вони є опорою для дітей і більшу частину часу діти перебувають саме з ними. Якщо дорослі будуть стабільні, «в ресурсі», тоді зможуть допомогти своїм дітям.
- Продовження використання цифрових інструментів в роботі практичного психолога (додаток 4)
- Проводиться підтримка педагогів в процесі відновлення навчання за допомогою:
- поради у вайбер-групу
- сторінка в Кабінеті психолога “Підтримка під час війни” (інформація корисна і доступна як для вчителів, так і для батьків) та створена нова сторінка «Психологічна хвилинка» для використання на уроках
- відео для педагогів та батьків “Само- та взаємопідтримка під час війни”
- продовження роботи до завершення навчального року в телеграм-каналі “Місце підтримки”
- Продовжено надання консультаційної підтримки для дітей, які виїхали за кордон.
- Ведеться фейсбук група «Психологічна допомога Новоград-Волинський», що була створена під час першого локдауну, щоб люди не потонули в паніці. І на теперішній час поширюється актуальна інформація, яка допомагає стабілізації дорослим, щоб вони не обмежувалися переглядом новин. Інформація, що поширюється через ФБ сторінку формує у дорослих знання як говорити з дитиною про війну, що таке фантомні сирени, пропонуються ігри у сховищі, терапевтичні руханки, тощо. Соціальні мережі використовуються для психоедукації.
Використовуються такі методи роботи:
- Методи стабілізації.
- Мультимодальна система BASIC Ph – для допомоги подолання стресу та формування посттравматичного зростання
- Проведення групової роботи:
- для дітей громади та ВПО, які відвідували влітку Комунальний заклад «Центр позашкільної освіти», за методикою подолання деструктивних проявів війни «РаДіти знову» (навчання методиці проводила українська психологиня Вікторія Назаревич за сприянням благодійного фонду «Рідні»)
- для учнів ВПО у закладі влітку працювала Арт-студія «Зростання», де використовувалися методи інтегративної арт-терапії
- для дітей початкової школи та підлітків за програмами «Діти та війна», SSET (групи формуються після діагностики)
- Проведення діагностики. З цією метою використано розробку Інституту когнітивно-поведінкової терапії саме по тривожним розладам. Приклад анкети представлено у додатку Анкетування проводилося з використанням GoogleФорми. Учасниками опитування були батьки. Методика запропонована Інститутом когнітивно-поведінкової терапії також включає анкети для дітей, проте за рішенням практичного психолога проведення опитування дітей не проводилося, оскільки існувала ймовірність того, що питання можуть загострити стан дитини, а психолог не зможе при груповій формі діагностування надати допомогу. Результати свідчать, що 30 % дітей мають ознаки тривожного розладу, 50% – сепараційний розлад. Батьків ознайомлено з результатами та надані рекомендації, в тому числі запропоновані тренінгові заняття за програмою «Діти і війна», бажаючи відвідувати мають написати заяву-дозвіл.
- Навчальний семінар для вчителів «Екстрена психологічна допомога у надзвичайній ситуації»
- Для дітей від 4 до 14-17 років громади використовується метод Хібукі-терапія. Автор методу клінічний психолог д-р Шай Хен-Гал віднайшов спосіб допомогти ізраїльським дітям пережити травми Другої Ліванської війни. Сьогодні Хібукі (собака-обіймака), чия назва перекладається з івриту як «обійми», є важливим інструментом, який допомагає українським дітям впоратися з травмою війни. Детальніше про Хібукі-терапію можна ознайомитися за посиланням у додатку Варто зазначити, що зусиллями психолога Ізраїлю Дафні Шарон-Максимов та благодійному фонду UnitedHelpUkraine сьогодні в Україні карта застосування Хібукі-терапії розширюється. Велика команда психологів-волонтерів спочатку працювала лише з дітьми ВПО, а зараз з усіма дітьми, які мають ознаки травми війни. Міжнародне дослідження по Хібукі-терапії започатковане саме в Україні під керівництвом Дафни Шарон-Максимов та Вікторією Назаревич.
Якісні та кількісні результати
- Реалізовані заходи для підвищення кваліфікації практичного психолога
- Проведена діагностика тривожних розладів учнів через анкетування їх батьків
- Проведено навчання для педагогів школи на тему «Екстрена психологічна допомога у надзвичайній ситуації»
- Підготовлено відео для вчителів та батьків за темою “Само- та взаємо підтримка під час війни”
- Проведення психоедукації за допомогою соціальних мереж та інтернет ресурсів
- У кабінеті психолога, на сайті школи, для учасників освітнього процесу створено розділ «Підтримка під час війни».
- Використання сучасних методів роботи з дітьми – Хібукі-терапії (Дафна Шарон), терапія м’якою іграшкою (Вікторія Назаревич), «РаДіти знову» (Вікторія Назаревич)
- Надається психологічна підтримка для учасників освітньо-виховного процесу.
Головні ризики впровадження практики
- Проведення психотерапії на етапі кризової допомоги
- Низький рівень обізнаності з протоколами дій при надані різних типів допомоги для людей, що постраждали від бойових дій
- Емоційна виснаженість самих психологів, які також є свідками війни через своїх клієнтів і не тільки
Інформація в ЗМІ
Публікації на сайті школи, соціальних мережах
Інформація про орган місцевого самоврядування
Повна назва органу місцевого самоврядування ТГ
Новоград-Волинська міська рада Житомирської області
Телефон, адреса електронної пошти і сайт ОМС
Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 16
Новоград-Волинська міська рада (04141) 3-54-15
ПІБ Голови ОМС
Микола Петрович Боровець
ПІБ особи, яка відповідальна за впровадження практики
Людмила Примак, практичний психолог Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області
https://sites.google.com/sevenschool.org/cabinetpsychologa
Додатки
- Додаток 1 Курс для бліц навчання по роботі з гострою травмою Світлани Ліпінської https://consonance-therapy.com/lp202202/
- Додаток 2 Лінк щодо навчання твавмотерапевтів у телеграм-каналі https://t.me/+xiL1B9udaiAxNTgy
- Додаток 3 Навчання з надання кризової допомоги. Ізраїльська коаліція по роботі з травмою.
- https://www.facebook.com/groups/2485134238294335/?ref=share
- Додаток 4 Практичний посібник Цифрові інструменти у роботі практичного психолога Укладач Примак Людмила Петрівна, практичний психолог І категорії liudmyla.prymak@sevenschool.org
- Додаток 5 Анкета для діагностики присутності тривржного розладу
- Додаток 6 Хібукі терапія https://m.facebook.com/groups/516419333214052/permalink/616261266563191/