Від теорії до практики партнерства: досвід Пирятинської ОТГ

 

1. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1.1

 

 Повна назва органу управління освітою ОТГ Відділ освіти, молоді та спорту Пирятинської міської ради
1.2 Повна назва органа місцевого самоврядування ОТГ Пирятинська міська обʼєднана територіальна громада
1.3 Область Полтавська
1.4

 

 Повна поштова адреса ОУО ОМС: (назва вулиці, номер будинку, назва населеного пункту, назва району, області; поштовий індекс) пл. Героїв Майдану,2, м.Пирятин Пирятинського району Полтавської області 37000
1.5 Телефон (з кодом міжміського зв’язку) Телефон управління освіти: (05358) 3-23-30

 
1.6 Адреса електронної пошти ОУО ОМС osvita_piratin@ukr,net
1.7 Офіційний сайт ОМС ОТГ Сайт громади: Пирятинська міська рада

Сайт управління освіти: новини висвітлюються на сайті Пирятинської міської ради

 
1.8 ПІБ керівника ОМС ОТГ Рябоконь Олексій Петрович
1.9 ПІБ керівника ОУО ОТГ (або відповідальний за сектор освіти в громаді) Коваленко Тамара Василівна
2. ПАСПОРТ ОСВІТНОЇ МЕРЕЖИ ОТГ
2.1 Кількість населених  пунктів, з них наявні ЗНЗ Кількість населених пунктів – 8 , з них наявні ЗНЗ  – 5, з них 2 філії.
2.2 Кількість населення 17261
2.3 Кількість дітей, з них учнів Кількість дітей  – 2938 з них учнів –  2012
2.4 Кількість шкіл, з них ЗНЗ І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів Кількість шкіл  – 5, з них ЗНЗ І ступенів – 1 (філія), І-ІІ ступенів – 1(філія), І-ІІІ ступенів – 3 (опорні).
2.5 Кількість ДНЗ, ПНЗ Кількість ДНЗ – 7 ,  ПНЗ – 3.
2.6 Загальна кількість працівників у сфері освіти, з них  педагогічних працівників Загальна кількість працівників у сфері освіти –532 , з них педагогічних  – 239
2.7 Загальний бюджет освіти громади,з них місцевого бюджету Загальний бюджет освіти  – 78395997, з них  місцевого бюджету –46929818.
2.8 Кількість учнів що підвозяться, парк шкільних автобусі Кількість учнів, що підвозяться – 254, парк шкільних автобусів – 2, з них 1 найманий, 0 резерв.
2.9 Мапа громади з зазначенням шкіл (додаток) Мапа громади з зазначенням шкіл (додається)

 Опис ЗМІСТУ практики

 Від теорії до практики партнерства: досвід Пирятинської ОТГ

 Період від початку розробки до впровадження практики

Травень 2018 – серпень 2018

Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику

Серпневі конференції педагогічних працівників традиційно проводяться як на національному рівні, так і на регіональному. Проте, реформа децентралізації і тут внесла свої корективи, оскільки тепер серпневі конференції проводяться не лише на рівні районів, але і на рівні об’єднаних територіальних громад, які прийняли в своє управління навчальні заклади. Така ситуація не тільки ставить додаткове завдання перед ОТГ, вона насамперед відкриває перед ними нові можливості.

Одним із завдань серпневих конференцій на регіональному рівні є підбиття підсумків та окреслення пріоритетних напрямків розвитку освіти в громаді. Аналіз розробленої програми проведення серпневої конференції у класичному форматі не дозволяв побачити, зрозуміти пріоритетні напрямки розвитку освіти з боку головних споживачів освітніх послуг – дітей та батьків.

Прагнення сформувати нову культуру відносин, поглиблювати практику партнерства та залучення батьків та дітей до процесів управління в громаді, розподіл з ними відповідальності, а отже і підвищення їх зацікавленості у досягнутих результатах –  це ті фактори, що стали передумовою впровадження практики та сформували її актуальність для громади.

 Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

 При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: опитування, аналізу даних, моделювання, систематизації, обговорення.

Цільовою аудиторією є учасники навчально – виховного процесу: вчителі, діти, батьки.

Виконавцями є відділ  освіти молоді та спорту Пирятинської ОТГ.

Партнерами є голова громади, заступник голови громади

Схематично ключові елементи алгоритму впровадження практики зображено на рисунку 1

Рисунок 1- Складові елементи алгоритму впровадження практики

Причини що передували впровадженню практики зазначені вище.

Перший етап в алгоритмі впровадження практики –  підготовчий. Він фактично визначає можливість реалізації  ідеї, оскільки передбачає отримання відповіді на два важливих запитання: чи є  в громаді прагнення до змін та чи готові учасники навчально – виховного процесу до них. Варто зазначити, що важливу роль в цьому процесі відіграє рішення як органу управління освітою, так і керівництва громади до зміни ролі закладів освіти та формування нової культури діалогу між батьками, вчителями, дітьми та владою.

В Пирятинській ОТГ таке прагнення було, розвиток громадянського суспільства його заохочення до діалогу, участі в процесах управління є одним із пріоритетних завдань громади. Варто зауважити, що весною 2018 року на запрошення громади інститутом післядипломної педагогічної освіти була проведена стратегічна сесія, метою якої було визначення актуальних напрямків методичної допомоги педагогам. Цей захід засвідчив, що в громади є запит на діалог, його відсутність – ризик пропустити щось важливе. Враховуючи ці данні, заступник голови Пирятинської ОТГ ініціювала зміну формату серпневої педагогічної конференції, тематика якої – «Нова українська школа: разом до успіху». Також було проведено неформальний моніторинг готовності активу громади доєднатися до проведення серпневих конференцій. Розширення формату конференції стало одним із дієвих механізмів формування нової культури співпраці.

Другий етап реалізації практики – організаційний, що передбачав розробку моделі проведення конференції. Її спільно здійснили відділ освіти та заступник голови з питань діяльності виконкому міської ради. Відповідно до наказу про створення робочої групи та затвердженого  графіку підготовки робочих документів (додаток 1) створено робочу групу та здійснено підготовку до заходу.

Головний підхід при розробці моделі – це стати на місце учасників конференції,  подивитися, який формат буде цікавим як для вчителів, так і для батьків та учнів. Під час визначення актуальних тем були використані результати досліджень відділу освіти щодо комунікації між учасниками НВП, результати стратегічної сесії, що проводилася фахівцями ІППО, враховувалися головні завдання що ставляться перед навчальними закладами в контексті реалізації концепції НУШ. Затверджений план конференції представлено у додатку 2. До плану проведення серпневої конференції ввійшли три тематичні панелі до участі в яких запрошено батьків, дітей та представників ОМС:

  1. Наступність між дошкільною та початковою школою;
  2. Педагогіка партнерства;
  3. Ефективна комунікація.

Запрошення учасників здійснювалося таким чином: відділ освіти надав інформацію для директорів шкіл, які донесли інформацію для вчителів і вчителі, в свою чергу, повідомляли батькам. Крім того інформація про захід розміщувалася на сайтах школи та громади.

Організація роботи панелей виглядала наступним чином:

  1. Затверджено модератора
  2. Визначено і запрошено панелістів
  3. Запрошено учасників

Варто зауважити, що тільки у першій панелі в якості панелістів не було запрошено батьків та учнів. В другій та третій панелях до складу панелей ввійшли всі учасники навчально – виховного процесу: батьки, діти та вчителі. Водночас під час кожної панелей батьки і діти приймали активну участь в обговореннях.

Під час другої панелі «Педагогіка партнерства» одне з головних питань на яке шукали відповідь – як налагодити взаємодію так щоб дотримуватися принципу дитиноцентризму, що передбачає нова українська школа.  Модератор запропонувала присутнім обговорити проблеми в побудові партнерських стосунків. З цією метою панелістам було запропоновано до вибору 6 конвертів «Страх». Наприклад якщо в конверті було зазначено «страх змін», то панеліст який його обрав озвучив з чим у нього як в учасника НВП пов’язаний цей страх і чому він виникає. До обговорення долучалися і присутні в залі учасники. В процесі обговорення проводився пошук шляхів вирішення проблемних питань. Важливою складовою в кожній із панелей було підведення підсумків отриманих під час дискусії результатів. Головним завданням модератора на цьому етапі було узагальнення бачення та пропозицій висловлених учасниками обговорення.

Третя панель – педагогіка партнерства відбулася за участі голови ОТГ, представники депутатського корпусу, представників батьківської громадськості директори шкіл та завідуючі ДНЗ, учнів, ЗМІ. Під час панелі обговорювали ефективну комунікацію, якою вона має бути. Обговорили приклад негативної практики комунікації, який вкорінений в наших школах – це батьківські збори. Всі погодилися з тим, що той «класичний» формат батьківських зборів має низький коефіцієнт корисної дії, є неефективним і вимагає змін. З метою пошуку  механізму ефективної комунікації панелістам було запропоновано об’єднатися в три групи і кожна з них напрацьовувала власну модель. В цей час модератор провела обговорення із присутніми  в залі щодо їх бачення результатів співпраці з ІППО (більш детально практика Методична робота*). По завершені відведеного часу кожна з груп представила свої напрацювання. Позитивним результатом такого формату проведення конференцій є можливість побачити потенціал кожного із учасників навчально виховного процесу та формування / підвищення мотивації для самоосвіти. Під час проведення освітньої платформи вівся протокол (додаток 3). Напрацювання в процесі  роботи панелей освітньої платформи узагальнені і оформлені  у вигляді рекомендацій, прийняті та рекомендовані до врахування при плануванні роботи закладів на новий навчальний рік і керуватися ними в практичній діяльності (додаток 4).

Досягненні якісні та кількісні результати

  1. Розроблено три моделі ефективної комунікації, які рекомендовано до впровадження в навчальних закладах
  2. За результатами роботи тематичної платформи «Нова українська школа» вперше за участі батьків, учнів та представників ОМС підготовлено рекомендації для врахування при плануванні роботи навчальних закладів на новий навчальний рік (рекомендації передано школам»
  3. Налагоджено комунікацію між адміністраціями шкіл та батьківською спільнотою та адміністрацією шкіл, зокрема ними залучено батьків до обговорення питань організації харчування, за ініціативи батьків проведено анкетування.
  4. Створено передумови для розвитку співпраці між батьками, учнями та вчителями
  5. Підвищено рівень мотивації вчителів до самоосвіти та зміни традиційного формату комунікації з батьками такого як «батьківські збори»
  6. Проведено 1 інтерв’ю, що сприяло обізнаності мешканців громади із особливостями реформи освіти.
  7. Журналістами ініційовано публікація 1 статті за результатами проведення серпневої педагогічної конференції

 Головні ризики впровадження практики 

  •  Неготовність відділу освіти до реалізації інноваційних підходів
  • Небажання, острах ОМС, адміністрації шкіл, педагогів вести відкритий діалог
  • Невіра учасників навчально – виховного процесу у те, що відкритий діалог дасть результат
  • Відсутність мотивації у вчителів

 Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо

Впровадження практики не потребує додаткових ресурсів

Наявність презентації, публікації у ЗМІ щодо практики

Презентації, публікації у ЗМІ щодо реалізованої практики – стаття в ЗМІ

Додатки

➤