Реалізація проєкту «Синергія поколінь»: формування громадянської свідомості через спільну STEAM-діяльність дітей та ветеранів

Період впровадження практики

Практика впроваджується на базі гуртків технічного та STEAM-спрямування Комунального закладу «Полтавський міжшкільний ресурсний центр» (МРЦ) з жовтня 2024 року. Вона реалізується в межах щорічної акції «Зігрій хоробре серце воїна» та є постійним компонентом виховної і соціокультурної діяльності закладу, спрямованої на формування в учнівської молоді ціннісних орієнтирів, громадянської свідомості та практичної залученості до соціально важливих ініціатив.

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Сучасний етап розвитку українського суспільства вимагає від системи освіти пошуку ефективних соціокультурних і педагогічних інструментів для формування громадянської свідомості, патріотичних цінностей та національної ідентичності учнівської молоді. Водночас актуальною залишається потреба суспільства в соціальній адаптації та реінтеграції ветеранів Збройних Сил України, їх залученні до активного життя громад, а також у забезпеченні передачі їхнього унікального життєвого досвіду молодому поколінню.                                                                                                                                      Традиційні форми патріотичного виховання нерідко мають переважно теоретичний або пасивний характер, що обмежує їхній виховний потенціал та вплив на формування ціннісних орієнтацій здобувачів освіти.                                                                           Запропонована освітня практика спрямована на подолання розриву між технічною освітою та соціально-гуманітарними запитами суспільства. Вона інтегрує сучасні інженерно-технологічні підходи (STEAM-освіту) з діяльнісним патріотичним вихованням, створюючи інноваційний освітній простір для живої міжпоколіннєвої взаємодії, розвитку діалогу, подолання соціальних бар’єрів та формування взаємної довіри між учнівською молоддю та ветеранами ЗСУ.

          

Цільова аудиторія

Цільовою аудиторією практики є учасники освітнього процесу та представники місцевої громади, зокрема:

1. вихованці гуртків технічного та STEAM-спрямування (робототехніка, 3D-моделювання), учні закладів загальної середньої освіти Полтавської міської територіальної громади, переважно 5–9 класів;
2. ветерани та військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на етапі соціальної адаптації, медичної та/або психологічної реабілітації;
3. педагогічні працівники, керівники гуртків і координатори виховної роботи закладів позашкільної та загальної середньої освіти.

   

 Виконавці практики

Реалізацію даної практики безпосередньо забезпечує керівник гуртка технічного та STEAM-спрямування Комунального закладу «Полтавський міжшкільний ресурсний центр» Полтавської міської ради. Саме він виступає ініціатором, розробником і модератором змістового наповнення занять, формує методичні кейси, адаптує їх відповідно до вікових особливостей учасників та освітніх завдань, а також організовує практичну взаємодію між здобувачами освіти й запрошеними учасниками.

Особлива увага приділяється створенню безпечного, мотивуючого та інтерактивного освітнього середовища, у якому поєднуються технічна творчість, інженерне мислення та виховний компонент. Керівник гуртка координує роботу учасників під час реалізації STEAM-проєктів, забезпечує міжпоколіннєву взаємодію та сприяє формуванню партнерської комунікації між молоддю та ветеранами.

Адміністративно-методичний супровід практики, а також організаційне забезпечення та надання необхідної матеріально-технічної бази для проведення занять здійснює адміністрація Полтавського міжшкільного ресурсного центру. Це включає створення належних умов для роботи гуртків, підтримку інноваційних освітніх ініціатив, а також сприяння розвитку STEAM-освіти як важливого напряму сучасного освітнього процесу.

Партнери

Головними партнерами у впровадженні практики виступають громадські організації ветеранів та Управління з питань ветеранської політики Полтавської області. Вони забезпечують змістовну та організаційну підтримку у залученні захисників і захисниць до освітнього процесу, сприяють налагодженню ефективної взаємодії між ветеранами та учнівською молоддю, а також допомагають у розвитку практик соціальної адаптації та реінтеграції ветеранів у громаду.

Важливу роль відіграють місцеві волонтерські об’єднання та координатори щорічної благодійної акції «Зігрій хоробре серце воїна», які підтримують реалізацію практики через організацію спільних ініціатив, залучення ресурсів та координацію благодійної й соціально значущої діяльності.

Окремим і надзвичайно важливим партнером є батьківська спільнота вихованців закладу. Вона активно підтримує освітні та виховні ініціативи гуртка, сприяє їх практичному втіленню, а також формує середовище довіри, взаєморозуміння та спільної відповідальності за розвиток дітей і громади.

Методи реалізації практики

Реалізація практики базується на синергії діяльнісного, компетентнісного та соціокультурного підходів із використанням сучасних інструментів STEAM-освіти:

 Метод міжпоколіннєвої інтеграції та командної взаємодії: формування змішаних мікрокоманд (ветерани + діти) для спільного виконання технічних та інженерних завдань. Така взаємодія створює умови для рівноправного діалогу, взаємонавчання та обміну досвідом, посилює довіру та командну відповідальність.

 Проєктно-конструкторський метод (робототехніка): проєктування, конструювання та моделювання технічних рішень із використанням навчальних платформ LEGO Education SPIKE Prime. Учасники здійснюють добір механічних елементів, збирають моделі, налаштовують двигуни та датчики, реалізуючи повний цикл інженерного проєкту.

 Метод контекстного навчання та метафоричного моделювання: створення моделей «робота-захисника», у яких кожна технічна функція (датчики, системи оповіщення, маніпулятори тощо) осмислюється через призму безпеки, захисту та підтримки, що підсилює виховний і ціннісний компонент практики.

Алгоритмізація та програмування: розробка базових алгоритмів руху та автономної поведінки робототехнічних моделей у візуальному середовищі програмування. Формуються навички логічного мислення, послідовності дій та цифрової грамотності.

 Кейс-метод та метод «мозкового штурму»: колективне обговорення та вирішення конструкторських і технічних завдань, пошук оптимальних рішень у процесі складання моделей. Передбачається розподіл ролей у команді (інженер, програміст, тестувальник), що сприяє розвитку відповідальності та ефективної взаємодії.

Алгоритм впровадження практики

І етап. Організаційно-підготовчий та комунікаційний:

1. розробка концепції інтегрованого заходу «Творимо разом: діти та Захисники» та узгодження взаємодії з ветеранськими організаціями Полтавської громади;
2. проведення інформаційної роботи серед вихованців гуртка та їхніх батьків щодо мети та етичних аспектів спільної діяльності з ветеранами;
3. Підготовка матеріально-технічної бази: перевірка та комплектація наборів LEGO Education SPIKE Prime, підготовка робочих місць і програмного забезпечення.

ІІ етап. Навчально-методичне моделювання:

1. розробка спеціальних гнучких інженерних кейсів, адаптованих для швидкого включення дорослих (ветеранів) без попереднього досвіду в програмуванні чи робототехніці;
2. створення методичних карток, інструкцій та символічних завдань для проєктування «робота-захисника».

ІІІ етап. Практично-діяльнісний (Проведення інтегрованого майстер-класу):

1. психологічне налаштування та знайомство. Цей крок спрямований на взаємне представлення учасників та проведення інтерактивних вправ, які допомагають зняти емоційну напругу, подолати комунікативні бар’єри й створити атмосферу повної довіри та відкритості між дітьми й ветеранами;
2. об’єднання в команди та інженерна взаємодія. Учасники розподіляються у змішані мікрокоманди для спільного моделювання та конструювання. Вихованці гуртка стають технічними менторами для дорослих, пояснюючи специфіку роботи з конструктором LEGO Education SPIKE Prime. Водночас ветерани діляться життєвим і тактичним досвідом, допомагаючи дітям осмислити, якими функціями захисту та безпеки має володіти реальний робот-захисник;
3. програмування та тестування моделей. Спільна розробка алгоритмів руху створених роботів у візуальному середовищі програмування. Команди разом пишуть код, тестують техніку та коригують роботу моторів для досягнення точного результату.

IV етап. Рефлексія та презентація результатів:

1. демонстрація створених роботів-захисників у дії, захист командами своїх технічних рішень;
2. спільне чаювання, неформальне спілкування та проведення рефлексії (обмін враженнями, висловлення вдячності Захисникам, вручення пам’ятних сувенірів або листівок у межах акції «Зігрій хоробре серце воїна»);
3. висвітлення результатів практики на інформаційних ресурсах закладу.

Якісні та кількісні результати

Аналіз результатів упровадження практики засвідчив її високу освітню, виховну та соціокультурну ефективність для всіх учасників процесу. У вихованців гуртка спостерігається стійке підвищення інтересу до інженерних та STEAM-дисциплін, розвиток критичного мислення та посилення мотивації до технічної творчості. Важливим виховним ефектом стало руйнування психологічних бар’єрів у спілкуванні з людьми, які мають бойовий досвід, а також глибоке усвідомлення дітьми цінності захисту держави, формування емпатії, поваги та громадянської відповідальності через спільну корисну діяльність.

Для ветеранів Збройних Сил України участь у таких заходах стала дієвим інструментом соціальної реабілітації та адаптації в цивільному житті громади. Взаємодія з учнівською молоддю забезпечила захисникам відчуття повної інтегрованості, суспільної підтримки та визнання їхнього внеску в безпеку країни. Формат спільної творчості дозволив ветеранам отримати позитивні емоції та виступити в ролі наставників для молодого покоління в новому, технологічному форматі, що суттєво зміцнило міжпоколіннєві зв’язки.

У межах практичної реалізації проєкту було успішно організовано та проведено інтегрований захід-майстерклас на базі гуртка робототехніки Полтавського міжшкільного ресурсного центру. Завдяки чіткій координації вдалося налагодити ефективну роботу кількох змішаних мікрокоманд, до складу яких увійшли вихованці закладу та ветерани. Результатом цієї синергії стало створення та успішне випробування унікальних діючих моделей роботів-захисників на базі конструкторів LEGO Education SPIKE Prime. Весь отриманий досвід та методичні напрацювання було узагальнено у вигляді науково-практичної статті для подальшого поширення цієї інноваційної практики серед педагогічної спільноти області та України.

Головні переваги та можливі ризики впровадження практики

Переваги практики

Головна перевага цієї освітньої практики полягає в її глибокій інноваційності, що забезпечується гармонійним поєднанням патріотичного виховання та соціальної реінтеграції ветеранів із найсучаснішими технологічними трендами STEAM-освіти. Завдяки чітко вираженому діяльнісному характеру взаємодії, фундаментальні цінності громадянського суспільства формуються в учнів не декларативно, а безпосередньо у процесі рівноправної співпраці навколо спільної мети. Практика відмінно демонструє високу адаптивність, адже її алгоритм може бути легко масштабований та впроваджений у будь-якому іншому закладі освіти, який володіє базовими наборами для робототехніки. Окрім цього, важливим чинником є потужний взаємний виховний та терапевтичний ефект, де діти отримують живі приклади мужності й патріотизму, а ветерани — емоційне розвантаження та дієвий стимул для адаптації в цивільному житті громади через відчуття своєї затребуваності.

Можливі ризики впровадження практики

Серед ключових ризиків реалізації проєкту варто виокремити психологічний аспект, який вимагає від керівника гуртка високого рівня педагогічного такту, емоційної готовності та спеціальної компетентності для моделювання безпечного середовища комунікації з урахуванням психоемоційного стану ветеранів та вікових особливостей дітей. Суттєвий вплив на стабільність освітнього процесу мають також безпекові ризики, зокрема раптові сигнали повітряної тривоги, що потребує наявності чіткого та заздалегідь відпрацьованого алгоритму швидкого переходу в укриття без переривання налагодженого психологічного контакту між учасниками команд. Окрему групу становлять технічні ризики, пов’язані з можливими збоями в роботі електронного обладнання або програмного забезпечення під час хакатону, що успішно мінімізується завдяки ретельній попередній перевірці та калібруванню всієї техніки керівником гуртка перед початком заходу.

Інформація у ЗМІ та наукове визнання

Інформаційний супровід проєкту «Синергія поколінь» здійснюється через системне та активне висвітлення ключових етапів його реалізації на офіційних інформаційних ресурсах Полтавського міжшкільного ресурсного центру Полтавської міської ради, а також на сторінках закладу в соціальних мережах Facebook та Instagram. Такий підхід забезпечує відкритість діяльності, популяризацію інноваційних освітніх практик та залучення ширшої освітньої і громадської спільноти до реалізації проєкту.

Важливою складовою професійного визнання практики стало її представлення на науковому рівні. Зокрема, підготовлено та опубліковано науково-практичну статтю з узагальненням досвіду реалізації проєкту у збірнику матеріалів IV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Актуальні аспекти розвитку STEAM-освіти в умовах євроінтеграції», яка відбулася 23 квітня 2026 року в місті Кропивницький та була присвячена 65-річчю Донецького державного університету внутрішніх справ.

Оприлюднення результатів практики в межах міжнародного науково-освітнього простору підтверджує її актуальність, інноваційність та практичну значущість, а також створює можливості для подальшого поширення досвіду міжпоколіннєвої STEAM-інтеграції серед педагогічної та наукової спільноти України й партнерських міжнародних освітніх середовищ.

Інформаційні ресурси проєкту:

• Facebook: https://www.facebook.com/share/18ZwbAGCmy/
• Instagram: https://www.instagram.com/mrc_space_pol
• YouTube-канал: https://www.youtube.com/channel/UC5VvSmeelyEHqWMV4zjbP2A

Інформація про орган місцевого самоврядування

Орган місцевого самоврядування: Полтавська міська рада.

Міський голова: Катерина Ямщикова.                                                                                                                Адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36.
Електронна пошта: cancelar@rada-poltava.gov.ua
Контактний телефон: +38 (0532) 52-59-10

Офіційний вебсайт: https://www.rada-poltava.gov.ua/

Орган управління освітою громади

Орган управління освітою громади: Департамент освіти Полтавської міської ради.

Начальник: Жанна Каплоух                                                                                                                                Адреса: м. Полтава, вул. Соборності, 36.
Контактний телефон: +38 (0532) 57-32-44
Електронна пошта: poltosvita@osvitapoltava.gov.ua
Офіційний вебсайт: https://osvitapoltava.gov.ua/

Особи, які відповідальні за впровадження практики

Впровадження та реалізацію практики забезпечує команда Комунального закладу «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради», яка поєднує управлінське та педагогічне лідерство.

Стратегічне керівництво здійснює Олена Цимбалюк — директор закладу, яка відповідає за організацію, розвиток і підтримку інноваційних освітніх ініціатив.

Безпосередню реалізацію та методичний супровід забезпечує Ірина Даниленко — керівник гуртка, яка координує освітній процес і взаємодію учасників практики.

Важливою складовою є також педагогічний колектив МРЦ, який забезпечує професійну підтримку та спільну реалізацію освітніх завдань.