Багатомовність у дії: комплексна модель полілінгвальної школи на прикладі Рівненського ліцею «Центр надії» ім. Надії Маринович

Період впровадження

Вересень 2024 – травень 2030 роки

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

У сучасному світі володіння кількома мовами стає необхідністю. Глобалізаційні процеси, міжнародна мобільність, цифровізація, культурне розмаїття та військові виклики, з якими стикається Україна, вимагають від системи освіти не лише функціональної багатомовності, а й глибокої міжкультурної компетентності, здатності учнів діяти в полікультурному середовищі без втрати власної національної ідентичності.

Водночас, традиційна модель мовної освіти в українських школах, як правило, обмежується вивченням мов як окремих предметів, без їх інтеграції в ширший контекст навчання. Це створює бар’єри між мовами, предметами і життям учня, знижує мотивацію до вивчення мов, а також не забезпечує готовності випускників ефективно комунікувати у багатомовному світі. Як наслідок – формування лише фрагментарної мовної і культурної грамотності, недостатньої для навчання, роботи й життя в сучасному глобальному світі.

Окрім цього, школи часто не мають системної моделі впровадження багатомовної освіти: відсутні програми, методичні підходи, кадрова підтримка, ресурси, управлінські моделі та міжпредметна інтеграція. У регіональному контексті також відчувається нестача практик, що поєднують багатомовність із вихованням національних цінностей, соціально-емоційним розвитком і розвитком м’яких навичок.

На розв’язання цих викликів спрямована практика Рівненського ліцею «Центр надії», яка передбачає:

• розробку авторської моделі полілінгвального закладу освіти як цілісної інноваційної системи, а не просто розширення мовного компоненту;
• поєднання мовної, змістової й етичної складових (CLIL + модульне індивідуалізоване навчання + SEL);
• інституційне розгортання полілінгвальної освіти через підготовку вчителів, створення відповідних організаційно-педагогічних умов, взаємодію з міжнародними партнерами та науковими інституціями;
• інтеграцію мов у всі компоненти освітнього процесу: навчання, виховання, розвиток, проєкти, позашкільні заходи, оформлення простору;
• формування в учнів полілінгвального і полікультурного світогляду, спроможного функціонувати в демократичному суспільстві, зберігаючи власну ідентичність і відкритість до світу.

Цільова аудиторія на кого розрахована практика

Авторська модель полілінгвального закладу освіти спрямована на кілька цільових аудиторій, кожна з яких є важливим учасником та співтворцем інноваційного освітнього середовища.

Учні – основні адресати практики. Саме для них створюється багатомовне освітнє середовище, що дає змогу не лише опанувати кілька мов, а й розвивати навички ХХІ століття: критичне мислення, креативність, міжкультурну комунікацію, соціальну та громадянську активність. Модель забезпечує індивідуалізацію навчання, врахування освітніх потреб і здібностей кожної дитини – від початкової до старшої школи, включно з учнями з особливими освітніми потребами.

Батьки учнів – активні партнери освітнього процесу. Модель орієнтована на співпрацю з родинами, зокрема через прозору комунікацію, залучення до прийняття управлінських рішень, участь у спільних освітніх, культурних та просвітницьких заходах. Полілінгвальна освіта для батьків означає не лише якість і конкурентоспроможність навчання їхніх дітей, а й змогу долучитися до ціннісного виховання, розвитку лідерства, духовності, патріотизму.

Педагогічний колектив – безпосередні носії й творці практики. Модель передбачає професійне зростання вчителя як носія інновацій: участь у науково-дослідній, експериментальній, проєктній діяльності, розробку власних матеріалів, роботу в міждисциплінарних спільнотах, удосконалення мовної компетентності. Практика дає педагогам можливість розкрити потенціал, працювати в команді, відчувати професійну підтримку та значущість у розвитку закладу нового типу.

Громада міста – ширше соціальне середовище, яке отримує вигоду від існування інноваційного полілінгвального закладу. Ліцей «Центр надії» діє як відкритий простір для співпраці з університетами, культурними установами, неурядовими організаціями, засобами масової інформації. Це сприяє підвищенню соціального капіталу громади, залученню молоді до громадської активності, а також формуванню позитивного іміджу міста як осередку якісної, європейсько-орієнтованої освіти.

Таким чином, модель полілінгвального закладу освіти охоплює широке коло цільових груп і діє як спільна платформа для навчання, взаємодії та розвитку учасників освітнього процесу і громади в цілому.

Виконавці практики

Учні, вчителі та батьки Рівненського ліцею «Центр надії».

Партнери

Рівненський державний гуманітарний університет;

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти;

Національний юридичний Університет імені Ярослава Мудрого;

Львівський національний університет імені Івана Франка;

Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука»;

Національний університет «Острозька академія»;

ЗВО Український католицький університет;

Відокремлений структурний підрозділ Закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»;

Освітня компанія «Пірсон» («Pearson») та її офіційний представник в Україні – «Дінтернал Едьюкейшн» («Dinternal Education»);

Мовний центр ILAC (International Language Assessment Center).

Методи реалізації практики

Реалізація авторської моделі полілінгвального закладу освіти в Рівненському ліцеї «Центр надії» відбувається через поєднання кількох взаємопов’язаних методів, кожен із яких є чітко структурованим процесом, що охоплює організаційні, педагогічні, управлінські, змістові й методичні аспекти.

Першим методом є організаційно-педагогічне моделювання полілінгвального освітнього середовища, що передбачає діагностику професійної готовності педагогічного колективу до інноваційної діяльності, аналіз кадрового потенціалу, мотиваційного фону та наявного досвіду участі в інноваційних проєктах. Після цього здійснюється проєктування архітектури авторської моделі, яка включає системні механізми управління (методична рада, педагогічні ради, професійні спільноти, партнерські наукові платформи), створення нормативної бази (зокрема проєкт Положення про впровадження полілінгвальної освіти в авторській школі), а також організацію колегіального ухвалення рішень і підтримки інноваційних процесів.

Другим методом виступає інтеграція модульного індивідуалізованого навчання та технології CLIL (Content and Language Integrated Learning) в освітній процес. Це передбачає адаптацію до сучасних умов концепції «Школи завтрашнього дня» (School of Tomorrow), що впроваджувалася в закладі з моменту його заснування. У межах цього методу освітній процес структурується навколо навчальних модулів, які дозволяють учням працювати за власною освітньою траєкторією, а викладання здійснюється із залученням іноземної мови не лише як предмета, а як засобу опанування змісту інших дисциплін. Використання CLIL-технології дає змогу розвивати одночасно мовну, предметну та міждисциплінарну компетентності.

Третім методом є системне формування професійної спільноти полілінгвального вчительства, у межах якого створено кілька фокусних команд учителів – «Стартум», «STEM-Галактика», «Гуманітарний код», «Драйв&Креатив». Ці спільноти здійснюють планування і розробку інтегрованих занять, створення методичних кейсів, міжпредметних модулів, авторських навчальних матеріалів. Вони функціонують як автономні, але взаємопов’язані осередки, що забезпечують горизонтальний розвиток полілінгвальної практики в усіх галузях освіти – від природничо-математичних до мистецько-спортивних дисциплін. У межах цього ж методу забезпечено участь педагогів у професійних подіях, співпрацю з університетами, залучення до програм підвищення кваліфікації, експериментальної та дослідницької діяльності.

Наступним методом реалізації є впровадження міждисциплінарної, міжкультурної та етичної інтеграції, яка дозволила надати багатомовному навчанню глибокого особистісного змісту. У центр освітньої взаємодії було поставлено не лише володіння мовами, а здатність до діалогу культур, розвиток полікультурної свідомості, міжособистісних і соціально-емоційних навичок. У цьому контексті особливої ваги набув проєкт впровадження програми соціально-емоційного навчання СЕН «Зерна» (розробленої Лабораторією екологічних підходів до соціально-емоційного навчання EASEL Lab Гарвардської вищої школи освіти (Кембрідж, Массачусетс), що у поєднанні з полілінгвальною практикою створює потужне середовище розвитку сучасної особистості.

Окремим методом є побудова внутрішньої системи забезпечення якості полілінгвального навчання, яка включає визначення критеріїв оцінювання досягнень учнів і педагогів, регулярний моніторинг результатів, аналіз динаміки розвитку мовної компетентності та міжкультурної обізнаності, проведення самооцінювання педагогічної ефективності, а також публічну презентацію напрацювань та досягнень команди в освітньому середовищі міста, області й країни.

Усі ці методи у своїй сукупності формують єдиний процес реалізації інноваційної практики полілінгвальної освіти як системного підходу до навчання, виховання й розвитку дитини – майбутнього громадянина полікультурного світу.

Алгоритм впровадження практики

Алгоритм впровадження авторської моделі полілінгвального закладу освіти в Рівненському ліцеї «Центр надії» побудовано як послідовну багаторівневу стратегію дій, що охоплює управлінський, методичний, педагогічний і освітньо-змістовий рівні трансформації освітнього процесу. Впровадження моделі відбувається у кілька взаємопов’язаних етапів, що поступово формують якісно нове освітнє середовище, зорієнтоване на багатомовність, полікультурність, інноваційність і міждисциплінарність.

На стартовому етапі було ініційовано процес інституційного оформлення інноваційної практики. У межах цього етапу ліцей отримав статус експериментального майданчика всеукраїнського рівня відповідно до наказу МОН України. Паралельно здійснено аналіз і узагальнення наявного досвіду багатомовного навчання, а також сформульовано загальні цілі, очікувані результати та організаційно-педагогічні умови для впровадження моделі. Було проведено анкетування та експертне оцінювання професійної готовності педагогічного колективу до участі в інноваційній діяльності, що дозволило виявити внутрішні ресурси, зони зростання та рівень мотивації вчителів.

Далі відбулося формування нормативної, змістової та структурної основи моделі. Розроблено архітектуру управління розвитком авторської школи, що передбачає інтеграцію управлінських структур (педагогічна рада, методична рада, батьківська рада, фахові спільноти) в єдину систему, орієнтовану на підтримку інновацій. Створено інформаційно-методичні кейси, підготовлено проєкт Положення про впровадження полілінгвальної освіти, уточнено методологічні та педагогічні підходи, на яких базується модель (зокрема положення про полілінгвізм, CLIL, інтегроване навчання, соціально-емоційний розвиток).

На наступному етапі розгорнуто активну методичну та експериментальну діяльність. Було створено й системно підтримано функціонування професійних спільнот педагогів, відповідальних за розвиток полілінгвального освітнього простору: «Стартум», «STEM-Галактика», «Гуманітарний код», «Драйв&Креатив». Ці спільноти розробляють інтегровані уроки, мовно-предметні модулі, реалізують міжпредметні проєкти, напрацьовують кейси інноваційної практики. Паралельно здійснюється навчання та методичний супровід учителів, зокрема через участь у тренінгах, конференціях, семінарах, співпрацю з вищими навчальними закладами та міжнародними освітніми організаціями.

В освітньому процесі поетапно впроваджуються практики, що відображають полілінгвальний підхід. Зокрема, реалізується викладання окремих модулів із природничих, гуманітарних і мистецьких дисциплін англійською, німецькою або польською мовами; здійснюється раннє вивчення кількох мов; інтегруються підходи CLIL у зміст предметів; упроваджується курс «Іноземна мова в професійному самовизначенні»; організовуються заходи, що поєднують мову і культуру в освітній взаємодії. Особлива увага приділяється індивідуалізації навчання та створенню сприятливого емоційного середовища, чому сприяє програма СЕН «Зерна».

Фінальним етапом алгоритму є оцінювання результативності впровадження моделі. У ліцеї діє внутрішня система забезпечення якості освіти, яка дозволяє відстежувати зміни в рівні мовної підготовки, формуванні полікультурних і громадянських компетентностей учнів, розвитку професійної майстерності вчителів. Результати узагальнюються, презентуються в науково-педагогічних колах, стають підставою для подальшого вдосконалення моделі.

Таким чином, алгоритм впровадження авторської полілінгвальної моделі – це послідовний цикл: від аналізу та мотивації → до нормативного та методичного проєктування → впровадження інновацій у навчання → і нарешті до рефлексії, моніторингу та масштабування практики.

Якісні результати

Впровадження авторської моделі полілінгвального закладу освіти в Рівненському ліцеї «Центр надії» дало змогу досягти глибоких якісних змін як в організації освітнього процесу, так і в професійному розвитку педагогів, освітніх досягненнях учнів та управлінській культурі ліцею. Першочерговим результатом стало формування цілісного багатомовного й полікультурного освітнього середовища, у якому мови функціонують не ізольовано, а як інструменти пізнання, мислення, міжкультурної комунікації та самовираження.

Учні ліцею демонструють зростання мовної гнучкості та академічної мобільності, здатність використовувати іноземні мови в різних навчальних і життєвих контекстах. Вони набувають досвіду комунікації кількома мовами не лише на рівні побутового спілкування, а й у складніших когнітивних і академічних ситуаціях: під час презентацій, проєктної та дослідницької діяльності, участі в міжнародних програмах. Полілінгвальна освіта сприяє розвитку критичного мислення, емоційного інтелекту, полікультурної свідомості, що формує стійкі підґрунтя для громадянської зрілості та проєвропейської ідентичності.

У професійному вимірі практику супроводжує суттєве оновлення підходів до викладання: вчителі опановують CLIL, інтегровані методики, адаптують зміст до рівнів мовної компетентності учнів, створюють авторські курси та модулі, застосовують практики індивідуалізації навчання. У педагогічному колективі зростає рівень готовності до інновацій, відчуття причетності до творення нової якості освіти, активізується командна робота через функціонування професійних спільнот. Підвищується здатність учителів до саморефлексії, обміну досвідом, участі у міжінституційній взаємодії, у тому числі міжнародній.

Інституційно ліцей демонструє розвиток моделі управління, що поєднує стратегічне планування, партнерство, прозорість і підтримку змін. Колегіальні управлінські органи (методичні об’єднання, педагогічна рада, батьківська рада, адміністрація) працюють як спільнота, об’єднана цінностями освіти для майбутнього. У ліцеї формується культура доказового педагогічного мислення: практики впроваджуються, аналізуються, удосконалюються на основі рефлексії й моніторингу.

Таким чином, авторська модель полілінгвального закладу забезпечила не лише зростання рівня володіння мовами, а й дала старт цілісному переформатуванню освітнього простору, у якому учень, учитель, зміст і мова перебувають у взаємодії, що готує дитину до реалій глобального, культурно різноманітного світу.

Кількісні результати

У процесі реалізації авторської полілінгвальної моделі ліцей «Центр надії» досяг вагомих кількісних показників, які свідчать про результативність і динаміку розвитку закладу.

На рівні охоплення здобувачів освіти:

• усі 562 учні ліцею залучені до полілінгвального освітнього середовища;
• 100% учнів 1–11 класів вивчають англійську мову як основну іноземну;
• понад 90% учнів середньої та старшої школи опановують другу іноземну мову (німецьку);
• понад 100 учнів початкової школи (1–2 класи) щотижня відвідують заняття гуртка польської мови;
• щороку не менш як 488 учнів залучені до факультативних курсів англійською мовою за програмами «Досліджуємо світ» та «Іноземна мова в професійному самовизначенні».

На рівні професійного розвитку:

• 92% педагогів продемонстрували високу професійну мотивацію до участі в експерименті;
• 89% виявили готовність брати участь в інноваційній діяльності;
• 75% мають попередній досвід участі в інноваційних проєктах;
• понад 50% педагогів безпосередньо долучені до створення авторських програм, модулів і навчальних матеріалів;
• функціонують 4 фахові педагогічні спільноти, які об’єднують понад 80% педагогічного колективу.

На рівні академічних результатів:

• ліцей стабільно входить до топу закладів міста за результатами ЗНО (НМТ);
• учні щороку здобувають 15–20 перемог у ІІ–ІV етапах Всеукраїнських олімпіад з навчальних предметів;
• щорічно 6-8 учнів стають призерами конкурсів-захистів МАН;
• від 5 до 10 учнів щороку отримують сертифікати міжнародного мовного іспиту PEIC;
• понад 30 учнів беруть участь у міжнародних онлайн-проєктах та конкурсах з іноземних мов, STEM-дисциплін, культури та мистецтва.

На рівні партнерств і управлінської діяльності:

• укладено 10 меморандумів про співпрацю з університетами та освітніми організаціями;
• понад 15 освітніх заходів (панельні дискусії, конференції, семінари) проведено з питань полілінгвального навчання за участю педагогів ліцею;
• у 2024/2025 навчальному році у впровадженні програми СЕН «Зерна» беруть участь 12 класів (1–6 класи).

Загалом, кількісні результати підтверджують, що впровадження моделі полілінгвального навчання має стійку динаміку зростання, охоплює весь освітній процес та активно розвивається як на рівні учнів, так і вчителів, управлінських рішень та партнерської взаємодії.

Головні переваги та можливі ризики впровадження практики

Головні переваги практики полягають у її системності, гуманітарній орієнтації та високому рівні адаптивності до потреб сучасної освіти. Авторська модель полілінгвального закладу формує в учнів не лише здатність володіти кількома мовами, а й гнучке мислення, навички міжкультурної взаємодії, здатність навчатися в багатомовному середовищі – тобто ті якості, які критично необхідні в умовах глобалізованого світу.

Модель інтегрує навчання мов і змісту, поєднує формальну й неформальну освіту, передбачає участь учнів у реальних комунікативних ситуаціях (проєкти, виступи, публічні заходи). Значною перевагою є розвиток педагогічної культури співпраці: у ліцеї ефективно функціонують професійні спільноти, які займаються розробкою інноваційних модулів, адаптацією навчального контенту та підвищенням професійної майстерності. Водночас модель поєднує мовну, соціально-емоційну та ціннісну освіту.

Управлінська модель школи базується на колегіальності, відкритості до партнерств та розбудові інституційної сталості – ліцей має укладені угоди з низкою ЗВО, міжнародних організацій, освітніх фондів, що зміцнює його позиції як інноваційного центру освітніх трансформацій.

Можливі ризики впровадження практики пов’язані передусім із кадровим, організаційним та ресурсним навантаженням. По-перше, реалізація полілінгвальної моделі вимагає високої мовної та методичної підготовки педагогів, що може потребувати часу, інвестицій у підвищення кваліфікації, а також адаптації до нових форматів роботи. По-друге, ризик може полягати у фрагментації підходів – без системного управління можлива втрата цілісності полілінгвального середовища. По-третє, виклики стосуються матеріально-технічного забезпечення (наявності навчально-методичних ресурсів різними мовами, технічної підтримки для мультимедійного супроводу уроків тощо).

Також у складних суспільно-політичних умовах можлива зміна пріоритетів у фінансуванні освіти, що може вплинути на стабільність проєкту. Проте стратегічна візія закладу, високий рівень мотивації педагогів, активна співпраця з батьківською спільнотою та зовнішніми партнерами дають змогу пом’якшити ці ризики та підтримувати стійкий розвиток полілінгвальної моделі.

Інформація у ЗМІ : автори, назва, посилання

*FOCUS & INSPIRE: коли натхнення стає стилем професійного зростання! URL: https://www.facebook.com/share/p/16rxykdoNp/

Освітній двомовний телепроєкт Center_of_hope_rv спільно з телеканалом «Сфера-ТВ» – «Слово, що дає надію» (1-5 частини). URL:

https://www.facebook.com/share/p/165nm4znE4/

https://www.facebook.com/share/p/171GpJ3eMu/

https://www.facebook.com/share/p/19aNNjHLx1/

https://www.facebook.com/share/p/1UwKSwPsuV/

https://www.facebook.com/share/p/19XrY63uuY/

Щорічна конференція «Вдалий старт – успішне майбутнє». URL: https://www.facebook.com/share/p/1EXEFpaQ7j/

Міжнародний День Миру в Європейському клубі ліцею «Єврокрок». URL: https://www.facebook.com/share/p/1CBZw2R2pd/

«День Європейських мов» в ліцеї «Центр надії». URL:

https://www.facebook.com/share/p/1Ap5WZcx1v/

https://www.facebook.com/share/v/16kjT8iFA7/

https://www.facebook.com/share/p/1GFvDd21BU/

https://www.facebook.com/share/p/15tfdEikam/

Досвід. Експеримент. Життя. Надія. URL: https://www.facebook.com/share/p/1FgMz6snHo/

Зустріч партнерських шкіл Pearson та Dinternal Education. URL: https://www.facebook.com/share/p/16ppQGoGHc/

Щасливий досвід навчання в рідній alma mater. URL: https://www.facebook.com/share/v/199z32hTGq/

Засідання науково-методичної комісії з інноваційної діяльності сектору дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), позашкільної освіти та виховання Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. URL: https://www.facebook.com/share/p/1E2FvkCS8s/

Унікальну можливість навчатис у м. Кембридж (Велика Британія) в одному із найпрестижніших міжнародних мовних центрів ILC. URL: https://www.facebook.com/share/p/16uD6bf7pY/

Вшанувати пам’ять видатного шотландського поета Роберта Бернса. URL: https://www.facebook.com/share/p/16rNQRyuYA/

Навчання за новою Програмою СЕН «Зерна» в рамках дослідження організаційно-педагогічних умов та модернізації авторської моделі полілінгвального закладу освіти. URL:

https://www.facebook.com/share/p/1B7SRehz6R/

https://www.facebook.com/share/p/161SwjLssi/

Explore the World: Five Senses – коли знання відчуваються серцем! URL: https://www.facebook.com/share/p/1PdaGWnFGa/

Навчальна подорож до Лондона: незабутній досвід для надіївців. URL: https://www.facebook.com/share/p/16i8TVvYxt/

Зустрічі в ресурсному центрі Window on America. URL: https://www.facebook.com/share/p/1BdzT8yX2d/

Полілінгвальна весна в Ліцеї «Центрі надії»: коли мова єднає серця! URL: https://www.facebook.com/share/p/19vs5Bryyi/

Полілінгвальний фестиваль поезії, музики та театрального мистецтва. URL:

https://www.facebook.com/share/p/1CHSa8ijtn/

Успішна участь у VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку лінгвістики та лінгводидактики». URL: https://www.facebook.com/share/p/16xVfEHcar/

Center_of_hope_rv с Освітній Центр Верховної Ради України. URL: https://www.facebook.com/share/p/1JKEESEV4L/

Ще один важливий крок у розбудові інноваційної освітньої України! URL: https://www.facebook.com/share/p/1Am2PCSJnY/

Весняний бал – фейєрія дитинства, юності, надії. URL: https://www.facebook.com/share/v/1M69G8LQ3V/

https://www.facebook.com/share/p/1CEVy8oTh8/

Інформація про орган місцевого самоврядування: повна назва органу, повна адреса, електронна скринька, телефон, ПІП голови, сайт чи соціальні мережі

Рівненська міська рада та її виконавчий комітет

33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 12а

https://rivnerada.gov.ua/portal/landing

mvk@rivnerada.gov.ua

(0362) 63-62-77

Секретар ради: Шакирзян Віктор Володимирович

Орган управління освітою громади: повна назва, повна адреса, телефон, електронна скринька, сайт чи соціальні мережі, ПІП начальника/-ці

Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради

33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 30

http://www.rosvita.rv.ua

uo@rivnerada.gov.ua

(0362) 63-58-02

Начальник: Мазур Андрій Володимирович

Особа, яка відповідальна за впровадження практики

Пучко Тетяна Альфонасівна – директорка Рівненського ліцею «Центр надії» ім. Надії Маринович Рівненської міської ради