Різні, але рівні: реалізація права на освіту дітей з особливими освітніми потребами у Сарненському ліцеї № 4

Період впровадження

Починаючи з 2001 року в Сарненському ліцеї № 4 було розпочато впровадження індивідуальної форми навчання, а з 2011 року – інклюзивної форми навчання. Із 2001 по 2025 роки відбулося стрімке зростання кількості дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП). З 2017 року на базі ліцею відбулося відкриття центру «Сонечко».

Центр «Сонечко» – об’єднання дітей з ООП для проведення занять, спрямованих на розвиток інклюзивної та індивідуальтної культури в дитячому колективі. Практика передбачає спільну діяльність дітей з ООП та дітей без порушень розвитку з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей кожної дитини.

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Сучасна українська школа все ще стикається з викликами у реалізації права на якісну освіту для дітей з ООП. Однією з ключових проблем залишається недостатня сформованість інклюзивного середовища, що спирається на прийняття різноманітності, повагу до унікальності кожної дитини та розуміння потреб осіб з ООП.

У багатьох закладах освіти спостерігається соціальна ізоляція таких дітей, обмежена залученість до спільної діяльності, а також невисокий рівень емпатії та толерантності серед однолітків. Це ускладнює процеси їх соціалізації, знижує рівень мотивації до навчання та стримує особистісний розвиток.

Чинниками цієї проблеми є недостатня готовність педагогічних колективів до роботи в інклюзивному середовищі, низький рівень обізнаності батьків і учнів щодо принципів інклюзії, а також обмеженість практичних інструментів для створення ефективної моделі підтримки кожної дитини.

Таким чином, актуальним завданням стає впровадження системної практики, спрямованої на формування дружнього, безпечного та інклюзивного освітнього простору, у якому кожна дитина, незалежно від особливостей розвитку, почуватиметься прийнятою, цінною та важливою.

Практика реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами у Сарненському ліцеї № 4 спрямована на формування інклюзивного середовища, яке ґрунтується на прийнятті різноманітності, повазі до індивідуальності кожної дитини, а також на створенні умов для її розвитку – як інтелектуального, так і соціального, що проявляється у взаємодії з ровесниками та дорослими.

Основні цілі впровадження практики полягають у:

• створенні умов для розвитку розумової діяльності дітей в інклюзивному класі;
• сприянні розвитку творчих здібностей здобувачів освіти;
• підтримці розвитку компенсаторних можливостей нервової системи кожної дитини;
• вихованні соціально-адаптованої особистості у тісній співпраці з батьками.

Цільова аудиторія на кого розрахована практика

Практика орієнтована на кілька взаємопов’язаних груп учасників освітнього процесу, кожна з яких має свої особливості та потреби.

Перш за все, це здобувачі освіти з ООП, які навчаються в інклюзивних класах. Вони потребують індивідуалізованої підтримки для розвитку розумових, творчих і соціальних потреб, а також для адаптації до освітнього середовища, що сприяє максимальному розкриттю їхніх можливостей і формуванню соціально-адаптованої особистості.

Другу важливу групу складають учні інклюзивних класів, які навчаються поруч із дітьми з ООП. Для них практика сприяє формуванню толерантності, емпатії, навичок співпраці та соціальної взаємодії, що створює дружню та підтримувальну атмосферу у класі.

Не менш значущою є група педагогічних працівників, які безпосередньо здійснюють освітній процес в інклюзивних класах. Вони потребують методичної підтримки, підвищення кваліфікації, володіння інноваційними методами навчання, а також ефективної комунікації з дітьми з ООП та їхніми батьками.

Окрім того, практика охоплює батьків здобувачів освіти з ООП, які відіграють ключову роль у соціалізації та розвитку дитини. Співпраця з батьками спрямована на підтримку їх у розумінні особливостей розвитку дітей, створенні домашнього середовища, що сприяє навчанню, а також активній участі у формуванні індивідуальних програм розвитку.

Таким чином, ця комплексна практика охоплює не лише дітей з ООП, а й їх однокласників, педагогів і батьків, формуючи інтегроване, партнерське середовище, що забезпечує ефективну реалізацію права на якісну освіту для всіх учасників освітнього процесу.

Виконавці практики

Директор ліцею, заступник директора, практичний психолог, вчитель-логопед, педагоги інклюзивних класів, асистенти вчителів, корекційні педагоги, дефектолог, реабілітолог.

Партнери

Управління освіти Сарненської міської ради, батьківська спільнота, Сарненськитй центр професійного розвитку педагогічних працівників, Сарненський ІРЦ.

Методи реалізації практики

Практика реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в Сарненському ліцеї № 4 базується на цілісному, міждисциплінарному підході. Для досягнення поставленої мети використовуються сучасні, ефективні педагогічні та психолого-корекційні методи, адаптовані до потреб усіх учасників інклюзивного освітнього процесу.

Інтерактивні заняття

Інтерактив як стиль навчання допомагає формувати безпечний простір для вільного висловлювання, обміну думками та взаємодії. Заняття включають:

• обговорення моральних дилем, тем дружби, толерантності, допомоги;
• інтерактивні вправи з розвитку емоційного інтелекту;
• ігри на співпрацю, що сприяють включенню дітей з ООП у спільну діяльність.

Групові проєкти

Спільна робота над проєктами сприяє соціалізації дітей з ООП і формуванню у їхніх однолітків навичок партнерства та взаємоповаги. Проєктна діяльність охоплює:

• навчально-пізнавальні проєкти (наприклад, мінідослідження);
• соціальні ініціативи (створення «Куточка добра», підготовка інклюзивних свят);
• творчі проєкти (виготовлення поробок, презентацій, стінгазет тощо).

Арттерапія

Методи арттерапії широко застосовуються для емоційного розвантаження та самовираження дітей з ООП. Форми арттерапевтичної діяльності:

• малювання, аплікація, ліплення як спосіб невербальної комунікації;
• казкотерапія як форма опрацювання страхів і складних емоцій;
• музикотерапія – прослуховування музики, ритмічні вправи для стабілізації емоційного стану.

Рольові ігри

Цей метод дозволяє моделювати життєві ситуації, які вчать співпереживати, взаємодіяти, приймати рішення. Рольові ігри допомагають:

• відпрацьовувати навички соціальної поведінки (наприклад, знайомство, прохання про допомогу);
• розвивати комунікацію та саморегуляцію;
• краще зрозуміти досвід іншого (включно з досвідом дитини з ООП).

Сенсорна інтеграція

Для дітей, які мають порушення сенсорної обробки, впроваджуються спеціальні методики стимулювання сенсорних систем:

• вправи з м’якими модулями, м’ячами, текстурними матеріалами;
• руханки для регуляції рівня збудження;
• «сенсорні куточки» у класах для самозаспокоєння або активізації.

Сенсорна інтеграція проводиться за участі фахівців (дефектолога, реабілітолога, корекційного педагога, асистента вчителя), а також – за потреби – вчителя-логопеда або практичного психолога.

Майстер-класи

Практика передбачає організацію майстер-класів, де діти навчаються разом і навчають одне одного. Такі заходи сприяють:

• розвитку впевненості у власних силах;
• підвищенню мотивації до навчання;
• формуванню дружньої взаємодії в різновікових і різнорівневих групах.

Майстер-класи можуть бути як творчими (виготовлення сувенірів, кулінарія, флористика), так і освітніми (STEM-заняття, екологічні проєкти), за активної участі батьків та вчителів.

Ці методи впроваджуються в комплексі, з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини, вікових особливостей класу, а також ресурсів освітнього закладу. Вони не лише підтримують розвиток дітей з ООП, а й формують середовище прийняття й солідарності серед усіх учасників освітнього процесу.

Алгоритм впровадження практики

Реалізація права на освіту дітей з ООП у Сарненському ліцеї № 4 розпочинається з етапу діагностики, який має на меті виявити особливі освітні потреби дитини та обґрунтувати необхідність надання їй додаткової підтримки. У центрі уваги – не лише клінічний чи формальний діагноз, а реальні освітні бар’єри, з якими дитина щоденно стикається в освітньому процесі. Вчителі, психолог, фахівці інклюзивно-ресурсного центру, соціальний педагог і батьки дитини беруть участь у комплексному обстеженні. Важливу роль відіграє спостереження за поведінкою та навчальною діяльністю дитини в різних ситуаціях. Результатом цього етапу є висновок ІРЦ, який визначає рівень підтримки, а також формування команди психолого-педагогічного супроводу, до складу якої входять педагогічні працівники, фахівці та батьки.

Після цього починається етап планування, на якому команда супроводу напрацьовує подальші кроки для створення умов для ефективного навчання дитини з ООП. Основним інструментом цього етапу є індивідуальна програма розвитку (ІПР), що укладається на підставі висновків діагностики та враховує освітні цілі, необхідні адаптації навчального матеріалу, форми оцінювання, методи підтримки, обсяг і зміст корекційно-розвиткових занять. У цей час у класному середовищі можуть відбуватися зміни – організація сенсорного куточка, оновлення розкладу чи простору відповідно до потреб дитини. Також на цьому етапі проводиться робота з іншими учнями класу та педагогами для формування інклюзивної культури, толерантного ставлення та відкритості до спільної взаємодії.

На етапі реалізації ІПР відбувається повноцінне включення дитини з ООП в освітній процес. Асистент вчителя забезпечує підтримку в щоденній навчальній діяльності, вчитель організовує диференційовану подачу матеріалу, застосовує наочність, візуальні підказки, таймери, інтерактивні завдання. Паралельно з уроками дитина відвідує корекційно-розвиткові заняття з психологом, логопедом, реабілітологом. Уроки можуть доповнюватися елементами арттерапії, сенсорної інтеграції, рольовими іграми, майстер-класами та груповими проєктами, що сприяють її розвитку та соціалізації. Важливим компонентом є безперервна комунікація з батьками, які не тільки отримують інформацію про прогрес дитини, а й самі долучаються до реалізації ІПР як рівноправні партнери.

Завершальним етапом є аналіз та корекція. Протягом усього навчального року проводиться моніторинг динаміки розвитку дитини: фіксуються досягнення, труднощі, емоційний стан, залученість у класне життя. Команда супроводу періодично переглядає ІПР – коригує цілі, методи, зміст занять, враховуючи зворотний зв’язок від вчителів, фахівців, батьків і самої дитини. Такий підхід дозволяє уникнути формалізму і забезпечити індивідуальний освітній маршрут, який дійсно відповідає потребам дитини та змінюється відповідно до її розвитку. Аналіз ефективності практики включає як кількісні показники (рівень засвоєння матеріалу, виконання програмових вимог), так і якісні (емоційне благополуччя, соціальні навички, самостійність дитини).

Цей алгоритм забезпечує не лише реалізацію права на освіту, а й створення умов для гідного, повноцінного життя дитини в шкільному середовищі, де її приймають, поважають і підтримують.

Якісні результати

Реалізація практики дозволила досягти низки важливих якісних результатів, які стосуються не лише дітей з ООП, а й усього освітнього середовища.

Перш за все, спостерігається відчутне покращення соціалізації здобувачів освіти з ООП. Діти поступово інтегруються в життя класного колективу, беруть участь у групових активностях, позашкільних заходах, майстер-класах, спільних проєктах. Формується відкритість до комунікації, як вербальної, так і невербальної, покращуються навички взаємодії з однолітками, педагогами та іншими дорослими.

У класах зростає рівень взаємодопомоги та партнерства: учні краще розуміють потреби інших, виявляють емпатію, підтримують дітей з ООП під час спільної діяльності. Це сприяє формуванню атмосфери довіри, прийняття та поваги до різноманітності.

Завдяки системній роботі команди психолого-педагогічного супроводу, учні з ООП отримують якісні корекційно-розвиткові послуги, адаптовані до їх індивідуальних потреб. Це включає логопедичну допомогу, заняття з психологом, заняття з розвитку дрібної моторики, навичок саморегуляції, корекцію емоційно-вольової сфери, сенсорну стимуляцію. Застосування спеціального корекційного обладнання та дидактичних матеріалів дає змогу урізноманітнити освітній процес і зробити його доступним.

Значні зміни відбуваються також у поведінковій та емоційній сфері дітей. Вони стають більш відкритими до нового досвіду, спокійніше реагують на зміну діяльності, краще контролюють емоції. Покращується емоційний стан, зменшуються прояви тривожності та дратівливості.

У багатьох учнів із ООП підвищується рівень самостійності в повсякденних навчальних активностях і побутових діях. Вони поступово навчаються орієнтуватися в освітньому процесі, організовувати робоче місце, розуміти інструкції, виконувати завдання без постійного супроводу.

Одним із вагомих досягнень є усвідомлення дітьми з ООП мети навчання та зростання інтересу до навчання загалом. Завдяки адаптаціям, залученню артметодів, сенсорних практик, а також живій, динамічній подачі матеріалу, учні відчувають успіх, що стимулює їхню внутрішню мотивацію.

Реалізація практики сприяє конструктивній взаємодії всередині команди психолого-педагогічного супроводу, в якій сформувався високий рівень професійного партнерства, довіри, спільної відповідальності за результат. Налагоджено регулярне обговорення індивідуальних траєкторій, оперативне реагування на труднощі, обмін фаховими думками та методичними знахідками.

Поступово змінюється і шкільна культура: рівень толерантності в освітньому середовищі зріс, педагоги активніше застосовують принципи інклюзивної педагогіки, а учні – демонструють більше прийняття, розуміння і доброзичливості до інакшості.

Таким чином, якісні результати цієї практики свідчать не лише про позитивний індивідуальний освітній досвід дітей з ООП, а й про трансформацію самого освітнього середовища в бік більшої відкритості, чуйності й взаємопідтримки.

Кількісні результати

Впровадження практики супроводжується чіткою фіксацією кількісних показників, що свідчать про системну роботу та відчутні досягнення.

На сьогодні в ліцеї функціонує 11 інклюзивних класів, у яких навчаються 19 учнів з особливими освітніми потребами, відповідно до висновків ІРЦ. З них  11 учні отримують третій рівень підтримки, 7 – четвертий і 1 учень п’ятий. Роботу з ними супроводжують 7 асистентів вчителя.

В освітньому процесі застосовується понад 100 одиниць спеціального корекційного обладнання та адаптивних матеріалів, які забезпечують інклюзивність освітнього середовища.

У рамках корекційно-розвиткової підтримки щотижня проводиться в середньому 94 індивідуальних і групових занять в тиждень з психологом, логопедом, дефектологом, реабілітологом, соціальним педагогом. До команди психолого-педагогічного супроводу входять фахівці, які щоквартально переглядають індивідуальні програми розвитку, коригуючи цілі, методи й стратегії навчання.

100% педагогів ліцею підвищили кваліфікацію за напрямом інклюзивної освіти, зокрема пройшли 5 тренінгів щодо адаптації навчального матеріалу, особливостей комунікації з дітьми з ООП та впровадження корекційно-розвиткових методик.

Активною є і участь батьків у команді супроводу: 98% батьків дітей з ООП долучаються до прийняття рішень щодо індивідуальних освітніх траєкторій.

Позитивну динаміку розвитку виявлено у 99% учнів з ООП: підвищився рівень самостійності, зросла кількість соціальних контактів, зменшилася кількість конфліктних ситуацій, а також покращився емоційний стан та інтерес до навчання.

Окремо варто відзначити досягнення учнів інклюзивних класів у творчих та STEM-проєктах:

2022–2023 навчальний рік:

• Давидчук Тарас, Сашко Артем, Куськовець Давид, Кравець Софія – участь у міжнародному проєкті «Build the Changes» (челенджі «Help the Bees», «Plastic Planet»).
• Давидчук Тарас – 2 місце у Всеукраїнському відкритому конкурсі Lego World у номінації «Мрія майбутнього інженера».

2024–2025 навчальний рік:

• Участь учнів в міжнародному проєкті «Build the Changes» (челенджі «Frogs», «Build A Green City»).
• Вікторія Філончук, 7 клас – 2 місце у номінації LEGO «Світ навколо нас» і 3 місце у номінації «LEGO у реальному житті».
• Сіліщук Володимир, 5 клас – 3 місце у номінації LEGO «Світ навколо нас» та 3 місце у номінації «Мрія майбутнього інженера».
• Сашко Артем, 8 клас – 3 місце у номінації «LEGO у реальному житті».
• Давидчук Тарас, 6 клас – 3 місце у тій самій номінації.
• Давидчук Тарас та Сіліщук Володимир також долучилися до проєкту «Сім стихій допитливості» від міжнародної платформи ChangeX.

Ці результати демонструють не лише освітню успішність, а й інтеграцію дітей з ООП у суспільне, творче та дослідницьке життя, що є важливим індикатором ефективності інклюзивної практики.

Головні переваги та можливі ризики впровадження практики

Головні переваги впровадження практики

1. Інклюзивність як ключовий принцип навчання. У Сарненському ліцеї №4 створено безпечне, підтримувальне середовище, де всі учні, незалежно від особливостей розвитку, навчаються разом. Інклюзивність перестає бути лише формальною нормою – вона стає цінністю, яка трансформує стосунки у класі та змінює освітню культуру.
2. Партнерство як основа успішної взаємодії. У практиці активно задіяні батьки, асистенти вчителя, педагогічні працівники, фахівці ІРЦ, адміністрація закладу, а також представники громади. Спільне планування, консультування, прийняття рішень і супровід забезпечують цілісність підтримки та посилюють ефективність навчального процесу.
3. Функціонування ресурсної кімнати. У ліцеї обладнано ресурсну кімнату для проведення індивідуальних і групових корекційно-розвиткових занять. Вона виконує не лише терапевтичну, а й превентивну функцію – забезпечує зниження тривожності, розвиток когнітивних і сенсорних навичок, формує довіру між дитиною та фахівцем.
4. Розвиток емоційного інтелекту та соціальних навичок. Завдяки арттерапії, рольовим іграм, інтерактивним методам учні з ООП розвивають вміння розпізнавати емоції, справлятися зі стресом, регулювати поведінку, взаємодіяти з однолітками. Діти краще адаптуються до змін, виявляють ініціативність та емоційну стійкість.
5. Дружні стосунки та прийняття у колективі. Учні інклюзивних класів мають позитивний досвід комунікації. Вони не ізольовані, навпаки – активно залучені до групових завдань, шкільних проєктів, конкурсів. Спостерігається високий рівень взаємодопомоги, що сприяє формуванню довіри, емпатії та толерантності.
6. Злагоджена робота команд супроводу. Індивідуальні програми розвитку (ІПР) розробляються та погоджуються на регулярних засіданнях команд психолого-педагогічного супроводу. Це дозволяє оперативно реагувати на зміни у стані чи поведінці дитини, адаптуючи освітню траєкторію.
7. Активна співпраця з Сарненським ІРЦ. Спеціалісти інклюзивно-ресурсного центру здійснюють методичну підтримку, беруть участь у консультуванні вчителів та батьків, проводять спільні обстеження та допомагають у створенні адаптованих програм.
8. Привернення уваги до інклюзії на рівні громади. Завдяки активності ліцею та участі у проєктах, питання підтримки дітей з ООП стало важливим для місцевої влади. Це стимулює інвестиції у матеріально-технічну базу, професійний розвиток кадрів та розширення ресурсів.

Можливі ризики впровадження практики

1. Зростання кількості дітей з ООП без паралельного розширення підтримки. Із щорічним зростанням кількості здобувачів освіти з ООП зростає потреба у відповідних фахівцях і ресурсах. Якщо не забезпечити належну кількість персоналу та обладнання, це може призвести до зниження якості підтримки.
2. Перевантаження інклюзивних класів. Велика кількість учнів у класі ускладнює індивідуалізацію навчання, особливо коли частина дітей потребує спеціальних умов. Відсутність нормативних обмежень щодо наповнюваності інклюзивних класів створює ризики для всіх учасників освітнього процесу.
3. Стигматизація та заперечення з боку батьків. Частина батьків не визнає наявність ООП у своїх дітей, відмовляється від співпраці з ІРЦ або вважає інклюзію зайвою. Це ускладнює планування підтримки, гальмує розвиток дитини та погіршує стосунки в колективі.
4. Освітні втрати серед дітей з ООП. У разі недостатньої індивідуалізації, надмірного навантаження або відсутності корекційних занять діти з ООП можуть втрачати інтерес до навчання, не досягати базових результатів і не реалізовувати свій потенціал.
5. Професійне та емоційне вигорання педагогів. Асистенти вчителів та педагоги, які працюють з дітьми з ООП, часто стикаються з високим рівнем стресу, надмірною відповідальністю та відсутністю системної підтримки. Це може призвести до професійного вигорання та зниження мотивації до інклюзивної роботи.
6. Нестача ресурсів та матеріально-технічного забезпечення. Не у всіх закладах є достатньо обладнання для проведення якісних занять (особливо для дітей з тяжкими порушеннями розвитку), а фінансування з місцевих бюджетів часто обмежене.
7. Нерівномірна підтримка на рівні громади. Відсутність єдиної системи підтримки дітей з ООП у громаді (транспорт, позашкільна освіта, доступ до медицини тощо) ускладнює реалізацію принципів інклюзивності поза межами школи та звужує можливості соціалізації.

Інформація у ЗМІ: автори, назва, посилання

Газета «Сарненські новини»

Кращі інклюзивні практики України https://www.facebook.com/share/15yYrJDRhX/?mibextid=wwXIfr

 Інформація про орган місцевого самоврядування: повна назва органу, повна адреса, електронна скринька, телефон, ПІП голови, сайт чи соціальні мережі

Сарненська міська рада

вул. Широка, 31, м. Сарни, 34500

smr@sarny-rada.gov.ua

(03655) 3-50-85

Голова: Серпенінов Руслан Петрович

Сайт: https://sarny-rada.gov.ua/contacts.html

Орган управління освітою громади: повна назва, повна адреса, телефон, електронна скринька, сайт чи соціальні мережі, ПІП начальника/-ці

Управління освіти Сарненської міської ради

вул. Демократична, 17, м. Сарни, 34500

znz2021@ukr.net

(03655) 2-21-72

Начальниця: Кошкіна Діана Анатоліївна

Сайт: https://edu.sarny-rada.gov.ua/

Особа, яка відповідальна за впровадження практики

Василенко Тетяна Марківна – координатор практики, директор Сарненського ліцею №4