Особистісно-розвивальна система: реалії та перспективи (із досвіду роботи Опорного закладу «Засульський ліцей Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області»)

Період впровадження практики

Вересень 2018 року – до цього часу.

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Соціальний, особистісний розвиток та збереження здоров’я учнівства; виховання життєво активного, гуманістично спрямованого громадянина  демократичного суспільства, який би у власній життєдіяльності керувався національно-культурними та загальнолюдськими цінностями.

Цільова авдиторія на кого розрахована практика

– учасники/-ці освітнього процесу;

– органи місцевого самоврядування;

– громадські спілки та організації, які співпрацюють із закладами освіти та реалізують освітні зміни.

Виконавці практики

– управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області;

– учасники/-ці освітнього процесу Опорного закладу «Засульський ліцей Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області».

Партнери

– виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області;

– вітчизняні громадські організації та РОДОВІДшкола;

– ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України.

Методи реалізації практики

Концепція НУШ передбачає 11 ключових компетентностей, якими має  володіти сучасний/-а випускник/-ця. Позитивного результату можна досягнути лише при комплексному підході, який охоплює всі сфери розвитку здобувача/-ки: фізичну, психічну, соціальну та духовну. Школа повинна дати не тільки знання, а й розкрити потенціал, допомогти вибудувати індивідуальну траєкторію розвитку учня/учениці.

  1. Організаційно-підготовчі методи:

– здійснити аналіз нормативно-правових документів, філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження;

– організація тренінгів та методологічних семінарів-практикумів із питань системного аналізу результатів комплексної соціально-психолого-педагогічної діагностики особистісного розвитку учнівства;

– організація та проведення опитування учасників/-ць освітнього процесу у системі моніторингу особистісного розвитку учнівства на платформі хмарного сервісу «Універсал»;

– організація інформаційно-освітньої діяльності для з’ясування проблем дослідження;

– наради, консультації з поточних проблем реалізації інноваційного   освітнього проєкту;

– організація психолого-педагогічних консиліумів, тренінгів із системного аналізу проблем та потенційних можливостей особистісного розвитку учнівства, класних колективів та організація проєктної діяльності класних керівників/-ць, працівників/-ць соціально-психологічної служби, педагогічної спільноти, адміністрації закладу;

– організація опитування педагогічного колективу з метою з’ясування професійних компетентностей за допомогою комп’ютерного комплексу «Персонал».

Діагностика педагогів працівників/-ць за допомогою комп’ютерного комплексу «Персонал»

  1. Концептуально-діагностичні методи:

– теоретико-практичне опанування психолого-педагогічними технологіями прогнозування особистісного розвитку учня/учениці та конструювання проблемних завдань освітнього закладу та тактичних корекційно-розвивальних задач особистісного розвитку учнівства;

– проведення тренінгів, семінарів-практикумів на основі аналізу комплексної психолого-медико-педагогічної діагностики учасників/-ць освітнього процесу;

– психолого-педагогічні консультації з батьками дітей;

– використання проєктивних вправ у роботі з учнівством;

– проведення чергових діагностичних зрізів.

Психологічний тренінг «Зупинка:Я»

Проєктивна вправа «Школа моєї мрії»

  1. Проблемно-цільові методи:

– аналіз демонстраційних проєктів у системі управління проєктами особистісного розвитку учнівства закладу;

– теоретико-практичне опанування педагогічними працівниками/-цями психолого-педагогічних технологій моделювання сюжетної лінії освітніх проєктів закладу;

– удосконалення проєктів річного плану роботи закладу з врахуванням впровадження у практичну роботу технологій проєктування проблемно-цільового змісту освітнього процесу.

  1. Особистісно-орієнтовані методи:

– проєктно-модульне планування роботи освітнього закладу, працівників/-ць соціально-психологічної служби, класних керівників/-ць на платформі хмарного сервісу «Універсал»;

– аналіз  отриманих результатів та опрацювання психологічної літератури щодо ефективності використання показників «навчальна діяльність», «зони сприйняття» під час навчання;

– практичні заняття для педагогічної спільноти з метою створення дидактичних матеріалів та публікацій;

– проведення тренінгів та психолого-педагогічних консиліумів з батьками здобувачів/-ок освіти;

-створення проєктів  корекційної роботи з учнями/ученицями, що мають проблеми соціалізації, високий рівень агресивності, тривожності, імпульсивності працівниками/-цями соціально-психологічної служби;

-створення творчих проєктів корекційної роботи з учнівськими колективами класними керівниками/-цями.

Робота творчих груп. Обмін досвідом: застосування системи особистісного розвитку учасників/-ць освітнього процесу

Проєктування траєкторії успіху юних краян

  1. Особистісно-розвивальні методи:

– теоретико-практичне опанування технології творення сценаріїв занять та реалізація особистісно-розвивального змісту педагогічними працівниками/-цями;

– створення сценаріїв уроків та виховних заходів з розвивальним змістом та їх реалізація під час освітнього процесу.

Виховний проєкт «Ми єдині!»

Урок української літератури  «Тарасовими стежками», 5 клас

Алгоритм впровадження практики

  1. Системний аналіз

Створення матриці SWOT.  Проведено детальний аналіз сильних сторін, слабких місць, можливостей та загроз школи. Це допомогло визначити пріоритетні напрямки розвитку (Додаток 1).

  1. Оцінка ефективності впроваджених інновацій

 Проведено опитування учнівства, батьків та вчительської спільноти з метою оцінки ефективності змін на різних етапах впровадження. Після проведення чергового діагностичного зрізу проводиться моніторинг розвитку класного колективу та учнівства зокрема. За результатами моніторингу проводяться зустрічі з класними керівниками/-цями з метою з’ясування проблем розвитку класних колективів. Працівниками/-цями соціально-психологічної служби надаються рекомендації класним керівникам/-цям.

  1. Виявлення розриву між очікуваннями та реальністю

Працівники/-ці соціально-психологічної служби створюють корекційні групи та планують роботу з ними. Розробляється тематика колективних занять з метою підвищення рівня згуртованості класних колективів, популяризації  здорового способу життя,  запобігання проявів булінгу та агресії в дитячих колективах. Педагогічна спільнота використовує результати діагностик «Домінуюча система сприйняття» та «Навчальна діяльність» під час підготовки до занять з метою мотивації, враховують здатність учнів/учениць  діяти після невдачі та їх можливості до зміни видів роботи. Батьки можуть побачити статус дитини в класному колективу, познайомитися з рекомендаціями та звернути увагу на проблеми розвитку. Під час класних учнівських та батьківських зборів визначаються три найважливіші задачі та розробляється шлях реалізації.

  1. Розробка стратегії розвитку

4.1. Визначення стратегічних цілей

Сформульовано чіткі та вимірювані цілі, які відповідають загальним завданням реформи «Нова українська школа». Командою закладу освіти виявлено, що проєктна діяльність викликає в учнівства найбільший інтерес, а діяльнісний підхід необхідно планувати з урахуванням особистісного розвитку дитини.

4.2. Розробка плану дій

Створення детального плану, що включає конкретні кроки, визначення відповідальних осіб та термінів виконання. Діагностика проводиться у хмарному сервісі «Універсал» двічі на рік (грудень, квітень) й проходить системний аналіз. На основі проблем розвитку класних колективів та з урахуванням потенційних можливостей здобувачів/-ок освіти створюються «Візитні карти» (класного колективу й освітнього закладу) (Додаток 2). Відповідно до поставлених задач створюються проєкти річного плану роботи закладу (на даний час  їх 13), які відповідають вимогам чинних документів у галузі освіти. У червні проєкти проходять слухання у творчих групах, а в серпні відбувається їх презентація на засіданні педагогічної ради. Двічі на рік аналізується виконання завдань річного плану, результати фіксуються у відповідних наказах. До створення проєктів річного плану роботи школи, Стратегії розвитку залучаються  всі учасники/-ці освітнього процесу,  створюються робочі групи з представників/-ць адміністрації, педагогічного колективу, батьків та учнівства.

4.3. Формування партнерства

Засади педагогіки партнерства без перебільшення є основоположними для взаємин батьків та вчительства. Адже саме поведінка дорослих, їхні слова та вчинки є для дітей прикладом для наслідування. Вони впливають на світогляд учнівства, на сприйняття ним своєї суспільної ролі, на уявлення про значення навчання у нашому житті. Завдяки такому підходу батьки можуть повною мірою включитися до освітнього процесу. Це дозволить визначити спільне бачення траєкторії розвитку дитини, чітко усвідомити права та обов’язки одне одного, мінімізувати загрозу виникнення непорозумінь. Партнерські взаємини між учительством та батьками дають можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та проблеми, а саме відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її вподобання та життєві орієнтири. Не менш важливою є співпраця з громадськими організаціями у сфері освіти, а також із місцевою владою.

Проведення майстер-класів батьками учнівства

4.4. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

Організація тренінгів та семінарів. Проведення  регулярних тренінгів і семінарів для вчителів/-ьок із нових педагогічних технологій, методів оцінювання та організації освітнього процесу, залучення до співпраці психологічної спільноти Інституту обдарованої дитини.

Тренінгові заняття з провідними фахівцями ДЗВО «Університету менеджменту освіти» НАПН України

Створення шкільних професійних спільнот (ШПС). У закладі працює система менторства, щоб досвідчені вчителі/-ьки могли передавати свої знання та навички молодим педагогам/-иням; організовано роботу ШПС у методичних комісіях. Створено умови для самостійного вивчення нових методик і технологій.

4.5. Моніторинг та оцінка

Проводиться регулярний моніторинг досягнень учнівства (кожної дитини зокрема, класного колективу та закладу освіти).

Моніторинг особистісного розвитку учня/учениці

Моніторинг розвитку класного колективу

Моніторинг розвитку закладу освіти

Постійно здійснюється  моніторинг задоволеності батьків та ефективності роботи педагогічного колективу. Реформування системи загальної середньої освіти передбачає зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнівства. У закладі розроблено та оприлюднено критерії оцінювання, педагоги/-ні навчаються формувальному оцінюванню, самооцінюванню й взаємооцінюванню. Велика увага надається питанню академічної доброчесності. На основі результатів моніторингів вносяться необхідні корективи в стратегію розвитку школи.

Якісні та кількісні результати

У жовтні 2023 року відбулося засіданні виїзної вченої ради ДЗВО «Університет менеджменту НАП України», де було узагальнено досвід роботи закладу. Вчена рада схвалила даний досвід:

– кількість відторгнутих та ізольованих учнів/учениць зменшилася з 30 до 6 %;

– зріс рівень інтеграції учнів/учениць;

– знизився показник рівня вад особистісного розвитку;

– на рівні вище середнього сформовані цінності в соціально-комунікативній, національно-громадянській, дозвільно-ігровій, фізично-оздоровчій діяльностях;

– зріс показник ціннісних пріоритетів «Я і рідна домівка», «Я і моральні цінності», «Я і Україна».

Виступ педагогині-організаторки Лідії Вербецької на засіданні виїзної вченої ради ДЗВО «Університету менеджменту НАПН України» (презентація досвіду)

Презентація  досвіду роботи на засіданні виїзної вченої ради ДЗВО «Університету менеджменту НАПН України»

Всі учасники/-ці освітнього процесу беруть участь у діагностиці за допомогою хмарного сервісу «Універсал». Вони мають паролі для входу. Зросла активізація групових проєктів, інклюзивних  заходів та соціально-орієнтованих активностей.

Головні переваги та можливі ризики впровадження практики

Переваги практики:

  • Проведення тренінгів, корекційних та семінарських занять із метою розвитку соціальних навичок, зниження тривожності та агресії – психологічна підтримка учасників/-ць освітнього процесу;
  • розробка програм національно-патріотичного виховання, духовного зростання особистості;
  • створення творчого середовища, проєктна діяльність;
  • створення індивідуальної траєкторії розвитку учня/учениці;
  • інтеграція сучасних діагностичних методик в освітній процес;
  • комплексний підхід до розвитку особистості.

Можливі ризики впровадження практики:

  • низька якість інформаційно-роз’яснювальної роботи;
  • спроби батьків нівелювати надані рекомендації;
  • бажання педагогічних працівників/-ць діяти застарілими методами, керуючись інтуїцією;
  • загострення війни в Україні.

Інформація у ЗМІ : автори, назва, посилання

– Вербецька Л. Формування соціально-комунікативної компетентності здобувачів освіти в умовах сьогодення //  Плекаємо особистість: наук.-метод. альманах / редкол.: В. С. Курило та ін., Полтава, Лубни. Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка», 2023. Вип. 5. 279 с.

– Facebook: https://www.facebook.com/groups/914634478570225

Інформація про орган місцевого самоврядування: повна назва органу, повна адреса, електронна скринька, телефон, ПІП голови, сайт чи соціальні мережі

  • Назва: Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області.
  • Голова: Грицаєнко Олександр.
  • Адреса: 37500, м. Лубни, Полтавська область, вул. Ярослава Мудрого, 33.
  • Номер телефону: (05361) 72-767.
  • Е-mail: mvk@lubnyrada.gov.ua
  • Сайт: https://lubnyrada.gov.ua/.
  • Facebook: https://www.facebook.com/lubnyrada

Орган управління освітою громади: повна назва, повна адреса, телефон, електронна скринька, сайт чи соціальні мережі, ПІП начальника/-ці

  • Назва: Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
  • Начальник: Костенко Мирослав.
  • Адреса: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Г. Тютюнника, 19 а.
  • Номер телефону: (053617) 7382.
  • Е-mail: lubrn1618@ukr.net.
  • Сайт: http://surl.li/aqucgm
  • Facebook: https://www.facebook.com/groups/3029492750681150

Особа, яка відповідальна за впровадження практики

– Вербецька Лідія, педагогиня-організаторка Опорного закладу «Засульський ліцей Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області».

 

Додаток 1

                         SWОТ-АНАЛІЗ   (продемонстровані лише окремі напрямки) 

 

  1. SWОТ-АНАЛІЗ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці

 

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       територія школи знаходиться в належному безпечному місці

·       школа оснащена системами:

·       автоматичної протипожежної сигналізації

·       оповіщення сигналу «Повітряна тривога»

·       відеоспостереженням (12 відеокамер)

·       автоматизації сповіщення розкладу дзвінків

·       автоматизація проведення загальнонаціональної хвилини мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії рф проти України

·       наявність освітлення по периметру будівлі закладу

·       встановлені пластикові вікна

·       частково виконано ремонт навчальних приміщень та місць загального користування

·       достатня кількість зелених насаджень

·       виконано омолодження зелених насаджень

·       наявність стадіону з футбольними полями

·       в закладі забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення

·       належне прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів

·       забезпечується раціональне використання приміщень, комплектування мережі класів

·       наявність необхідних кабінетів та відповідного їх оснащення

·       відсутність нещасних випадків серед здобувачів/-ок освіти та персоналу

·       відсутність правопорушень серед здобувачів/-ок освіти

·       організація харчування пільгових категорій здобувачів/-ок освіти

·       організація харчування учнівства 1-4, 5-11 класів, груп подовженого дня

·       організація харчування учнівства 5-11 класів через електронну систему вільного вибору страв

·       оснащено новим обладнанням класи початкової школи, які працюють за програмою НУШ

·       придбано додаткову кількість вогнегасників

·       проводяться інструктажі для здобувачів/-ок освіти та працівників/-ць закладу щодо їх обізнаності з вимогами охорони праці та безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки

·       наявність найпростішого укриття на 250 місць та навчальних місць у ньому

·       територія частково огороджена парканом

·       відсутній гараж для автобусів

·       недостатньо освітлена територія закладу

·       потребує тепломодернізації будівля школи

·       необхідне впорядкування території закладу (асфальтне покриття)

·       створення на території закладу безпечного середовища для організації змістовного дозвілля здобувачів/-ок освіти

·       відсутність ігрового майданчика для ГПД

·       потребує заміни частина електричної мережі будівлі школи

·       потребує заміни теплова мережа майстерень, цехів їдальні, рекреацій, підвального приміщення біля майстерень (теплові радіатори, труби)

·       відсутність класу безпеки

·       необхідне дооснащення новим обладнанням: комп’ютерні класи, кабінети біології, фізики, хімії

·       велика кількість застарілих персональних комп’ютерів, аудіовізуальної техніки

·       застаріле обладнання кухні, їдальні, відсутність пароконвектора, необхідність у сучасному ремонті цехів їдальні (стіни, підлога, стеля,  освітлення)

·       не всі кабінети мають доступ до інтернету

·       відсутня гаряча вода в туалетах та кабінетах фізики і хімії

·       відсутність достатньої кількості місць в укритті для забезпечення очного навчання для всієї школи

Можливості (O) Загрози (T)
·       бюджетне фінансування

·       участь педагогічного та учнівського колективу у різноманітних програмах і проєктах

·       удосконалення сучасної системи партнерства школи, сім’ї, громадських організацій

·       покращення роботи з охорони праці

·       посилення контролю за безпечністю харчування відповідно до системи НАССР

·       зменшення фінансування закладів освіти з міського бюджету

·       ускладнення економічної ситуації в країні, що може зумовити відсутність коштів для придбання ІКТ, дооснащення кабінетів, ремонту приміщень, облаштування території та інших потреб

·       зростання вартості енергоносіїв
призводить до проблем з опаленням

 

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

 

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       на сайті закладу оприлюднено порядок реагування на звернення про випадки булінгу, план заходів щодо попередження булінгу, зразок заяви щодо реагування на випадки булінгу

·       проведення ранкових зустрічей з метою формування навичок дружніх стосунків

·       проведення діагностики «Універсал», виявлення референтних груп та відторгнених в класних колективах

·       зміна взаємовідносин учасників/-ць освітнього процесу в ракурсі педагогіки партнерства

·       оновлення банку даних дітей, що потребують уваги

·       інформування всіх учасників/-ць освітнього процесу про запровадження адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) та виховання небайдужості до проблеми булінгу

·       створюються листівки, колажі, бюлетені антибулінгового спрямування силами усіх учасників/-ць освітнього процесу

·       проведення тижнів: «16 днів проти насильства»

·       розвиток навичок толерантного спілкування

·       розвиток навичок конструктивного вирішення конфліктних ситуацій

·       у закладі працює психолог, який за потреби надає психолого-педагогічну підтримку учасникам/-цям освітнього процесу

·       проведення лекцій офіцером Лубенської територіальної громади, патрульної поліції та інспекторами ювенальної превенції

·       питання запобігання будь-якому прояву насильства в освітньому середовищі розглядаються на семінарах, практикумах, засіданнях МК, педрадах

·       правила поведінки здобувачів/-ок освіти базуються на чинному законодавстві України та оприлюднені на сайті закладу освіти

·       проводиться щоденний моніторинг зміни динаміки порушень правил поведінки здобувачів/-ок освіти

·       у класних колективах щоденно фіксуються пропуски уроків та порушення дисципліни в освітньому процесі з оперативним реагуванням класного керівника та представників/-ць адміністрації закладу

·       відстеження тривалих пропусків занять без поважної причини з метою виявлення проявів булінгу в сім’ї

·       розроблення та дотримання алгоритму дій для всіх учасників/-ць освітнього процесу щодо попередження та подолання шкільного насилля

·       виконання плану роботи школи щодо виявлення, реагування та запобігання булінгу через проведення педрад, семінарів, тренінгів, вебінарів

·       засідання шкільної Ради порозуміння

·       певна частка здобувачів/-ок освіти та батьків не розуміють суті поняття «булінг»

·       низька обізнаність батьків щодо причетності їх дітей до скоєння насилля над однолітками та молодшими дітьми, агресії у спілкуванні

·       частина батьків, які вважають формальним реагування на випадки булінгу збоку адміністрації закладу

·       обмежена кількість лекцій, тренінгових занять з представниками/-цями правоохоронних органів щодо навчання педагогічної спільноти та батьків з правової освіти

·       обмежене спілкування учнівства, вплив агресії при спілкуванні, бажання самоствердитися через приниження інших

Можливості (O) Загрози (T)
·       провести опитування всіх учасників/-ць освітнього процесу про дієвість правил

поведінки здобувачів/-ок освіти

·       сприяти розвитку громадських дитячих організацій та об’єднань

·       налагодження конструктивної комунікації педагогічних працівників/-ць із батьками здобувачів/-ок освіти

·       коректування системи виховної та профілактичної роботи в закладі

·       формування навичок виходу з кризових ситуацій та захисту від усіх видів насильства

·       створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в здобувачів/-ок освіти та освітянських колективах

·       спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів/-ок освіти

·       опитування (анкетування) учасників/-ць освітнього процесу

·       психологічні діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів здобувачів/-ок освіти

·       соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах

·       оновлення банку даних дітей, які потребують особливої уваги та підтримки

·       обговорення питання протидії булінгу на загальношкільних батьківських зборах

·       перегляд кінострічок відповідної спрямованості

·       надати поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини

·       налагодження співпраці з громадськими та державними організаціями з налаштування просвітницької роботи щодо попередження випадків булінгу

·       провести тренінг для батьків «Як навчити дітей безпеці в інтернеті»

·       провести сихологічний тренінг «Розвиток навичок поведінки у конфліктних ситуаціях» (для здобувачів/-ок освіти, схильних до конфліктної поведінки)

·       вплив засобів масової інформації та соціальних мереж на формування
ціннісних орієнтацій дітей·       робота з батьками-військовими, які повернулися з війни

·       спад духовних і моральних цінностей в суспільстві

·       комп’ютерні ігри та їх вплив на свідомість та психологічний стан учнівства

 

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

 

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       організовано здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти:

·       відкрито 11 інклюзивних класів, в яких навчаються 16 здобувачів/-ок освіти з ООП

·       створено позитивний мікроклімат у закладі освіти для активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями/ученицями

·       створена ресурсна кімната з урахуванням принципів універсального дизайну та сучасною матеріально-технічною базою

·       на сходах до школи встановлено пандус, який допомагає дітям з ООП з порушенням ОРА зайти до школи

·       у закладі створена команда психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП, яка працює як команда однодумців

·       проводиться моніторинг ІПР з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини

·       учителі/-ьки, які викладають в інклюзивному класі, пройшли курсову перепідготовку

·       учителі/-ьки враховують різноманітні потреби здобувачів/-ок освіти з ООП шляхом узгодження різних видів та методів навчання

·       у річному плані роботи школи сплановані заходи щодо вдосконалення мотивуючого освітнього середовища внапрямку здоров’язбереження та екологічної грамотності

·       наявність спортивних гуртків та секцій для дітей різного віку

·       у ресурсній кімнаті недостатньо дидактичного та методичного матеріалу для роботи з дітьми з ООП

·       слабке залучення батьківської громадськості до спортивно-оздоровчих заходів

·       педагогічні працівники/-ці потребують вдосконалення володіння різноманітними педагогічними методиками

·       пандус на вході в будівлю школи потребує реконструкції

Можливості (O) Загрози (T)
·       бюджетне фінансування

·       залучення до роботи фахівців ІРЦ

·       розширення та урізноманітнення шляхів взаємодії школи, батьків і громадськості в контексті зміцнення здоров’я

·       розширення практики індивідуального та інклюзивного навчання дітей з ООП, забезпечення їх оптимального розвитку, успішної інтеграції в соціумі

·       розвиток толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами з боку однолітків, педагогів, батьків, громадськості

·       організація поповнення засобів корекції для дітей з ООП згідно індивідуальної програми розвитку дитини

·       модернізація умов для інклюзивної освіти

·       адаптувати підручники для учнів з ООП (учні в спектрі аутизму, синдромом Дауна, ментальні порушення, тощо)

·       низький рівень зацікавленості батьків у здобутті дітьми повної середньої освіти

·       відсутність кваліфікованих спеціалістів/-ок для проведення корекційних годин

·       дитина з обмеженими можливостями опорно-рухового апарату не зможе навчатися в закладі, що є порушенням її прав

 

  1. SWOT-АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ

2.1.  Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів/-ок освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

 

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       методичними комісіями розроблено чіткі критерії оцінювання з усіх дисциплін, здійснюється поточне та формувальне оцінювання, самооцінювання учнями/ученицями власних досягнень, тематичне та підсумкове оцінювання

·       у 5-7 класах – оцінювання за ГР

·       учень/учениця може скоригувати свій результат семестрового оцінювання, якщо вважає його необ’єктивним

·       усі критерії оцінювання доведені до відома учнівства, є в роздрукованому вигляді в класах та кабінетах, у методичних матеріалах вчительства, на сайті школи, розміщено в Clasroom

·       cистема оцінювання сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

·       більшість учнів/учениць та їх батьків вважають оцінювання об’єктивним  та зазначають, що вони ознайомлені із критеріями оцінювання

·       не всі учні/учениці та батьки розуміють критерії оцінювання. Найбільше проблем виникає з новим оцінювання за групами результатів.

·       не всі педагогічні працівники/-ці сприймають це оцінювання, тому не проведено належну роз’яснювальну роботу серед батьків здобувачів/-ок освіти

·       якщо вчитель/вчителька враховує лише КПР (за ГР), то нівелюються поточні оцінки, учень/учениця не виявляє бажання систематично готуватися до уроків та виконувати домашні завдання

·       не всі вчителі/-ьки оприлюднюють критерії оцінювання, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

·       не завжди освітній процес спрямовується на формування й розвиток ключових компетентностей, а переважно на перевірку академічного компоненту

·       є частка дітей, батьки яких вважають оцінювання несправедливим, необ’єктивним, вони не отримують інформацію щодо оцінювання, не розуміють критеріїв

Можливості (O) Загрози (T)
·       співпраця з освітніми фахівцями/-чинями

·       використання академічної свободи для фахового саморозвитку

·       використання результатів зрізів ДПК «Універсал»

·       посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу

·       впровадження системи формувального оцінювання, спрямованої на відстеження індивідуального прогресу учнівства

·       надання рекомендації здобувачам/-кам освіти щодо покращення результатів навчання

·       використання незалежної системи оцінювання знань здобувачів/-ок освіти з використанням цифрових платформ

·       широке інформування здобувачів/-ок освіти різними каналами комунікації про критерії та процедури оцінювання

·       контроль за дотриманням вимог оцінювання

·       перевага традиційних застарілих підходів до оцінювання досягнень здобувачів/-ок освіти

·       виникнення конфліктних ситуацій між учасниками/-цями освітнього процесу через непорозуміння, пов’язані з оцінюванням

·       зниження із без того низької мотивації учнівства до навчання

·       загрозу становить оцінювання за ГР, багато плутанини

 

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання учнівства та надання йому підтримки в освітньому процесі

 

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       у закладі освіти проводиться внутрішній моніторинг, що передбачає систематичне відстеження та корегування результатів навчання: діагностичні контрольні роботи на початку навчального року, в кінці семестру та року

·       систематичне вивчення рівня підготовки до НМТ у 10-11 класах через організацію пробних випробувань

·       моніторингові дослідження якості знань здобувачів/-ок освіти з метою вивчення рівня їх адаптації (1, 5, 10 класах)

·       виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання для учнівства 5-11 класів

·       класними керівниками/-цями ведеться моніторинг досягнень здобувачів/-ок освіти класу через електронні журнали, за потреби формується звіт результатів навчання учнівства та надсилається батькам

·       педагогічні працівники/-ці  протягом всього періоду навчання відстежуть особистий поступ учнівства, що формує позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилятися

·       питання моніторингу навчальних досягнень здобувачів/-ок освіти виноситься на засідання педагогічної ради, де проводиться порівняльний аналіз результатів із попереднім періодом навчання, що дає змогу коригувати роботу по підвищенню якості знань

·       ведеться робота з обдарованими дітьми з метою якісної підготовки до предметних олімпіад, конкурсів, змагань

·       не завжди вчителі/-ьки проводять глибокий аналіз результатів моніторингових досліджень, інколи цей аналіз носить формальний характер

·       здобувачам/-кам освіти недостатньо надається рекомендацій щодо покращення результатів навчання

·       недостатньо організовано роботу по подоланню освітніх втрат

·       учителями/-ьками недостатньо забезпечується дотримання академічної доброчесності при проведенні моніторингу в цифровому форматі

·       знизився рівень роботи з обдарованими здобувачами/-ками освіти

·       низький рівень формування життєвих компетентностей та сучасних компетентностей успішної особистості

Можливості (O) Загрози (T)
·       проведення моніторингу та глибокого аналізу результатів моніторингових досліджень із зазначенням чітких шляхів покращення якості знань здобувачів/-ок освіти

·       посилити роботу по подоланню освітніх втрат через планування годин повторення раніше вивченого матеріалу на початку кожної теми

·       залучати дітей до участі в конкурсах, олімпіадах, проводити міжкласні уроки з метою формування в дітей конкурентноспроможних навичок

·       розвиток інноваційних технологій
викладання

·       запровадити систему психологічних тренінгів для здобувачів/-ок освіти щодо зняття психологічної напруженості

·       поповнювати бібліотечні фонди школи сучасними інформаційними засобами, науково-методичною та довідковою літературою (у тому числі на електронних носіях)

·       нагороджувати кращих здобувачів/-ок освіти школи у номінаціях: «Учень року», «Учениця року», «Спортсмен/-ка року», «Спортивне відкриття року», «Мистецьке відкриття року», «Мистецьке обдарування року» та інші

·       посилення конкуренції у наданні освітніх послуг

·       перехід дітей до інших освітніх закладів

·       виникнення конфліктних ситуацій між учасниками/-цями освітнього процесу

 

  1. SWOT-АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Сильні сторони (S)

·       усі педагогічні працівники/-ці планують свою професійну діяльність, використовують календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу

·       створено можливості для планування роботи як в електронному так і паперорвому вигляді, учительство має можливість вибирати.  Для здійснення аналізу професійної діяльності створено таблиці на гугл-диску

·       у закладі приділяється увага опануванню вчительством сучасними освітніми технологіями та запровадженню їх в освітній процес

·       педагогічні працівники/-ці створюють власні освітні ресурси та використовують існуючі

·       100% педагогічних працівників/-ць використовують у роботі інформаційно-комунікаційні технології, у закладі працює постійно діючий семінар «Цифрова грамотність учителя»

Слабкі сторони (W)

·       педагогічні працівники/-ці не завжди належним чином аналізують результати власної діяльності

·       у зв’язку з частими повітряними тривогами та переходом на дистанційне навчання не завжди вдається реалізувати заплановане

·       більшість вчительства систематично використовує на уроках презентації, відеоматеріали

·       значна частина вчительства використовує освітні платформи у своїй діяльності, має власні освітні ресурси

·       у закладі налагоджено систему дистанційного навчання здобувачів/-ок освіти з використанням Google сервісів (Class room)

·       не всі педагоги/-ні корегують календарне планування в залежності від результативності роботи здобувачів/-ок освіти

·       деякі вчителі/-ьки проводять уроки, які не відповідають сучасним вимогам, що призводить до зниження інтересу здобувачів/-ок освіти до навчання

·       не всі педагоги/-ні використовують можливості Інтеренет-мережі, ІКТ, освітніх платформ

·       відсутність обладнання для впровадження STEM-освіти

·       не ведеться належна робота щодо поширення власного досвіду роботи через друк у фахових виданнях, Інтернет-виданнях, на сторінці сайту школи

Можливості (O) Загрози (T)
·       здійснювати корегування календарного планування в залежності від якості засвоєння здобувачами/-ками освіти навчального матеріалу, їх результативності роботи здобувачів/-ок освіти

·       впроваджувати сучасні освітні технології, можливості мережі Інтернет із метою активізації пізнавальної діяльності здобувачів/-ок освіти

·       придбання обладнання для впровадження STEM – STEAM-STREAM освіти

·       освітній заклад забезпечує зворотній зв’язок із педагогами/-инями та адміністрацією через застосування єдиної освітньої платформи на Гугл, сайту «Нові знання», використання гугл-диску

·       розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників/-ць, їх ініціативи, заохочення кращих

·       порушення академічної доброчесності через використання готових освітніх ресурсів без посилання на їх джерело

·       неадаптованість матеріалів до особливостей освітнього процесу закладу

 

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       в закладі працюють 21 працівник/-ця вищої кваліфікаційної категорії, 8 – першої, 2 – другої та 1 – спеціаліст.  Педагогічні звання «Вчитель-методист» мають – 7 осіб, «Старший вчитель» – 9 осіб

·       напрацьовано позитивний досвід використання технологій дистанційного навчання

·       педагогічна спільнота школи активно проходить підвищення кваліфікації при ПАНО

·       створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника/-ці

·       педагогічні працівники/-ці мають змогу самостійно обирати суб’єкти підвищення кваліфікації

·       на засіданнях педагогічної ради закладу  відбувається затвардження проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників/-ць

·       вчительство забезпечує власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та першої домедичної  допомоги в умовах війни, а також «Цифрові інструменти GOOGLE для освіти»

·       в освітньому закладі впроваджено науково- педагогічний проєкт, «Світ чекає крилатих» з 2019 року (в 2024/2025 навчальному році 2-Б та 4-Б класи)

·       3 педагогині є освітніми експертками з сертифікації вчительства початкових

Класів (Юлія Данілова, Інна Ластовецька, Ірина Мирошник),1 учителька (Любов Третяк) є освітньою експерткою з сертифікації вчительства української мови,

1 учителька є експерткою проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (Ірина Мирошник),1 учителька (Юлія Данілова) є тренеркою курсу «Діяльнісний підхід у початковій школі в реаліях сьогодення», 2 вчительки (Колісніченко Н., Третяк Л.) є експертками УЦОЯО з перевірки відкритих тестових завдань ЗНО з мови

·       низький відсоток педагогів/-инь, які беруть участь у конкурсах фахової майстерності

·       формальний підхід частини педагогічних працівників/-ць щодо педагогічного наставництва та взаємонавчання

·       поширення педагогічного досвіду здійснюється без використання сучасних засобів, активізації потребує робота з поширення досвіду вчительством школи через друк у фахових та інтернет-виданнях

·       недостатній рівень інформатизації закладу освіти, зокрема, малофункціональний сайт;
різний рівень комп’ютерної грамотності учасників/-ць освітнього процесу

Можливості (O) Загрози (T)
·       постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг

·       розмаїття форм, збереження і розвиток
системи підвищення кваліфікації

·       використання кадрових і матеріально-
технічних ресурсів міста

·       поширення досвіду роботи педагогічних працівників/-ць через участь у конкурсах фахової майстерності, друк у фахових виданнях, інтернет-виданнях, сайті школи

·       обирати теми та форми підвищення кваліфікації, які відповідають запитам та вимогам педагогічних працівників/-ць

·       оновлення методичної бази освітньої діяльності

·       аналіз потреб педагогічного колективу (анкетування, опитування, індивідуальні бесіди);

·       удосконалення системи взаємонавчання та коучингу

·       організація супервізії НУШ

·       поповнення бібліотечного фонду школи сучасними інформаційними засобами, науково-методичною та довідковою літературою (у тому числі на електронних носіях)

·       забезпечення вчительства електронними засобами навчального призначення для підтримки вивчення окремих предметів

·       ведення частини документації в електронному форматі

·       мотивувати до участі в сертифікації з математики, української мови, англійської мови,  громадянської освіти

·       зміна законодавства та вимог до атестації педагогічних працівників/-ць

·       низький рівень мотивації вчительства у

професійному та кар’єрному розвитку

·       недостатність матеріальних ресурсів для належного стимулювання вчительства

 

3.3. Налагодження співпраці з учнівством, їх батьками, працівниками/-цями закладу освіти

 

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       батьки є активними учасниками освітнього процесу. Їх думка враховується при складанні річного плану та Стратегії розвитку закладу

·       конструктивна комунікація через сайт, соцмережі, вайбер

·       індивідуальна та групова робота з батьками та учнями/ученицями

·       консультації батьків працівниками соціально-психологічної служби

·       залучення учнівства та батьків до конкурсів та змагань

·       організація та проведення екскурсій, походів, майстер-класів

·       проведення адаптаційних заходів з метою підтримки учнівства, забезпечення його психологічного комфорту

·       проведення діагностичних досліджень у хмарному сервісі «Універсал-онлайн» та в іншому форматі з метою визначення освітніх потреб та запитів батьків і учнівства

·       поновлення банку даних родин, які потрапили в складні життєві обставини

·       наставництво молодих педагогічних працівників/-ць

·       частина батьків формально відноситься до порад вчительства або ігнорує їх

·       недостатня інформованість батьків щодо процесів розвитку дитини

·       мало комунікації з батьками про особливості підліткового віку та процесів розвитку дитини

·       деякі педагогічні працівники/-ці проти відвідування уроків

·       недостатньо високим є відсоток батьків, які є активними учасниками/-цями освітнього процесу

Можливості (O) Загрози (T)
·       залучення батьків до освітнього процесу, розширювати форми співпраці з ними через спільні проєкти

·       активізація роботу батьківського самоврядування

·       запровадження щорічного проведення «Батьківського тижня»

·       тісна взаємодія із учнівським самоврядуванням

·       використання низки психологічних прийомів для розвитку зацікавленості учасників/-ць освітнього процесу

·       надання консультаційних і тренінгових послуг (при потребі) після проведення чергового діагностичного зрізу, під час родинних зустрічей

·       спільна участь у заходах, програмах та проєктах, ініційованих громадськістю, школою та владою

·       робота в методичних групах

·       низька мотивація батьків та їх небажання приділяти багато часу проблемам розвитку дитини

·       відсутність сталих цінностей в освітньому середовищі та родинах

·       відсутність взаєморозуміння між колегами/колежанками

 

  1. SWOT-АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

 

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       розроблено освітню програму відповідно до Державного стандарту освіти та спрямовано її на досягнення стратегічної мети діяльності закладу

·       річне планування здійснюється з використанням перспективного планування. План будується на основі щорічного звіту про діяльність закладу освіти протягом навчального року, проблемного аналізу стану освітнього процесу згідно із Стратегією

·       при плануванні різних напрямків діяльності використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі

·       напрямки оцінювання якості освітньої діяльності – пріоритети розвитку школи:

·       інноваційний освітній простір для комфортного навчання,

·       учень/учениця: особистість, патріот, інноватор,

·       вчительство нової формації,

·       ефективний управлінський менеджмент

·       учасники/-ці освітнього процесу залучаються до розробки стратегії закладу освіти, річного плану. У закладі існує система планування: річний план, план на місяць, план на тиждень

·       у закладі розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Проведено самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до Положення із залученням учасників/-ць освітнього процесу

·       директор вживає заходів для створення належних умов діяльності закладу (зокрема, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, здійснює проектну діяльність)

·       оптимальне використання ресурсів та потенціалу

·       забезпечення належних умов праці

·       оприлюднюється щорічний звіт керівника закладу за результатом самооцінювання

·       управління якістю освітнього процесу не в повній мірі відбувається на основі інноваційних технологій та освітнього моніторингу

·       для створення сучасного освітнього простору матеріальна база школи потребує вкладення бюджетних коштів, але фінансування не відповідає бюджетним запитам, яке надає щорічно адміністрація закладу

Можливості (O) Загрози (T)
·       розробити план заходів щодо переходу закладу на нову структуру функціонування

·       проводити аналіз матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладу за підсумками аналізу надавати запит засновнику

·       залучення додаткових джерел фінансування

·       участь у грантових програмах

·       бажання батьків здобувачів/-ок освіти брати участь в поліпшенні матеріально-технічної бази закладу

·       фінансова самостійність освітнього закладу

·       розширення ділових партнерських зв’язків між закладами освіти як України, так і інших країн

·       управлінський супровід, основним завданням якого є незалежна експертиза стану реальних справ та викликів в системі управління

·       відстеження результативності тактичного планування та здійснення його відповідно до стратегії розвитку з урахуванням освітньої програми

·       поява нових освітніх потреб

·       нове нормативно-правове законодавство

·       відсутність належного фінансування

·       недостатня гнучкість управління, яка проявляється в обов’язковому узгодженні прийняття управлінських рішень

·       відсутність чіткого законодавства щодо розвитку старшої школи

 

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       прозорість управлінської діяльності та освітнього процесу

·       заклад має шкільний сайт, сторінку на Фейсбуці, YouTube-канал

·       у закладі більшість учасників/-ць освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом і діями керівництва щодо формування відносин довіри та конструктивної співпраці між ними

·       згуртований і працездатний педагогічний колектив

·       висока інформованість підлеглих про дії керівника, а керівника – про потреби та проблеми учасників/-ць освітнього процесу

·       керівник закладу освіти очолює управлінську вертикаль та є гарантом збереження та дотримання тієї системи цінностей, яка склалася у закладі освіти

·       адміністрація закладу освіти демократична, відкрита для спілкування (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації), вчасно реагує на зауваження, пропозиції. На звернення реагує згідно чинного законодавства, шукає шляхи вирішення проблем, вживає відповідних заходів реагування

·       система контролю з боку адміністрації вимагає осучаснення

·       відсутня юридична підтримка педагогічних працівників/-ць

·       високий рівень тривожності вчительства

·       недостатньо розвинутий імідж освітнього закладу

Можливості (O) Загрози (T)
·       оприлюднення Стратегії розвитку закладу, яка відповідає особливостям і умовам його діяльності, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

·       «Емоційне навчання» як навчання способам і прийомам саморегуляції; профілактика «професійного вигорання» та стресів, пов’язаних із професійною діяльністю

·       розвиток корпоративної культури

·       негативне ставлення до педагогічного колективу з боку здобувачів/-ок освітнього процесу та їх батьків через неперевірені факти та коментарі анонімних користувачів/-ок у мережі Інтернет

 

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників/-ць освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

 

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       заклад має свою Освітню програму, яка забезпечує реалізацію права громадян відповідної території на здобуття загальної середньої освіти, всебічного розвитку, виховання і соціалізації особистості

·       режим роботи закладу пристосований до зайнятості здобувачів/-ок освіти в гуртковій роботі закладу освіти та закладів позашкільного розвитку, плану роботи самоврядування, рівномірного навантаження

·       освітній процес кожної дитини реалізується з врахуванням навчальних досягнень та інтелектуально-емоційного розвитку

·       педагогічний колектив має великий досвід роботи з диференційованого підходу до навчання кожної дитини

·       адміністрація закладу чітко дотримується
норм законодавства у питанні дотримання
прав учасників/-ць освітнього процесу. При
отриманні інформації про порушення прав здобувачів/-ок освіти адміністрацією проводиться розслідування, з результатами якого ознайомлюються батьки

·       адміністрація закладу освіти враховує думку батьків під час вибору предмету для поглибленого вивчення, посилення предметів, розподілі годин індивідуального навчання

·       недостатня робота з батьками дітей, яким потрібно більше часу для опанування навчального матеріалу, щодо необхідності створення індивідуальної освітньої траєкторії

·       відсутній контроль зі сторони батьків, низька мотивація здобувачів/-ок освіти до навчання

·       недостатня презентаційна діяльність, слабка PR-стратегія розвитку іміджу школи

Можливості (O) Загрози (T)
·       керівництво сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти

·       керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників/-ць освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу та участь у житті місцевої громади (культурні, спортивні, екологічні, проєкти, заходи)

·       зниження рівня освітніх послуг через недостатнє фінансування

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
·       відповідно до ст. 42 Закону України «Про освіту»:

•           призначено відповідального з питань академічної доброчесності

•           визначено конкретні види академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності

•           затверджено порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності

•           на засіданнях педагогічної ради обговорено механізм забезпечення академічної доброчесності у закладі освіти

•           інформовано здобувачів/-ок освіти, педагогічних працівників/-ць та батьків про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики

•           проводиться робота з педагогічними працівниками/-цями  з питань правильності написання науково-дослідницьких робіт, методичного та дидактичного матеріалу, правил опису джерел та оформлення цитувань

·       питання протидії корупції на постійному
контролі керівництва.

·       недостатня поінформованість учасників/-ць освітнього процесу щодо правил академічної доброчесності

·       недостатньо опрацьовано механізм забезпечення академічної доброчесності у закладі

Можливості (O) Загрози (T)
·       забезпечення реалізації політики академічної доброчесності усіх учасників/-ць освітнього процесу ·       заохочення в соціальних мережах здобувачів освіти      до вчинення дій, які суперечать нормам академічної доброчесності

·       недобросовісна поведінка не лише ставить під      загрозу добробут закладу освіти і порушує права учасників/-ць освітнього процесу, вона також може вплинути на імідж закладу

Додаток 2

Візитна картка 8-А класу

ОЗ ”Засульський ліцей ЛМР” 2024-2025 н. р. на II семестр

Директор : Савенков А.

_________________________________________________________________

Кількість учнівства: 20

Актив: 65%, Пасив: 25%, Відторгнуті: 0%, Зона ризику:10%, Ізольовані:10%

Коефіцієнт згуртованості : 0.26, Рівень інтеграції: 0.64

К-сть взаємних позитивних виборів : 100, К-сть взаємних негативних виборів :

____________________________________________________________________________________

1 Проблеми учнівства класного колективу станом на I сем. 2024 – 2025 н.р. 

  1. [2.16.0] Не сформовані ЦО в П-П діяльності (1, 6, 7, 8, 10, 13, 14, 15, 16, 17)

індивідуальна : 

  1. [3.20.1] Наявність ізольованих в класному колективі (3, 7)
  2. [3.18.1] Наявність відторгнутих учнів в класі (3, 7)
  3. [4.12.1] Не сформовані ЦП “Я і сім’я” (3)
  4. [4.18.1] Не сформовані ЦП “Я і праця” (1, 10)
  5. [4.26.1] Не сформовані ЦП “Я і Україна” (10, 17)
  6. [4.20.1] Не сформовані ЦП “Я і навчання” (8, 10)
  7. [3.6.1] Високий рівень замкненості (17)
  8. [3.16.1] Наявність “групи ризику” в класному колективі (3, 7)
  9. [2.6.1] Високий рівень агресивності (18, 20)
  10. [2.4.1] Високий рівень імпульсивності (1, 17)
  11. [2.2.1] Високий рівень тривожності (9, 19)
  12. [3.4.1] Висока асоціальність (3)

 групова :

  1. [4.22.2] Не сформовані ЦП “Я і друзі” (8, 10, 14)
  2. [4.24.2] Не сформовані ЦП “Я і громадські обов’язки” (3, 8, 10, 17)
  3. [4.16.2] Не сформовані ЦП “Я і мистецтво” (1, 10, 14, 17)
  4. [1.14.2] Не сформовані ЦО в Ф-О діяльності (2, 19, 20)
  5. [2.14.2] Не сформовані ЦО в Х-О діяльності (1, 3, 6, 7, 10, 13, 14, 15, 16)

колективна : 

  1. [2.18.3] Не сформовані ЦО в Н-П діяльності (Класний колектив)

Потенційні можливості учнівства класного колективу станом на I сем. 2024 – 2025 н.р.

 індивідуальна : 

  1. [4.1.1] Висока естетична чутливість (8)
  2. [4.19.1] Сформовані ЦП “Я і навчання” (7, 11)
  3. [3.7.1] Високий рівень впевненості (8)
  4. [3.3.1] Асоціальність не виявлена (8)
  5. [1.9.1] Висока активність в Ф-О діяльності (17)
  6. [2.5.1] Рівень агресивності в “нормі” (8)
  7. [3.5.1] Замкнутість не виявлена (8)
  8. [2.1.1] Тривожність не виявлена (8)
  9. [2.3.1] Стан імпульсивності -“норма” (4, 8)

групова : 

  1. [4.11.2] Сформовані ЦП “Я і сім’я” (11, 12, 13, 15, 18)
  2. [4.13.2] Сформовані ЦП “Я і здоров’я” (2, 4, 5, 10, 11, 13, 15, 16, 18)
  3. [4.21.2] Сформовані ЦП “Я і друзі” (12, 13, 15, 16)
  4. [4.27.2] Сформовані ЦП “Я і моральні цінності” (2, 10, 12, 13, 18)
  5. [4.25.2] Сформовані ЦП “Я і Україна” (2, 5, 11, 13, 15, 16, 18)
  6. [4.23.2] Сформовані ЦП “Я і громадські обов’язки” (4, 6, 9, 11, 13, 15, 16, 18, 20)
  7. [4.15.2] Сформовані ЦП “Я і мистецтво” (2, 6, 13, 15, 18, 19)
  8. [3.9.2] Екстернальність не виявлена (4, 8, 11, 12, 17, 18)
  9. [2.17.2] Сформовані ЦО в Н-П діяльності (4, 8, 9, 11, 19)
  10. [2.15.2] Сформовані ЦО в П-П діяльності (9, 11, 19)
  11. [2.13.2] Сформовані ЦО в Х-О діяльності (2, 12, 19)
  12. [1.13.2] Сформовані ЦО в Ф-О діяльності (1, 7, 10, 16, 17)
  13. [3.33.2] Сформовані ЦО в С-К діяльності (1, 4, 5, 9, 14)
  14. [3.1.2] Низька схильність до нечесної поведінки (4, 8, 11, 13)

колективна :

  1. [1.11.3] Сформовані ЦО в Д-І діяльності. (Класний колектив)
  2. [4.7.3] Сформовані ЦО в Н-Г діяльності (Класний колектив)
  3. [4.9.3] Сформовані ЦО в Д-К діяльності (Класний колектив)
  4. [3.31.3] Актив в класі домінує над пасивом (Класний колектив)
  5. [3.27.3] Високий рівень згуртованості класного колективу (Класний колектив)

Задачі особистісного розвитку учнівства на семестр

 

  1. Зберегти тенденцію домінування активу учнівства класу над пасивом через мотивацію здобувацької спільноти до навчально-пізнавальної діяльності методом демонстрації сформованих духовних цінностей особистості.
  2. Вивести з зони ізоляції в класному колективі учнівства №3, 7 через переорієнтацію “групи ризику” в інші мікро-групи методом заохочення особистості участі в ігрових видах діяльності.
  3. Сприяти розвитку ЦО в дозвільно-ігровій діяльності учнівства класного колективу через мотивацію вихованців/-ок до навчально-пізнавальної діяльності методом заохочення особистості до подальшої колективної діяльності.
  4. Формувати ЦО в художньо-образотворчій діяльності учнівства №1, 3, 6, 7, 10, 13, 14, 15, 16 через формування у вихованців/-ок цінностей громадських обов’язків методом сприяння розвитку національно-громадянської свідомості.