Від загальноосвітної школи до гімназії: реалії та перспективи (з досвіду роботи Першої гімназії імені Матвія Номиса Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області)

Період впровадження практики

Вересень 2022 року – до цього часу.

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Поступовий  перехід до вимог нового законодавства про освіту та трансформація загальноосвітньої школи в гімназію.

Цільова авдиторія на кого розрахована практика

– учасники/-ці освітнього процесу;

– органи місцевого самоврядування;

– громадські спілки та організації, які співпрацюють із закладами освіти та реалізують освітні зміни;

– органи виконавчої влади у сфері освіти;

– навчальні заклади, які здійснюють підготовку спеціалістів/-ок до роботи в закладах освіти України.

Виконавці практики

– управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області;

– учасники/-ці освітнього процесу Першої гімназії імені Матвія Номиса Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області;

– учасники/-ці освітнього процесу Академічного ліцею імені братів Шеметів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Партнери

– виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області;

– міжнародні та вітчизняні громадські організації;

– міжнародні проєкти;

– благодійні фонди, що виступають у ролі грантодавців.

Методи реалізації практики

Перехід від загальноосвітньої школи до гімназії – це складний процес, який вимагає ретельного планування та комплексного підходу. Він передбачає не лише зміну назви та статусу навчального закладу, а й суттєві трансформації в освітньому процесі, організації управління та матеріально-технічному забезпеченні.

1. Організаційно-управлінські методи:

– розробка стратегій розвитку на 5 років. Створення детального плану, який визначає мету, завдання,  етапи переходу та інше;

– оновлення нормативно-правової бази. Приведення статуту, навчальних планів, програм та інших документів у відповідність до вимог гімназій;

– формування нового складу педагогічної ради, мотивація педагогічної спільноти до навчання з метою менторства та коучингу, фокусування на розвитку міждисциплінарного мислення, комунікації, використання інноваційних методів;

– об’єднання вчительської спільноти різних предметів для розробки інтегрованих уроків або проєктів; проведення майстер-класів від досвідчених педагогів/-инь та експертів/-ок у різних галузях і всебічна підтримка саморозвитку педагогічної спільноти закладу;

– запровадження допрофільної підготовки класів. Організація навчання за різними профілями (гуманітарним, природничо-математичним, мовним тощо) з метою поглибленого вивчення обраних дисциплін;

– упровадження нових форм організації освітнього процесу. Застосування інтерактивних методів навчання, проєктної діяльності, дистанційних технологій та інших видів роботи НУШ;

Вивчення штучного інтелекту

Уроки на свіжому повітрі

– створення умов для науково-дослідної роботи учнівства. Організація роботи гуртків, проведення активностей з дітьми.  Створення STEM-центрів.

День літературного героя

Освітній пікнік

2. Навчально-методичні методи:

– оновлення навчальних програм та підручників. Вибір програм, які передбачають поглиблене вивчення предметів і розвиток критичного мислення;

Вивчення курсу “Пишемо есе”

– упровадження нових технологій навчання. Використання комп’ютерних програм, інтерактивних дошок, панелей, онлайн-ресурсів;

– підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Організація курсів, тренінгів, стажувань для вчительської спільноти з метою опанування нових методів і технологій навчання;

– створення сучасної цифрової  бібліотеки.  Забезпечення учнівства та вчительства доступом до наукової та методичної літератури.

3. Матеріально-технічні методи:

– модернізація навчальних кабінетів. Оснащення кабінетів сучасним обладнанням, наочними посібниками;

– створення спеціалізованих кабінетів для  допрофільної підготовки. Облаштування кабінетів для вивчення іноземних мов, фізики, хімії, біології тощо;

– оснащення школи комп’ютерною технікою та мультимедійним обладнанням. Створення комп’ютерних класів, забезпечення якісного доступу до інтернету;

– створення сучасних спортивних майданчиків і залів. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи.

Алгоритм впровадження практики

1. Системний аналіз

Створення матриці SWOT.  Проведено  детальний аналіз сильних сторін, слабких місць, можливостей та загроз  школи. Це допомогло визначити пріоритетні напрямки розвитку (Додаток 1).

2. Оцінка ефективності впроваджених інновацій

 Проведено  опитування учнівства, батьків та вчительської спільноти з метою оцінки ефективності змін на різних етапах впровадження. Таке опитування проводиться регулярно для визначення результатів переходу школи на новий тип.

3. Виявлення розриву між очікуваннями та реальністю

Постійно протягом реалізації практики порівнюються фактичні результати із запланованими та визначаються причини розбіжностей. Було натиснуто кнопку «РЕСТАРТ» вже на весняних канікулах 2022-2023 н.р. Сплановано заходи для відновлення освітніх утрат НУШ, переглянуто ще раз, що можна скоригувати в проблемах, які виникли. Організовано тиждень НУШ у п’ятому класі,  мовно-математичний табір для учнівства 4 класів та табір-клуб «Ми вдома – ми в Україні».

4. Розробка стратегії розвитку

4.1. Визначення стратегічних цілей

Сформульовано чіткі та вимірювані цілі, які відповідають загальним завданням реформи «Нова українська школа». Командою закладу освіти виявлено, що недостатньо зон, майданчиків для діяльнісного підходу, потрібно поліпшити заходи безпеки, збільшити кількість «зелених класів», облаштувати ресурсну кімнату для дітей з ООП, створити SТЕМ-лабораторію, налагодити опалення…

Навчання в закладі триває в півтори зміни, і буде таким, адже місць в укритті, на жаль, не достатньо для розміщення всіх здобувачів/-ок освіти одночасно.

4.2. Розробка плану дій

Створення детального плану, що включає конкретні кроки, визначення відповідальних осіб та термінів виконання. Проводиться на початку навчального року, періодично протягом навчального року відповідно до запитів учасників/-ць освітнього процесу, проведеного спостереження в закладі та рекомендацій фахівців/-чинь, та обов’язково в кінці навчального року. Залучаються  всі учасники/-ці освітнього процесу,  створюються робочі групи з представників/-ць адміністрації, педагогічного колективу, батьків та учнівства для розробки та реалізації стратегії.

4.3. Формування партнерства

Співпраця з батьками. Проведення  батьківських зборів, створення спільноти представників/-ць батьківського комітету з кожного класу та швидке їх інформування про роботу закладу, організація  спільних заходів.

Реформа не працюватиме без педагогіки партнерства. Там, де батьки включені в процес, діти роблять значні успіхи. Батькам дуже важливо відчути, що вони мають уплив на прийняття рішень, до них прислуховуються, з ними радяться. В Україні значно великий відсоток недовіри до школи, небагато свідомих батьків, які готові допомагати, і це є суттєвою перепоною.

На нашу думку, у директорів/-ок є можливості для реальних змін. Від них залежить атмосфера в школі, стосунки в трикутнику батьки-учнівство-вчительство. Не менш важливою є співпраця з громадськими організаціями у сфері освіти, а також із місцевою владою (залучення до фінансування та підтримки освітніх проєктів).

4.4. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

Організація тренінгів та семінарів. Проведення  регулярних тренінгів і семінарів для вчителів/-ьок із нових педагогічних технологій, методів оцінювання та організації освітнього процесу.

Створення менторських пар, шкільних професійних спільнот (ШПС). У закладі працює  система менторства, щоб досвідчені вчителі/-ьки могли передавати свої знання та навички молодим педагогам/-иням; організовано роботу ШПС. Створено умови для самостійного вивчення нових методик і технологій.

4.5. Створення сучасного освітнього середовища

Продовжується оновлення матеріально-технічної бази, облаштування навчальних кабінетів, бібліотеки, спортивних залів та інших приміщень школи.

Значної уваги заслуговує інтер’єр закладу. Це сучасні класні кімнати, дві спортивні зали, їдальня на 120 місць, два комп’ютерні класи. Оскільки  інтернет як один із інструментів для навчання може становити серйозні ризики, на комп’ютерах було встановлено контент-фільтри та антивірусні програми з метою уникнення небажаних результатів для учасників/-ць освітнього процесу. Створено сучасні ігрові зони з виставками робіт дітей, установлено пожежну сигналізацію та систему оповіщення. Розпочато трансформацію шкільної бібліотеки в сучасний інформаційно-ресурсний центр. Розширено доступ до інформаційних технологій, забезпечено кожного/-у здобувача/-ку освіти доступом до комп’ютера та інтернету.

Створено комфортні умови для навчання, зроблено школу місцем, де здобувацькій спільноті приємно навчатися й проводити час. Відремонтовано та обладнано укриття на 580 людей, що дає можливість навчатися всьому учнівству офлайн.

Реалізовується комплексна антибулінгова політика в закладі. Вона охоплює й знання законодавства, і тренінги, і лекції, і порядок звернення у випадку виникнення потреби, і відповідні заходи для батьків. Розроблено правила роботи на уроках (незалежно від навчальної дисципліни та класу), при цьому  враховано позитивну мотивацію та думки всіх учасників/-ць освітнього процесу; відбувається їх оприлюднення.

Розроблено Правила для всіх учасників/-иць освітнього процесу, усі ознайомлені з  правами (для персоналу визначено також й обов’язки).

4.6. Моніторинг та оцінка

Проводиться регулярний моніторинг досягнень учнівства, задоволеності батьків та ефективності роботи педагогічного колективу. Реформування системи загальної середньої освіти передбачає зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнівства. У закладі розроблено та оприлюднено критерії оцінювання, учителі/-ьки навчаються  формувальному оцінюванню, самооцінюванню й взаємооцінюванню. Проте в закладі немає власної системи оцінювання.

Формування доброчесної поведінки всіх учасників/-ць освітнього процесу є досить складним процесом, оскільки батьки виконують завдання за дітей у молодших класах, у середніх – діти просто беруть готову роботу з інтернету, вважаючи такий вчинок нормою. Тому це питання обов’язково розглядається на педрадах, засіданнях професійних спільнот. На основі результатів моніторингу вносяться  необхідні корективи в стратегію розвитку школи.

У ході моніторингу виявлено труднощі:

1. Розклад. Пріоритет – безпека, а часто уроки розпочиналися з укриття. Учителі/-ьки, які пройшли навчання для роботи в НУШ,  мали й «вікна», і «двері».
2. Сходами універсального навчального дизайну уроку є мета, варіативність, оцінювання, методи, викладання, рефлексія. До прикладу, сплановане ранкове коло зовсім не в’язалося зі спокійним варіантом проведення – на заваді стояли тривоги. 3. Планувати тематичні тижні складно. Зібратися тяжко через щільний розклад. Або ж така реалія: запланувано це зробити онлайн у певний час, а немає електроенергії.
3. Курси підвищення кваліфікації вчительства. Групи формувалися хаотично. Проходили в режимі онлайн.
4. Розподіл навчальних годин, їх зміна відповідно до галузей. У 2022 р. було визначено схильність дітей до вивчення окремих предметів на основі спостережень психолога, які вже були. Додатково проводили співбесіди з класними керівниками/класними керівницями, щоб зрозуміти, які предмети можна пропонувати. Також враховували й думку батьків. Таким чином, визначено допрофільну підготовку учнівства п’ятих класів. Хоча за результатами психологічного дослідження, результати адаптації у цих п’ятикласників/-ць найкращі за роки спостереження за учнівством цього віку.
5. Наповнюваність класів. Не всі учні/-ениці відвідували школу офлайн. Потрібно було забезпечити приєднання дітей до уроку паралельно з класом, що обмежувало роботу вчителя/-ьки. Це створювало труднощі при проведенні специфічних видів роботи для НУШ: ранкове коло, групова робота тощо.
6.  Журнал. Здійснено перехід на електронний журнал. Саме оцінювання в п’ятих класах, рівні, індекси – не все було зручно в записах журналу, тому  писали  листи до розробника, збирали вчителів для роз’яснення щодо записів. Відслідковування прогресу впродовж року навчання робили вчителі-предметники/вчительки-предметниці та класні керівники/класні керівниці. Внутрішній моніторинг адміністрація змогла провести  лише наприкінці року.

Якісні результати

– забезпечено рівний доступ до якісних освітніх послуг учнівства громади не залежно від місця його проживання;

– підвищено якість освітніх послуг;

– забезпечено комфортне та безпечне освітнє середовище для учнівства,  посилено матеріально-технічну базу;

– забезпечено якісну методичну підтримку для педагогічної спільноти;

– заключено меморандум про співпрацю з Академічним ліцеєм імені братів Шеметів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.

Кількісні результати

Збільшено контингент на 200 здобувачів і здобувачок освіти.

Головні переваги та можливі ризики впровадження практики

Переваги практики:

• поглиблене вивчення окремих предметів, допрофільне навчання, можливість для учнівства обрати допрофільні навчальні дисципліни;
• розширення спектру факультативів, предметів за вибором, спецкурсів, гуртків, секцій та клубів;
• створення творчого середовища, проєктна діяльність;
• профорієнтаційна робота;
• високий рівень викладання педагогічної спільноти;
• адміністрація та педагогічні працівники/-ці закладу мають змогу концентрувати ресурси на виконання державного стандарту базової середньої освіти;
• формування освітнього середовища, яке відповідає віковим потребам учнівства 1-9 класів.

Можливі ризики впровадження практики:

• низька якість інформаційно-роз’яснювальної роботи;
• спроби провести оптимізацію шкільної мережі кулуарно, недемократично;
• суб’єктивні, ірраціональні фактори: політичний популізм, упереджене ставлення мешканців громади до процесу оптимізації;
• загострення війни в Україні.

Інформація у ЗМІ : автори, назва, посилання

– Сергієнко Т. Від загальноосвітної школи до гімназії: реалії та перспективи //  Плекаємо особистість: наук.-метод. альманах / редкол.: В. С. Курило та ін., Полтава, Лубни. Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка», 2024. Вип. 6. 241 с.

– Facebook: https://www.facebook.com/groups/914634478570225

Інформація про орган місцевого самоврядування: повна назва органу, повна адреса, електронна скринька, телефон, ПІП голови, сайт чи соціальні мережі

• Назва: Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області.
• Голова: Грицаєнко Олександр.
• Адреса: 37500, м. Лубни, Полтавська область, вул. Ярослава Мудрого, 33.
• Номер телефону: (05361) 72-767.
• Е-mail: mvk@lubnyrada.gov.ua
• Сайт: https://lubnyrada.gov.ua/.
• Facebook: https://www.facebook.com/lubnyrada

Орган управління освітою громади: повна назва, повна адреса, телефон, електронна скринька, сайт чи соціальні мережі, ПІП начальника/-ці

• Назва: Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
• Начальник: Костенко Мирослав.
• Адреса: 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Г. Тютюнника, 19 а.
• Номер телефону: (053617) 7382.
• Е-mail: lubrn1618@ukr.net.
• Сайт: http://surl.li/aqucgm
• Facebook: https://www.facebook.com/groups/3029492750681150

Особа, яка відповідальна за впровадження практики

– Сергієнко Тетяна, директорка Першої гімназії імені Матвія Номиса Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.

ДОДАТОК 1

SWOT-аналіз

Напрямок – Освітнє середовище

Вимога	Сильні сторони, позитивні тенденції	Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення
1.Забезпечення комфортних і безпечних умов освітнього процесу	1.Заклад розташовано у типовому приміщенні. Має широкі коридори, вестибюль, окремі приміщення майстерень; 2.Проєктна потужність закладу – 840 осіб, а фактична кількість учнівства – 915 відповідно до ліцензійного обсягу; 3.Корисна площа приміщень 4534 кв. м.; 4.Кількість поверхів в основній будівлі закладу – 4; 5. Вид опалення закладу – централізоване; 6.Наявність внутрішніх санвузлів (у задовільному стані) – 4; 7.Каналізація міська; 8.Кількість навчальних кабінетів – 27; 9.Предметні кабінети (математика, фізика, хімія, біологія, географія, інформатика № 1, інформатика № 2, , іноземних мов (англійська і німецька); 10. Кабінетів початкових класів –14; 11.Для задоволення потреб дітей у закладі функціонують шкільна їдальня на 150 посадкових місць, 2 майстерні, 2 спортивні зали, 1 бібліотека; 12.Кількість комп’ютерів у закладі: 53, 42  підключено до мережі Інтернет, 42 портативних ПК; 13.Кількість інтерактивних дошок – 8; 14.Проєкторів – 8; 15.Інтерактивних комплексів – 1; 16.LED телевізорів – 24; 17.Наявність спортивних споруд: спортивні майданчики, у тому числі  міні футбольне поле зі штучним покриттям, гімнастичні снаряди,  баскетбольний майданчик, футбольний майданчик; 18.Здійснено капітальний ремонт коридорів; 19.Встановлено енергозберігаючі вікна, майже по всій школі та вхідні двері вестибюлю навчального корпусу; 20.Здійснено часткову заміну освітлення коридорів школи; 21.Нова їдальня; 22.Почато встановлення фільтрів системи водогону; 23. Продовжується удосконалення роботи харчоблоку до вимог системи НАССР; 24.Придбано  вогнегасники, загальна кількість по школі – 93; 25. Створено Wi-Fi зону; 26. Почато створення на базі бібліотеки освітньо- інформаційного центру. 27. Наявне укриття на повноцінних 400 місць. 28. Є три групи подовженого дня. 29. Встановлена системи сигналізації та системи оповіщення про пожежу; 30.Встановлено систему вентиляції в протирадіаційному та найпростішому  укритті.	1.Рік забудови приміщень закладу: 1959 р. (старе приміщення, зношеність комунікаційних систем); 2. Створення куточків відпочинку в рекреаціях, учнівських хабів по напрямках; 3.Недостатня кількість камер відеоспостереження; 4. Необхідна реконструкція системи опалення та водогону основної будівлі. 5. Відсутність туалетної кімнати для дітей з ООП; 6. Не облаштована  бігова доріжка на території; 7. Потрібно замінити електромережі і системи освітлення окремих навчальних кабінетів; 8. Необхідно здійснити ремонтні роботи фасадів школи; 9.Потребує оновлення матеріально-технічна база кабінетів; 10.Здійснений капітальний ремонт по вогнезахисній обробці дерев’яних конструкцій покрівлі; 11.Недостатньо доукомплектована база комп’ютерної техніки у навчальних кабінетах; 12.Відсутній лінгафонний кабінет; 13. Відсутній медіапростір у рекреаціях; 14.  Немає STEM лабораторії; 15. Обладнана кімната та сенсора кімнати; 16. Потрібен: – капітальний ремонт вхідної групи з улаштуванням пандусу на пришкільній території; – капітальний ремонт спортивної зали основної будівлі; -капітальний ремонт майстерень.
2.Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації	1.У закладі запроваджено допрофільне навчання. 2.Розпочато вивчення німецької мови у 5-х класах та продовжено у 7-х класах; 3.Проводяться комплексні заходи з протидії булінгу: – є план заходів щодо протидії булінгу у закладі; – учнівство, його батьки, учительська спільнота та інші учасники/-ці освітнього процесу проінформовані про запровадження відповідальності за вчинення  булінгу (цькування) та вироблення небайдужості до проблеми булінгу; – оприлюднено порядок реагування на звернення про випадки булінгу, план заходів щодо попередження булінгу, зразок заяви щодо реагування на випадки булінгу відповідно до ст. 30 Закону України «Про освіту»; – здійснюється оцінка поширення булінгу в школі. 4.Здійснюється розвиток навичок толерантного спілкування; 5.Проводяться заходи щодо розвитку навичок конструктивного вирішення конфліктних ситуацій; 6.Проводиться робота щодо формування знань із правил безпечної поведінки в мережі Інтернет; 7.Організовано прийом анонімних звернень до психолога через «скриньку довіри»; 8.Розроблено та оприлюднено правила поведінки для здобувачів/-ок освіти; 9. Запроваджено факультативний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»; 10. Проводяться заходи з протидії домашньому насильству; 11. Розроблено план заходів інформування працівників/-ць гімназії від усіх форм насильства.	1.Недостатньо дієва система роботи з батьками щодо розуміння проблем булінгу; 2.Слабка співпраця з громадськими та державними організаціями по організації просвітницької роботи щодо попередження випадків булінгу.
3.Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору	1.У школі забезпечено вільний доступ до навчального корпусу шляхом облаштування пандусу; 2.Є кнопка виклику; 3.Функціонує 7 інклюзивних класи, у яких навчаються діти з ООП; 4.Організовується індивідуальне навчання (педагогічний патронаж) за зверненнями батьків та висновками ЛКК; 5.Педагогічні працівники/-ці, що навчають дітей з особливими освітніми потребами, систематично підвищують фаховий рівень шляхом опрацювання відповідної літератури, підвищення кваліфікації, відвідування міських семінарів, тренінгів, майстер-класів, консультування з практичним психологом школи, представниками/-цями ІРЦ; 6.Працює команда психолого-педагогічного супроводу; 7.Здійснюється проведення корекційних годин для дитини з ООП; 8.До навчального корпусу пандус зроблений можливостями школи (збитий з дощок).	1. Відсутній санвузол для дітей з ООП; 2. Відсутній пандус до приміщення майстерень; 3. Відсутня можливість пересування між поверхами дітям з порушенням опорно-рухового апарату (підйомники, ліфт);

 

Напрямок – Критерії оцінювання здобувачів/-ок освіти

Вимога		Сильні сторони, позитивні тенденції		Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення
Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів/-ок освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень		1.У своїй роботі педагогічні працівники/-ці користуються нормативними документами, а саме: Наказ МОНУ від 13.07.2021 р. №813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти” та Наказ МОНУ від 01.04.2022 р. №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6  класів, які здобувають освіту відповідно до нового державного стандарту базової середньої освіти», критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 7– 9 класів); 2.На початку навчального року, семестру, вивчення нового розділу педагогічні працівники/-ці ознайомлюють учнівство з критеріями оцінювання навчальних досягнень; 3.При проведенні контрольних видів робіт педагогічні працівники/-ці ознайомлюють здобувачів/-ок освіти з критеріями оцінювання; 4. Педагогічні працівники/-ці аналізують роботу учня/-ениці, чітко проговоривши сильні та слабкі сторони роботи; 5.Аналіз роботи учня/-ениці ґрунтується на позитивному підході, аналізується не лише результат, а й процес вивчення навчального матеріалу; 6.Враховується індивідуальний поступ здобувача/-ки освіти; 7.Критерії оцінювання оприлюднені на сайті закладу.		1.Не всі вчителі/-ьки оприлюднюють критерії оцінювання, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень; 2.Не завжди освітній процес спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, а переважно на перевірку знаннєвого компоненту; 3.Педагогічні працівники/-ці більшу увагу приділяють обсягу засвоєних знань, а не тому, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань; 4.Не всі вчителі/-ьки застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу; 5.Критерії оцінювання розміщені у 80% кабінетах гімназії.
2.Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання учнівства		1.Педагогічними працівниками/-цями відстежується особистий поступ учнівства, що формує позитивну самооцінку, вчителі/-ьки  відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилятися; 2.Питання моніторингу навчальних досягнень учнівства виноситься на засідання педагогічної ради, нарад при директорці. 3.Адміністрацією школи передбачено річним планом моніторингові дослідження якості знань здобувачів/ок освіти: – учнів/-ениць 5-х класів для виявлення рівня адаптації до навчання в середній школі; –  педагогічної спільноти «Траєкторія особистісного зростання педагогічної спільноти»; – аналіз динаміки розвитку інклюзивного навчання відповідно до освітніх потреб; -фронтальні моніторинги стану викладання навчальних предметів; -якість оцінювання знань учнівства 5-9 класів; – теоретичний моніторинг. Стан харчування учнівства у закладі. Робота шкільної їдальні; -вчительства «Дотримання принципів академічної доброчесності»; – педагогічного кола «Стан спілкування державною мовою у навчальному закладі»; – моніторинг щодо організації дистанційного навчання та підведення підсумків з використання  дистанційних технологій навчання  в 1-11 класах під час введення  воєнного стану ; – моніторинг стану викладання англійської мови у 5-6 класах НУШ; – застосування педагогічними працівниками/-цями знань цифрової грамотності (Дія. Цифрова освіта); – педагогічної спільноти «Ставлення та переконання інклюзивної освіти»; – адміністрації «Ефективність управлінської діяльності»; – моніторинг батьків із питань задоволення наявним освітнім простором і проблем у ньому.		1.Не завжди вчителі/-ьки проводять глибокий аналіз результатів моніторингових досліджень, інколи цей аналіз носить формальний характер; 2. Не систематично класними керівниками/класними керівницями ведеться моніторинг досягнень учнівства класу (для ознайомлення батьків раз на місяць в щоденнику робиться звіт навчальних досягнень учня/-ениці).
3.Спрямовування системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.		1.Педагогічними працівниками/-цями у співпраці з батьками формується відповідальне ставлення учнівства до результатів своєї роботи; 2.На уроках педагогічними працівниками/-цями використовуються прийоми самооцінювання навчальної діяльності здобувачів/-ок освіти, що формує відповідальне ставлення до освітнього процесу. 3.Під час канікул педагогічні працівники/-ці проводять консультування учнів/-ениць, які мають проблеми в навчанні. Ведеться робота з обдарованими дітьми з метою якісної підготовки до предметних олімпіад, конкурсів, змагань. 4. У гімназії запроваджено електронний журнал та щоденник на порталі  NZ.UA(Нові знання), який є однією зі складових  всеукраїнського проекту”КУРС: Освіта”. 5. Запроваджено електронний-онлайн  розклад на платформі «Нова Школа».		1.Більшої уваги потребують прийоми самооцінювання на уроках; 2. Більшу увагу вчителям/-ькам необхідно приділяти учням/-еницям, що мають низький рівень знань, через індивідуальні завдання, роботу на канікулах з даної категорією здобувацької спільноти; 3. Вчительству потрібно приділяти більше уваги дітям, які потребують індивідуальної освітньої траєкторії.
Напрямок – педагогічна діяльність працівників/-ць закладу освіти
Вимога	Сильні сторони, позитивні тенденції		Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення
1.Ефективність планування педагогічними працівниками/-цями своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувацького кола	1.Педагогічна спільнота активно використовує сучасні освітні технології, спрямовує роботу на оволодіння здобувачами/-ками освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями; 2.Систематично використовує на уроках презентації, відеоматеріали; 3.Створюється індивідуальна освітня траєкторія для обдарованих та дітей з низьким рівнем успішності; 4.Педагогічні працівники/-ці діляться досвідом роботи через друк у фахових виданнях, Інтернет-виданнях, тренінгах.		1.Окремі вчителі/-ьки проводять уроки, які не відповідають сучасним вимогам, що призводить до згасання інтересів учнівства до навчання; 2.Не все вчительство використовує можливості інтернету й ІКТ.
2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників	1.Освітній процес забезпечують 63 педагогічні працівники/-ці; 2.Вищу кваліфікаційну категорію мають 31  вчитель/-ка, звання «старший учитель» – 21, «учитель-методист» – 20; 3.Педагогічна спільнота школи активно проходить підвищення кваліфікації при  Полтавській академії неперервної освіти; 4.Педагогічні працівники/-ці мають змогу самостійно обирати суб’єкти підвищення кваліфікації; 5.На засіданнях педагогічної ради закладу відбувається зарахування проходження підвищення кваліфікації таких педагогічних працівників/-ць; 6.Педагоги/-ні діляться власними напрацюваннями на сторінках фахових видань, інтернет-платформах; 7. У закладі здійснюється практичне відпрацювання навичок через проведення тренінгів, фасилітаційних сесій, моделювання ситуативних задач та ін.		1.Значна кількість пропонованих суб’єктами підвищення кваліфікації тем містять комерційні пропозиції; 2.Замало педагогів/-инь беруть участь у конкурсах фахової майстерності; 3.Активізації потребує робота з поширення досвіду вчительства школи у фахових та Інтернет-виданнях; 4.Потрібно продовжувати впровадження технологій особистісно-зорієнтованого навчання та компетентнісного підходу.
3.Налагодження співпраці зі здобувачами/-ками освіти, їх батьками, працівниками/-цями закладу освіти	1.У школі організовано наставництво з молодими спеціалістами/-ками; 2.Батьки є активними учасниками освітнього процесу. Враховується їхня думка при складанні освітньої програми; 3.Діє батьківське самоврядування школи; 4. Стосунки між адміністрацією та учасниками/-цями освітнього процесу базуються на демократичних засадах. 5. Створено освітній центр із надолуження освітніх втрат; 6. Працюють мовні та математичні табори, організовані вчительством закладу освіти; 7.Влітку працює Клуб DECIDE Summer Clubs 2023 «Ми вдома – ми в Україні», реалізується в Україні ГО «ДОККУ» у партнерстві з Цюрихським педагогічним університетом (Швейцарія) за підтримки Швейцарії.		1.Недостатньо високим є відсоток батьків, які цікавляться життям школи, класу; вони є пасивними учасниками/-цями освітнього процесу; 2.Слабо здійснюється взаємовідвідування уроків та заходів між вчительством школи; 3. Потребує вдосконалення роботи батьківське самоврядування школи.
4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів/-ок освіти на засадах академічної доброчесності	1.У закладі розроблено та діє положення про академічну доброчесність; 2.Педагогічні працівники/-ці систематично інформують здобувачів/-ок освіти про дотримання Правил академічної доброчесності; 3.Питання дотримання академічної доброчесності слухається на засіданнях педагогічної ради  та професійних спільнот.		1.Не всі учні/-ениці та батьки розуміють сутність поняття академічної доброчесності та відповідальність за її порушення.

 

Напрямок – управлінська діяльність

Вимога	Сильні сторони, позитивні тенденції	Слабкі сторони, проблеми, що потребують вирішення
Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань	1.Стратегія розвитку закладу відповідає особливостям і умовам діяльності закладу (тип закладу – загальноосвітній, мова навчання – українська.); 2.Обсяг фінансування здійснюється відповідно до плану асигнувань; 3.Річний план відповідає завданням, які ставить перед собою колектив, сприяє поліпшенню роботи закладу, відповідає стратегії розвитку; 4.Педагогічною спільнотою вивчаються думки батьківської громади, учнівства закладу і враховуються при складанні річного плану роботи; 5.Уразі потреби – до річного плану вносяться корективи; 6.Діяльність педагогічної ради спрямована на підвищення фахового рівня вчительства і реалізує річний план роботи та стратегію розвитку закладу; 7.3 метою вивчення думки батьків та учнівства щодо якості освітнього процесу адміністрацією та практичним психологом проводиться анкетування. Результати виносяться на обговорення та враховуються при плануванні роботи та здійсненні самоаналізу. Відповідно до результатів коригується план роботи. На сайті школи оприлюднюються документи, які підлягають оприлюдненню; 8.Згідно з річним планом проводиться моніторинг якості надання освітніх послуг здобувачам/-кам освіти (анкетування, контрольні роботи, спостереження за  уроками та заходами, самоаналіз, опитування); 9.Приділяється увага створенню комфортних умов для всіх учасників/-ць освітнього процесу. 3 відповідними клопотаннями директорка звертається до органів місцевого самоврядування.	1.Кошти, які виділяються на заклад, в недостатній мірі задовольняють потреби у капітальних ремонтах; 2. Недостатньо сучасне матеріально-технічне забезпечення; 3.Інформація про результати моніторингових досліджень не завжди береться до уваги батьками здобувачів/-ок освіти; 4.Недостатньо залучаються альтернативні джерела фінансування.
2.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей професійного розвитку педагогічних працівників/-ць	1.Педагогічний колектив школи укомплектований повністю. Усі педагогічні працівники/-ці працюють за фахом; 2.З метою заохочення педагогічних працівників/-ць Колективним договором передбачено вільні дні під час канікулярного періоду за додаткові види роботи; 3. У колективному договорі є умови і правила про матеріальне й нематеріальне стимулювання педагогічних працівників/-ць.
3.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм	1.З метою вивчення задоволення учнівством психологічним кліматом в класі, школі практичним психологом гімназії проводиться анкетування, діагностичні дослідження. У разі потреби індивідуально з батьками учнівства проводиться консультування. Тісною є співпраця класних керівників/-ць із психологом; 2.Для  формування психологічної культури педагогічних працівників/-ць у гімназії систематично проводяться консультації психологічною службою; 3.Адміністрація школи відкрита для спілкування, реагує на зауваження, пропозиції. На звернення реагує згідно чинного законодавства, шукає шляхи вирішення проблем; 4.Учасники/-ці освітнього процесу мають змогу спілкуватися як особисто, так і через сайт школи, соціальні мережі; 5.На шкільному сайті є необхідна інформація для батьків, педагогічних працівників/-ць, учнівства. Постійно висвітлюються новини з життя школи; 6.У шкільних коридорах є інформаційні стенди для учнівства, батьків. Інформація для педагогічних працівників/-ць оприлюднюється в учительській або через групу у колективному чат-боті.	1.Педагогічні працівники/-ці не завжди дослухаються до рекомендацій адміністрації, інколи, можуть загострювати конфліктну ситуацію.
4.Організація освітнього процесу на засадах людино центризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою	1.Адміністрація закладу чітко дотримується норм законодавства у питанні дотримання прав учасників/-ць освітнього процесу; 2.Адміністрація гімназії враховує думку батьків під час вибору предмету для поглибленого вивчення, посилення предметів, вибору класного керівника/класної керівниці, розподілі годин індивідуального навчання, виборі вчительства; 3.Заклад здійснює проєктну діяльність через участь в проєктах  тощо; 4.Розклад уроків формується відповідно до освітньої програми, вікових особливостей учнівства, коефіцієнтів складності предметів.	1.Деякі педагогічні працівники/-ці мають проблеми з налагодженням партнерських стосунків з учнівством та його батьками; 2.Через недостатню кількість вільних кабінетів  навантаження не завжди рівномірно розподілене.
5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності	1.Керівництвом школи забезпечується виконання заходів щодо формування академічної доброчесності; 2.Розроблено та оприлюднено Положення про академічну доброчесність учасників/-ць освітнього процесу. 3.Заходи, які спрямовані на забезпечення академічної доброчесності включаються до планування; 4.Питання протидії та негативних проявів корупції знаходиться на постійному контролі керівництва.	1.Не всі учасники/-ці освітнього процесу розуміють сутність поняття «академічна доброчесність» та необхідність виконання вимог Положення, яке діє в школі.