Музейний комплекс Гнідинського ліцею імені Петра Яцика як невід’ємна складова системи інноваційного національно-патріотичного виховання дітей та юнацтва Золочівської громади

Період впровадження практики

Початок впровадження практики – 1994 рік.

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Зміцнення формування національної ідеї шляхом реалізації музейної практики у межах розвитку сталого партнерства між закладом освіти і громадою.

Цільова авдиторія на кого розрахована практика

Практика розрахована на учасників/-ць освітнього процесу, жителів громади, гостей.

Виконавці практики

  • Кудько Ніна, координаторка практики, вчителька української мови та літератури;
  • Прядко Любов, заступниця директора з навчально-виховної роботи;
  • Сукач Ганна, вчителька англійської мови та зарубіжної літератури.

Партнери

  • Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» (м. Київ),
  • представники ветеранського руху Золочівської громади,
  • Освітня фундація Петра Яцика (Канада),
  • КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»,
  • Національна спілка краєзнавців України,
  • любительське об’єднання «Вишивальна майстерня «Райдуга» Гнідинського центру культури та дозвілля «Розмаїття»,
  • краєзнавець Галатенко Василь,
  • представники/-ці громадської ініціативи «Повернемо забуті імена».

Методи реалізації практики

Діяльність музеїв реалізується через традиційні словесні методи ілюстрацій і демонстрацій, проблемно-пошукові для розкриття певної ідеї експозиції та в межах визначеного проєкту чи теми, а також методи реконструкції, моделювання, асоціацій, порівняльних аналогій та аналізу.

У музеях проводяться тематичні уроки, зустрічі з учасниками/-цями семінарів на базі ліцею, з гостями громади, засідання відповідних клубів, секцій ліцею та громади, експонати використовуються на уроках як історичні джерела та для створення тематичних осередків у вестибюлях ліцею для рольового прожиття історичних і культурних подій.

Інтерактивний урок у музеї Берегиня, 2022 р.

Алгоритм впровадження практики

  1. Визначення цілей музейної практики, окреслення завдань, розробка концепції, оформлення та монтаж експозицій

Окремо для кожного музею визначались  пріоритетні завдання:

  • музей «Берегиня» зосереджений  на традиціях і звичаях українського народу, зокрема на звичаях місцевих мешканців та Київщини;
  • музей Народної Пам’яті акцентує увагу на подіях історії, в ньому зібрано інформацію про події часів Другої світової війни, подій Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні, місцевих жителів-Героїв АТО та повномасштабного вторгнення РФ;
  • у музейній кімнаті Петра Яцика зосереджена інформація про життя канадського бізнесмена та мецената, відомого українця Петра Яцика.
Посол Канади бере участь у відкритті музейної кімнати Петра Яцика, 2010 р.
  1. Планування співпраці з партнерами/-ками та призначення кураторів/-ок

Кожен музей має відповідальних кураторів/-ок, які залучають партнерів/-ок, координують заходи, розробляють освітні матеріали та планують візити, комунікацію з учасниками/-цями освітнього процесу. Куратори/-ки визначають частоту та графік відвідувань кожного музею залежно від навчальної програми та віку учнів/учениць.

  1. Розробка навчальної програми з інтеграцією музейної практики

Для роботи музею розробляється програма, що включає теоретичну підготовку учнів/учениць перед відвідуванням кожного музею.

Інтегрується музейна практика в такі предмети, як історія, література, мистецтво.

На базі Гнідинського ліцею створено краєзнавчий гурток «Етнофлористика», де учні/учениці мають змогу глибше досліджувати теми, пов’язані з експозиціями музею «Берегиня».

  1. Підготовка вчителів/вчительок до музейних занять

Етап, необхідний для ознайомлення вчителів/вчительок із методами викладання у музеї та способами проведення інтерактивних занять.

  1. Проведення навчальних занять і заходів у музеях

Музей «Берегиня»: організовуються  екскурсії та майстер-класи з народного мистецтва, календарно-обрядових свят. Результат – творчі проєкти з вишивки, розпису, виготовлення сувенірів, тощо.

Музей Народної Пам’яті: проводяться лекції, тематичні заняття з дослідження  визначних подій та життя історичних постатей, представлених у музеї. Використовуються інтерактивні методи, організовуються дискусії, створюються хронології чи рефлексивні есе.

Музейна кімната Петра Яцика: проводяться тематичні заняття, що висвітлюють роль мецената у розвитку української культури за кордоном. Найчастіше вона використовується для заохочення участі у Конкурсі з української мови імені Петра Яцика. Учням/ученицям пропонується  підготувати дослідницькі проєкти про видатних українців, представити доповіді або зробити інтерактивні презентації на тему української діаспори.

Екскурсія для учасників/-ць районного етапу 12 Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, 2011 р.

  1. Рефлексія та обговорення після кожного відвідування

Після кожного візиту організовуються рефлексивні обговорення у класах. Учні/учениці  діляться враженнями, ведуть особисті щоденники спостережень.

Для учнівства старших класів проводяться письмові звіти або творчі завдання, есе, доповіді на основі побаченого.

  1. Аналіз і покращення програми

Здійснюється регулярний аналіз відгуків від учнівства, вчительства і музейних працівників/-ць щодо якості програми.

Щорічно оновлюється програма, враховуючи відгуки, розширення експозицій музеїв, зміни в навчальній програмі або нові можливості для співпраці.

Дотримуючись цього алгоритму, Гнідинський ліцей імені Петра Яцика поглиблює освітній процес через інтеграцію музейної практики, допомагаючи учням/ученицям краще усвідомлювати культурні цінності та історичні знання.

Якісні результати

Музеї ліцею мають свідоцтва, затверджені Управлінням освіти і науки Київської обласної держадміністрації.

Етнографічний музей “Берегиня”

Музей Петра Яцика

Музей Бойової слави

Вони є творчими осередками для проведення обласних, регіональних патріотичних зустрічей, семінарів, форумів (таких, як: обласний патріотичний захід до Дня Героїв Небесної Сотні «Білий янгол з Гнідинського лісу», 20.02.2024 р.; обласна краєзнавча конференція учнівської молоді «Зима, що нас змінила», 20.02.2019 р.; «Форум молодих учителів/-ьок Бориспільського району «Майбутнє нації в руках її учителів/-ьок», 26.03.2019 р.; районний семінар заступників директорів з виховної роботи «Підсумки реалізації та перспективи розвитку районної програми ГАШ», 11.04.2018 р.; районний семінар учителів/-ьок початкових класів «Впровадження ефективних методів і прийомів формування компетентної особистості учня/учениці початкової школи», 28.11.2018 р.; обласний семінар «Розвиток громад в Україні шляхом упровадження програми «Школа як осередок громади», 20.05.2016 р.; районний семінар-практикум для керівників проєктів ГАШ «Формуємо національну ідею», 18.11.2015 р.; районний науково-практичний семінар для директорів/-ок закладів освіти «Пошук ефективних форм управління діяльністю ГАШ»,  07.05.2014 р.; міжрайонна конференція з військово-патріотичного виховання, присвячена 70 річниці визволення Київщини від фашистських загарбників, 26.09.2013 р.; районний семінар-практикум «Удосконалення шляхів і методів громадянського виховання учнів/учениць», 27.08.2008 р.; обласний семінар директорів/-ок закладів освіти «Виховне середовище школи», 24.10.2007 р.

 Районний семінар-практикум для керівників/-ць проєктів Громадсько-активних шкіл, 2015 р.

У 2010-2013 роках на базі школи організовано діяльність Обласного опорного закладу освіти з теми «Розвиток системи національно-патріотичного виховання учнів/учениць».

Інформацію про реалізацію практики опубліковано в збірниках:

– «Досвід роботи слухачів обласного опорного закладу освіти на базі Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика» Біла Церква, КОІПОПК, 2013 р.;

– «Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах глобалізації» Київ – Черкаси 2011 р. (Інститут інноваційних технологій і змісту освіти);

– «Школа як осередок розвитку громади: досвід формування освітньої політики в контексті децентралізації та інших змін» Київ-2016 (Всеукраїнський фонд «Крок за кроком»).

У межах громадської ініціативи «Повернемо забуті імена» встановлено чотири іменні стипендії видатних гнідинців.

Кількісні результати

  • 30 років – період впровадження музейної педагогіки в закладі освіти;
  • 3 діючі шкільні музеї, офіційно зареєстровані в органі управління освітою КОДА;
  • понад 30 обласних семінарів від початку реалізації практики;
  • не менш, ніж 1 раз на рік – проведення обласного заходу (семінари, форуми, конференції, з’їзди);

Обласний семінар “Роль музейного комплексу школи в системі національно-патріотичного виховання”. Музей Берегиня, 2011 р.

  • від 30 до 40 учасників/-ць одного обласного заходу;
  • понад 15 екскурсій, презентацій та оглядів експозицій щороку;
  • 7 візитів до музеїв закордонних представників/-ць.

Головні переваги та можливі ризики впровадження практики

Переваги музейної практики:

  • Кожен із музеїв ліцею сприяє розширенню знань та формуванню патріотичної свідомості в учнів/учениць:
  • Музей Пам’яті має на меті вшанування історичної пам’яті, зокрема подій, пов’язаних із регіональною історією; виховує у дітей повагу до національної спадщини;
  • Діяльність музею «Берегиня» акцентує увагу на народних традиціях, ремеслах і звичаях, що дозволяє глибше усвідомити культурну ідентичність та цінність народного мистецтва;
  • Музейна кімната Петра Яцика є проявом глибокої шани до відомого канадського бізнесмена та мецената українського походження, сприяє формуванню почуття гордості за гідних представників українського народу.
  • Важливий аспект у впровадженні музейної практики Гнідинського ліцею імені Петра Яцика ̶̶  інтерактивність та розвиток навичок учнівства.  Музейна діяльність дозволяє учням/ученицям залучатись до дослідницької роботи, працювати з архівними матеріалами, розвивати навички пошуку, аналізу й інтерпретації історичних фактів. Участь у веденні музейних записів, організації виставок та екскурсій розвиває організаційні та комунікативні навички.
  • Поглиблення міжпредметних зв’язків. Завдяки музеям учні/учениці можуть поєднувати знання з історії, літератури, мистецтва, географії. До прикладу, дослідження старовинних артефактів чи народних ремесел може інтегрувати знання з природознавства, хімії та технологій. Такий підхід систематично практикують вчителі/вчительки ліцею.
  • Музейна практика формує громадянську позицію та соціальні навички. Робота з музейними експонатами сприяє підвищенню соціальної відповідальності учнів/учениць та зміцнює їх громадянську позицію. Мова про збереження культурної спадщини, догляду за історичними матеріалами та артефактами. Розвиток критичного мислення відбувається через залучення учнів/учениць до музейної практики. Вони вчаться ставити питання, робити висновки та розглядати історичні події з різних точок зору, тобто розвивають навички критичного аналізу.

Можливі ризики впровадження музейної практики:

  • Реалізація музейної практики вимагає більше часу й зусиль, ніж підготовка традиційних уроків.
  • До імовірних ризиків належать також недостатня кількість ресурсів, кваліфікованих фахівців/-чинь, брак фінансування. Це може стати на заваді повноцінній роботі музеїв та їхній інтеграції в освітній процес. Дуже важливо мати фахівців/-чинь, які зацікавлять учнів/учениць, донесуть їм важливість збереження експонатів і забезпечать належний догляд, збереження експозицій.
  • Недостатність умов для зберігання (невідповідність температурного режиму, освітлення, відсутність захисту експонатів від пошкоджень) може призвести до швидкого зношення артефактів, що зменшить їхню історичну цінність.
  • Надмірна формалізація музейної практики може обмежити учнів/учениць у творчості та дослідницькому підході. Якщо діяльність у музеї стане надто регламентованою, це може пригнітити інтерес учнів/учениць до самостійної роботи та критичного мислення. Деякі аспекти історії можуть бути психологічно тяжкими для молодшого покоління (наприклад, трагічні події, які висвітлює Музей Пам’яті). Тому потрібно уважно продумати підхід до викладу матеріалів та підготувати учнівство до обговорення таких тем.

Інформація у ЗМІ : автори, назва, посилання

– Кобза Вікторія. Сільська школа ще не втратила свій вплив. Економіст. № 1. Січень, 2008;

– Громадська-Мацюк Лариса. Носімо вишиванки, українці. Дім і Сад. № 1. Січень, 2012;

–  Як школярі дивували посла Королівства Бельгія газета. Трудова слава. № 97-100. 06.VII.2018;

– Підгурська Тетяна. Патріотизм…вище рівня вишиванки. Трудова слава. № 52-55. 15.04.2016;

– Шостак Олександра. Робочі будні голови РДА Трудова слава. № 66-69. 15.05.2015;

– Коляда Валентина. Постать. Робоче слово. № 17 (10889). 09-16.05.2014;

– Коляда Валентина. Закодована вічність у візерунках. Робоче слово № 25 (10897). 05-11.07.2014;

– Мацюк Лариса. Гнідинська школа виховує патріотів. Вісті. № 1 (666). 17.01.2013;

– Юні бережуть історію родини. Трудова слава. Травень. 2012;

– Громадська Лариса. Музей – скарбниця історії. Вісті. Червень, 2005;

– Вшанували великого українця. Київська правда. № 30. 18.03.2010;

– Україна та Канада поєдналися у Гнідинській школі. Трудова слава (№ 33-36) від 12.03.2010 стаття «»;

– Повернення в Україну газета. Срібна підкова. № 5 (51). 10.03.2010;

– Управління освіти і науки Бориспільської міської ради: допис «Семінар «Впровадження музейної педагогіки на уроках історії» https://www.facebook.com/share/p/rjyefPjSPL7b9fho/;

– навчально-методичний посібник «Школа як осередок розвитку громади: досвід формування освітньої політики в контексті децентралізації та інших змін», Київ-2016, https://repository.kristti.com.ua/wp-content/uploads/2017/01/Posibnyk-SHkola-yak-oseredok-rozvytku-gromady.pdf

Інформація про орган місцевого самоврядування: повна назва органу, повна адреса, електронна скринька, телефон, ПІП голови, сайт чи соціальні мережі

  • Золочівська сільська рада Бориспільського району Київської області,
  • Адреса сільської ради: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Нова, 1,
  • Електронна адреса: rada@zolochivskarada.gov.ua,
  • Мобільний телефон: +38 099 50 29 295,
  • Золочівський сільський голова –Лазаренко Олександр,
  • Сайт сільської ради: https://zolochivskarada.gov.ua/

Орган управління освітою громади: повна назва, повна адреса, телефон, електронна скринька, сайт чи соціальні мережі, ПІП начальника/-ці

Особа, яка відповідальна за впровадження практики

  • Кудько Ніна, 18 років поспіль – очільниця закладу загальної середньої освіти, з 2024 р. – вчителька української мови та літератури Гнідинського ліцею імені Петра Яцика;
  • Стрижаченко Ольга, директорка Гнідинського ліцею імені Петра Яцика.
➤