STEM освіта школярів як інструмент мотивації до здобуття знань та підвищення якості життя у (по)воєнний час. Досвід Куликівської селищної територіальної громади, Чернігівська область.

Зміст

Період впровадження практики
Опис практики
Проблема, на вирішення якої спрямована практика
Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери
Якісні та кількісні результати
Головні ризики впровадження практики
Інформація в ЗМІ
Інформація про орган місцевого самоврядування

Період впровадження практики

квітень 2023 – лютий 2024

Опис практики

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

У перші дні війни Куликівська громада стала евакуаційним хабом. У 2022 році, при населенні 15 тис. мешканців, громада прийняла 27 тис. ВПО. У березні 2022 року був високий ризик окупації самої громади. Як наслідок, прийнято рішення познімати всі вказівники щоб ускладнити просування ворога. Селище Куликівка опинилося оточене з трьох сторін. 4 з 23 населених пунктів громади було окуповано, що змусило людей покинути домівки частина з них переїхала до Куликівки. Після деокупації Чернігівської області стало можливим відновлення навігації в громаді. Питання для Куликівської громади актуальне, адже станом на січень 2024 р. на її території проживають 5800 ВПО, в тому числі діти.

Інший виклик, стресовий стан якого зазнали дорослі і діти. Учні та учениці відчувають стрес, що проявляється в апатичності дітей в усіх сферах їх життя, в тому числі і в навчанні. Спостерігалася відсутність в учнів та учениць мотивації до навчання.

Зазначене стало передумовою впровадження практики.

Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: аналізу даних, систематизації, обговорення, моделювання,

Цільовою аудиторією є мешканці та мешканки Куликівської громади, в тому числі ВПО

Виконавцями є Куликівський ліцей

Партнерами є голова громади, відділ освіти куликівської селищної ради, депутатський корпус, ГО «Про.Про.Лаб», ГО «Екомісто», ГО «Гірський рятувальний центр».

Алгоритм впровадження практики включав складові, що схематично представлені на рисунку 1.

Рисунок 1 – Складові елементи механізму реалізації практики

Розглянемо ключові елементи впровадження практики більш детально.

ЕЛЕМЕНТ ПЕРШИЙ – ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРОБЛЕМИ, ПОШУК ШЛЯХІВ РІШЕННЯ

Передумовою реалізації цього елементу стало надходження інформації для директорки ліцею від сектору економічного розвитку Куликівської громади про проект від ГО «Про.Про.Лаб». Передбачалося, що буде обрано 5 команд, які візьмуть участь у практичному освітньому курсі «План Дій». Передбачалося, що в межах цього курсу шкільна команда разом із експертами та ментором працюватиме над відбудовою об’єкту (ів), пошкодженого (их) внаслідок бойових дій, та шукатиме нові ефективні інженерні рішення для інфраструктурних проблем та викликів, що виникли внаслідок війни.

Після попереднього обговорення викликів, що виникли в громаді внаслідок війни, і які можуть бути вирішенні в рамках освітнього курсу «План Дій» в Куликівському ліцеї прийнято рішення працювати над відновленням навігації в громаді. За підсумками конкурсного відбору команда Куликівського ліцею стала однією з 5 команд, що взяли участь в практичному освітньому курсі «План Дій».

Зазначене стало передумовою реалізації другого елементу впровадження практики.

ЕЛЕМЕНТ ДРУГИЙ – ФОРМУВАННЯ КОМАНДИ УЧАСТЬ У КОНКУРСНОМУ ВІДБОРІ

З врахуванням вимог конкурсу прийнято рішення сформувати команду із учнів та учениць, які навчаються в 9-му класі. В 2023/2023 рр. В Куликівському ліцеї було три дев’ятих класи. Як наслідок класним керівникам було запропоновано залучити дітей до участі в проекті. Самі ж класні керівники в подальшому виступали в якості координаторів команди зі сторони ліцею.

Як наслідок до складу команди увійшло 11 осіб, з них 5 хлопців та 6 дівчат. Участь у команді – добровільна. Кожна учасниця та учасник команди, або особи, які представляли їх інтереси підписали договір про участь в проекті «План дій» (додаток 1). Також ними були підписані згоди на фото та відео зйомки (додаток 2).

ЕЛЕМЕНТ ТРЕТІЙ – ЗАЛУЧЕННЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ДО СПІВПРАЦІ

Успіх у реалізації проекту в багатьох аспектах залежав від підтримки, співпраці з місцевою владою. З цією метою ГО «Про.Про.Лаб» ініційовано підписання трьохстороннього меморандуму про партнерство та співпрацю між громадською організацією, головою громади та директоркою Куликівського ліцею (додаток 3).

ЕЛЕМЕНТ ЧЕТВЕРТИЙ – РОЗРОБКА ПЛАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНІЦІАТИВИ

Для реалізації проекту ГО «Про.Про.Лаб» розроблено план заходів. Він передбачав:

Визначення дат, тривалості, формату та тем зустрічей експертів та команди
Перелік домашніх завдань, що мала виконати команда учнів та учениць після відповідних вебінарів та занять

В цілому план включав освітній та практичний компоненти

ЕЛЕМЕНТ П’ЯТИЙ – ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ЗОВНІШНІХ ФАХІВЦІВ ДО СПІВПРАЦІ

З командою учнів працювало три групи фахівців:

ментори – фахівці, які зможуть побачити, в тому числі і під час онлайн зустрічей, до чого діти схильні, де їх потрібно підтримати, де їх потрібно координувати, в яких випадках допомогти. В якості менторів виступали два педагога від закладу освіти та один експерт проекту «План дій». Варто зауважити, що команда менторів не виконувала завдань в рамках проекту замість дітей.
мейкери – фахівці, які вчили учнів працювати із відповідними інструментами, в тому числі програмами та платформами.
візіонери – фахівців, які займаються питаннями відбудови на національному рівні.

Всі фахівці залучалися ГО «Про.Про.Лаб»

ЕЛЕМЕНТ ШОСТИЙ – РЕАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ ІНІЦІАТИВИ

В його межах проведено серію вебінарів під час яких учні та учениці знайомилися із питаннями: відбудови українських міст та селищ з точки зору стратегічної перспективи; сортування сміття; переробки пластику; сферами застовування переробленого пластику; проведення інформаційної кампанії; особливостями залучення мешканців громади до реалізації громадських ініціатив; як проводити краудфандингові кампанії; як сформувати бюджет проекту; розробки дизайну дороговказів; роботи із програмним забезпеченням фрезерувального станка для виготовлення дороговказів. Також учням та ученицям організовано навчальні екскурсії.

ЕЛЕМЕНТ СЬОМИЙ – РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОГО КОМПОНЕНТУ ІНІЦІАТИВИ

Передбачав застосування здобутих знань на практиці. Командою учнів та учениць: проведено опитування мешканців громади щодо актуальності ідеї над втіленням якої мала працювати команда; розроблено дизайн табличок та погоджено його із місцевою владою; організовано збір пластикових кришечок; проведено краудфандингову кампанію; виготовлено вказівники.

Проведення краудфандингової кампанії передбачоло:

Реєстрацію на спільнокошті
Підготовку інформаційного матеріалу та розміщення його на «Спільнокошт»
Зйомку відеоролику про ініціативу
Виготовлення винагород для доброчинців
Проведенні інформаційної кампанії

Якісні та кількісні результати

Укладено угоду про трьосторонню співпрацю
Зібрано 65555 грн в результаті краудфандингової кампанії
Придбано фрезерний станок з ЧПК (числовим програмним керуванням)
Зібрано 34 кг пластикових кришечок
Придбано послуги з формування 15 пластикових пластин, що використані для дороговказів
Відновлено навігацію в селищі Куликівка (з березня місяця в громаді буду з’являтися перші таблички)
Підвищено рівень екологічної культури мешканців громади різних вікових груп
Підвищено рівень якості життя в громаді як для місцевих жителів, так і для ВПО за рахунок встановлення дороговказів
Підвищено рівень мотивації учнів до навчання
Підвищено якість освітніх послуг
Залучено учнів до розробки STEM рішень для вирішення інфраструктурних проблем в громаді
Започатковано STEM лабораторію
Підвищено імідж громади внаслідок популяризації ініціативи в ЗМІ
Надано допомогу у відновлені туристичних маршрутів в Куликівській громаді

Головні ризики впровадження практики

Нав’язування теми, що потребує вирішення за допомогою STEM підходів учнівському колективу
Невикористання, ігнорування досвіду та потенціалу експертів в сфері, що стосується тематики проекту
Низька якість підготовки та проведення краудфандингової кампанії
Низька якість інформаційно роз’яснювальної роботи щодо виду та якості сировини, що має бути зібраний для переробки.
Погіршення безпекової ситуації.