Проєкт з інформальної освіти «Срібна Земля» для нових мешканців Хустської громади.

Опис ЗМІСТУ практики

Проєкт з інформальної освіти «Срібна Земля» для нових мешканців Хустської громади.

Період впровадження практики

Березень-травень 2022

Опис практики

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Хустська територіальна громада налічує 82 тис. мешканців. Надання освітніх послуг забезпечують 56 закладів освіти. З початку війни росії проти України в громаду почали прибувати нові мешканці з регіонів України, у яких велися активні бойові дії. За цих умов одними із основних завдань Хустської громади стало надання допомоги співвітчизникам щодо таких напрямків:

  • створення умов для проживання, забезпечення харчування, надання психологічної допомоги у разі потреби;
  • легкої адаптації в нових умовах.

У процесі забезпечення базових потреб людей, які приїхали в Хустську громаду, рятуючись від війни, стало очевидним, що вони в побуті послуговуються російською мовою, а в ряді випадків діти та дорослі зазначали, що не розуміють української мови. Така ситуація ускладнювала процес адаптації людей у новій громаді, їх комунікацію з місцевими мешканцями, формування нових соціальних зав’язків у цілому. Для вирішення цих викликів прийнято рішення реалізувати проєкт з інформальної освіти «Срібна Земля», який передбачав надання допомоги новим мешканцям громади розвинути, сформувати навики практичного використання української мови через вивчення культури, традицій, історії краю.

Опис діяльності й алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

 При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: аналіз даних, систематизація, обговорення.

Цільовою аудиторією є  діти та дорослі, які прибули в громаду з регіонів України, у яких велися активні бойові дії (внутрішньо переміщені особи (ВПО)).

Виконавцями є педагоги та керівники закладів освіти Хустської міської ради.

Партнерами є  управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради.

Алгоритм впровадження практики включав три етапи, що схематично представлені на рисунку 1.

Рисунок 1 – Складові елементи механізму реалізації практики

  1. Етап ідентифікації потреби. Як зазначалося вище, люди, які прибули в громаду рятуючись від війни, звикли в побуті послуговувалися російською мовою, також діти та дорослі зазначали, що погано розмовляють, а в ряді випадків не розуміють української мови. Необхідність у реалізації заходів, які б допомогли новим мешканцям громади адаптуватися та сформувати нові соціальні зв’язки стала очевидною на початку, коли громада почала приймати внутрішньо переміщених осіб.
  2. Підготовчий етап. Попередній досвід начальниці управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради свідчив, методики, що передбачають вивчення мови не лише через граматичні правила, а й через безпосереднє застосування на практиці, дають найкращі результати. Підготовчий етап реалізації проєкту пеердбачав:

                                а) Формулювання концепції проекту: визначення мети та завдань проекту, ресурсів, що для цього необхідні, цільової аудиторії та місця впровадження проєкту..

Мета проекту «Срібна Земля» – допомога  новим мешканцям громади адаптуватися в нових умовах,  сприяти формуванню нових соціальних зав’язків, сприяти вивченню української мови, поширенню практики її використання в побуті.

Методика передбачає проведення серії майстер-класів, під час яких їх учасники ознайомляться зі звичаями, історією, традиціями, гастрономічними особливостями Закарпаття тощо. Базова умова – спілкування українською мовою.

Завдання – охопити заходами з інформальної освіти 100% мешканців, які прибули в громаду через війну росії проти України та тимчасово проживають у закладах освіти. На виконання цього завдання вплинув адміністративно-територіальний устрій громади. Хустська громада об’єднує навколо міста Хуст та 16 сіл. Практично в кожному населеному пункті на базі закладів освіти  проживають мешканці з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Як наслідок, реалізація проєкту тільки на базі міста Хуст не забезпечувала б рівного доступу до заходів з інформальної освіти для всіх ВПО, виникали б проблеми з їх підвезення. Саме тому прийнято рішення проводити такі заходи в місцях компактного поселення нових мешканців громади.

                                  б) Залучення педагогів громади до реалізації проекту.

Передбачалося, що заходи в рамках проекту будуть проводити освітяни громади. Для їх залучення начальницею управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради заручилася підтримкою директорів закладів освіти. Педагоги охоче підтримали ініціативу.

                                  с) Підготовка та проведення пілотного заняття.

Пілотний захід було проведено в одній із шкіл Хуста. Тема зустрічі – знайомство з містом та його околицями. Вибір був логічним, адже люди вперше приїхали на Закарпаття. Для залучення учасників у закладі освіти розміщено оголошення із запрошенням прийняти участь у заході. Пілотне заняття проводила вчителька української мови та літератури закладу за участі начальниці управління освіти, релігій та у справах національностей. На початку зустрічі начальниця відділу освіти розповіла про ідею проєкту і головне правило – спілкуємося українською, а якщо потрібна допомога у формулюванні питань, коментарів, учасники її отримають від модератора зустрічі.

На першому занятті розповідали про маршрути, якими можна прогулятися в радіусі 10 км від міста Хуста, куди можна під’їхати власним або громадським транспортом. Варто зазначити, що перших 20 хв можна було спостерігати напруженість, але після того, як люди почули, куди вони можуть поїхати, що це дуже демократичні ціни і багато чого є безкоштовного, почали запитувати і логічно російською мовою. Важливим є те, що організатори зустрічі послідовно дотримувалися головного правила – спілкування винятково українською мовою і не важливо, що речення побудоване неправильно, модератори будуть допомагати.

                                  d) Проведення моніторингу думки цільової аудиторії щодо тематичних зустрічей та підходу до їх викладання.

Після проведення зустрічі було проведено анонімне опитування. Серед питань, на які учасників зустрічі просили дати відповіді, були наступні:

  1. Чи потрібне таке спілкування?
  2. Які теми були б цікаві для обговорення?
  3. Чи готові ви спілкуватися українською?

Приємне здивування викликав той факт, що 100% учасників опитування дали позитивну відповідь на 1 та 3 питання. Після цього прийнято рішення проводити такі заходи у всіх закладах освіти громади, де тимчасово проживають ВПО.

e) Інформування стейкхолдерів та залучення участі у проєкті.

Інформування проводилося шляхом розміщення оголошень у місцях компактного проживання нових мешканців громади.

  1. Етап реалізації практики.

Педагоги, задіяні в реалізації проведенні занять в рамках проекту «Срібна Земля», працюють на волонтерських засадах. Завдяки складеному графіку для одного вчителя навантаження становить 1 заняття на місяць. Під час занять були випадки, коли діти дошкільного віку казали, що не розуміють української мови, бо не чули її раніше. З таких ситуацій виходили м’яко, педагоги пояснювали іншими словами, але базового правила – розмовляти винятково українською мовою – не порушували. У заходах брало участь 400 осіб різних гендерних груп.

 Якісні та кількісні результати

  • 100 % нових мешканців громади, які приїхали і проживають на території Хустської територіальної громади, залучені до проєкту з інформальної освіти «Срібна Земля»
  • Проведено моніторинг думки та потреб потенційних учасників проекту щодо їх потреб та зацікавленості участі в проекті.
  • Створено рівні можливості участі в проєкті для людей різних вікових груп.

Головні ризики впровадження практики

  1. Низький рівень інформування мешканців громад з числа ВПО.
  2. Зростання небезпеки під час воєнного стану.

Інформація в ЗМІ

–

Додатки

Під час реалізації практики спеціальні нормативні правові документи не розроблялися.

Інформація про орган місцевого самоврядування

Повна назва органу місцевого самоврядування ТГ

Хустська міська територіальна громада, Закарпатська область

Телефон, адреса електронної пошти і сайт ОМС

 ПІБ Голови ОМС

Кащук Володимир Павлович

 ПІБ особи, яка відповідальна за впровадження практики

Калинич Олеся Василівна, начальниця управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради

➤