Інформальна освіта в умовах воєнного стану: досвід відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, Івано-Франківської  області

 Опис ЗМІСТУ практики

 Інформальна освіта в умовах воєнного стану: досвід відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, Івано-Франківської  області

Період від початку розробки до впровадження практики

березень 2022

 Опис проблем, для вирішення якої впроваджено практику

З початком війни мільйони українців зі східних регіонів держави були вимушені покинути власні домівки. Верховинська територіальна громада стала однією із громад до якої в пошуках безпеки приїхали тисячі українців з Києва, Херсону, східних регіонів держави. Коли в громаді почали реєструватися перші вимушено переселені особи (ВПО) стало зрозуміло що для людей, які звикли послуговуватися російською мовою в побуті потрібна мовна адаптація. що також має на меті допомогти співвітчизникам адаптуватися в нових умовах, сприяти формуванню нових соціальних зав’язків. Саме тому, з ініціативи відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, було започатковано безкоштовні курси вивчення української мови під назвою «Мовна адаптація: легко і цікаво!» для внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні має бути свідоме прагнення кожного громадянина України бути носієм української мови, бути єдиними в часі і слові.

 Опис діяльності і алгоритм впровадження практики, застосовані методи вирішення проблеми, цільова аудиторія, виконавці, партнери

 При вирішенні проблеми використовувалися такі методи: аналізу даних, обговорення.

Цільовою аудиторією є учні, батьки з числа вимушено переселених осіб внаслідок військової агресії росії.

Виконавцями є консультант центру професійного розвитку педагогічних працівників та педагоги закладів освіти Верховинської селищної ради

Партнерами є відділ освіти, молоді і спорту Верховинської селищної ради

Схематично ключові кроки в алгоритмі впровадження практики представлено на рис.1:

Рисунок 1 – Складові механізму реалізації практики

Крок 1 – передбачає ідентифікацію проблем та потреб ВПО. На першому етапі їх можна об’єднати в дві групи:

1. потреби фізіологічні та потреби безпеки. В умовах війни мільйони українців залишали свої домівки швидко, часто немаючи можливості взяти із собою навіть предмети першої необхідності, теплий одяг. Тому приймаючи співвітчизників першим завданням, во вирішувалося в громаді  було поселення людей, забезпечення їх харчуванням, необхідним одягом, надання психологічної підтримки, а також медичної допомоги у разі потреби.
2. потреби соціального характеру. Як наслідок, першим кроком на шляху допомоги ВПО інтегруватися в новому середовищі, сформувати нові соціальні зв’язки стало проведення творчих заходів, що передбачали знайомство з культурою регіону та можливість неформального спілкування. Важливе значення для швидкої інтеграції в новому середовищі відіграє мова. Як було зазначено – вже на етапі реєстрації ВПО була помітна їх потреба у мовній адаптації, що і стало передумовою для започаткування безкоштовних курсів з української мови.

Крок 2. Підготовка до проведення курсів з мовної адаптації. Зазначена  ініціатива належала начальниці відділу освіти, молоді та спорту Верховинської територіальної громади. На цьому етапі нею реалізовано наступні заходи:

• Визначено куратора курсів з мовної адаптації. З цією метою ініціативу представлено та обговорено із консультанткою центру професійного розвитку педагогічних працівників Верховинської територіальної громади за напрямом «Українська мова та література».
• підготовлено анкету для реєстрації на безкоштовні курси української мови. Анкета допомагає зорієнтуватися у віковому складі групи, обрати найбільш оптимальні методи проведення занять, визначити кількість педагогів, які будуть потрібні для проведення занять.
• організовано розповсюдження інформаційних оголошень щодо місця часу проведення курсів

В свою чергу кураторка курсів з мовної адаптації:

• залучає до співпраці вчителів з української мови і літератури для проведення курсів;
• спільно із залученим вчителем проводить підготовку плану заняття;
• залучає фахівців центру позашкільної освіти у випадках коли вивчення мови проводиться через вивчення традицій.

Крок 3. Участь у першому занятті взяли 68 осіб. воно символічно відбулося 9 березня у День народження Великого Українця, Тараса Григоровича Шевченка. Заняття проводяться в нетрадиційній формі  – крізь призму етнічної автентики, самобутньої культури Гуцульщини. Так учасники курсів брали участь в імпровізованих пошуках скарбів Довбуша, невимушено мандрували опришківськими плаями, вивчали елементи звичаїв, побуту й традиційного одягу, покроково нанизуючи кожен елемент майстер-класу «Одягаємо ґазду та ґаздиню», і, наостанок, смакували традиційними гуцульськими стравами, єднаючись живильним доторком УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА. Важливим є факт, що участь у курсах приймають як дорослі, так і діти. Так наймолодшому учаснику курсів було 7 років, а найстаршій – 59. В умовах війни освіта впродовж життя набуває особливого значення.

Досягнені якісні та кількісні результати

1. Створені умови для швидкої адаптації та соціалізації дітей і дорослих з числа ВПО
2. На волонтерських засадах організовано щотижневі курси з української мови.

 Головні ризики впровадження практики

1. Низький рівень інформування мешканців громад з числа ВПО.
2. Зростання небезпеки обстрілів, розгортання активних бойових дій на території.
3. Не застосовано індивідуальний підхід до людей, які були вимушені покинути свої домівки, при визначені їх потреб

Бюджет практики, обсяги та джерела фінансування, співфінансування, внесок громади тощо 

Під час реалізації практики витрати з місцевого бюджету не здійснювалися

Додатки

Для реалізації цієї практики спеціальні накази, розпорядження не видавалися