«Городецький автограф» як модель інтеграції літератури в освітній і культурний простір громади

Період впровадження

Практика бере свій початок проведення у 2003 році та триває понині.

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Проблема, на вирішення якої спрямована практика, має комплексний характер і стосується не лише читання як навички, а кризи культурної присутності літератури в житті громади та молодого покоління. Упродовж останніх десятиліть література поступово витісняється з публічного простору, з повсякденного досвіду дітей і підлітків, поступаючись швидким цифровим форматам, розважальному контенту та спрощеним формам споживання інформації. У результаті школа часто залишається єдиним місцем контакту учнів з художнім словом, але й там література нерідко зводиться до виконання програмових вимог, аналізу текстів «для оцінки», а не до проживання змістів, діалогу та особистісного осмислення.

Окремою складовою проблеми є розірваність між локальною культурною пам’яттю та сучасною освітою. Історії життя і творчості письменників, митців, діячів культури, пов’язаних із конкретною місцевістю, часто залишаються поза увагою учнів, не вбудовуються у їхню ідентичність і не сприймаються як частина власного культурного простору. Це призводить до втрати відчуття спадкоємності, до уявлення про літературу як про щось абстрактне, далеке й відірване від реального життя громади.

Ще однією суттєвою проблемою є відсутність живого, рівноправного діалогу між поколіннями у сфері культури. Учні рідко мають можливість безпосередньо спілкуватися з письменниками, бачити їх не як «імена з підручника», а як живих людей із власним досвідом, сумнівами, творчим шляхом. Без такого контакту важко сформувати повагу до інтелектуальної праці, усвідомлення цінності слова, відповідальності митця та ролі літератури у формуванні суспільної думки й національної пам’яті.

У ширшому контексті ця проблема торкається і ослаблення культурної функції школи як осередку формування світогляду, а не лише місця передачі знань. Коли література і мистецтво втрачають живий зв’язок з учнями, школа перестає виконувати важливу місію – виховання культурно свідомої, мислячої особистості, здатної до рефлексії, діалогу та збереження історичної пам’яті.

Саме на подолання цієї сукупності проблем – знецінення читання, втрати локальної культурної пам’яті, розриву між поколіннями та формалізації літературної освіти – і спрямована практика літературно-мистецького свята «Городецький автограф», яке повертає літературі статус живої події, а школі – роль активного культурного простору громади.

Цільова аудиторія на кого розрахована практика

Цільова аудиторія практики є багаторівневою та охоплює як безпосередніх учасників освітнього процесу, так і ширше культурне середовище громади та регіону. Передусім практика спрямована на учнів старшої школи, для яких література стає не лише навчальним предметом, а простором особистісного вибору, самоідентифікації та світоглядного становлення. Саме ця вікова група найбільш готова до усвідомленого діалогу з митцями, осмислення складних культурних і моральних питань, формування власної позиції щодо ролі слова, культури й пам’яті в житті суспільства.

Водночас практика адресована педагогам та освітянам, які розглядають літературу і мистецтво як інструмент виховання, розвитку критичного мислення та формування цінностей. Для вчителів «Городецький автограф» є можливістю професійного збагачення, розширення методичного арсеналу, живого контакту з сучасним літературним процесом і переосмислення власних підходів до викладання гуманітарних дисциплін.

Окрему частину цільової аудиторії становлять студенти філологічних факультетів та молоді дослідники, для яких практика створює середовище неформальної освіти, професійного діалогу та занурення у реальний літературний контекст. Участь у таких заходах дозволяє їм поєднати академічні знання з живим досвідом спілкування з авторами та культурними діячами.

Практика також спрямована на працівників музейної та культурної сфери, адже «Городецький автограф» поєднує літературну діяльність із меморіалізацією, локальною історією та збереженням культурної спадщини. Для цієї аудиторії захід є майданчиком професійної взаємодії та спільного осмислення культурної пам’яті регіону.

Важливою цільовою групою є поціновувачі мистецтва і літератури, мешканці громади, представники місцевої влади та культурних інституцій. Для них практика виступає простором публічного діалогу, зміцнення культурної згуртованості громади та формування позитивного образу освіти як активного учасника суспільного життя.

Таким чином, «Городецький автограф» спрямований не на вузьку аудиторію, а на формування спільного культурно-освітнього простору, у якому школа, митці, громада й професійні середовища взаємодіють на засадах діалогу, спадкоємності та відповідальності за культурну пам’ять.

Виконавці практики

Віктор Степанович Мазаний – письменник, журналіст, випускник Городецького ліцею; педагогічний колектив Городецького ліцею; учні старших класів.

Партнери

Городецький старостинський округ; Городецький центр культури та дозвілля Комунального закладу «Палац культури» Сарненської міської ради; Управління культури, туризму, молоді та спорту Сарненської міської ради; Управління освіти Сарненської міської ради; Сарненська міська рада.

Методи реалізації практики

Методи реалізації практики вибудувані навколо ідеї живого, паритетного спілкування між митцем і читачем, де учні не є пасивними слухачами, а стають повноцінними учасниками культурного процесу. Ключовим методом є регулярна організація зустрічей із письменниками, поетами, журналістами, художниками та фотографами з різних регіонів України. Такі зустрічі відбуваються у форматі відкритого діалогу, що дозволяє школярам безпосередньо ставити запитання, обговорювати твори, осмислювати творчий шлях митців і розуміти контекст створення літературних та мистецьких робіт.

Важливим методом реалізації практики є проведення літературних студій та творчих дискусій за участю митців слова. У межах цих студій учні мають можливість не лише слухати, а й презентувати власні міркування, аналізи творів, спроби письма, що сприяє формуванню критичного мислення, мовленнєвої культури та творчої сміливості. Такий формат знімає бар’єр між «професійною» літературою і шкільним читанням, роблячи процес осмислення текстів особистісно значущим.

Окремим методом є активне залучення учнів до підготовки та проведення заходу. Старшокласники готують тематичні виступи, дослідження, презентації та художні номери, присвячені творчості запрошених митців або письменників, пам’ять про яких увіковічнюється під час заходу. Це перетворює учнів із глядачів на співтворців події, розвиває дослідницькі навички, уміння працювати з джерелами та публічно презентувати результати власної роботи.

Суттєвим методом реалізації практики є меморіалізація культурної пам’яті через створення матеріальних і символічних маркерів: меморіальних дошок, літературного пантеону, алеї письменників, музейних експозицій. Ці елементи не існують окремо від освітнього процесу, а стають його продовженням, формуючи сталий культурний простір ліцею та громади.

Практика також реалізується через партнерську взаємодію між закладом освіти, органами місцевого самоврядування, установами культури та громадськістю. Співпраця з управлінням освіти, управлінням культури, туризму, молоді та спорту, закладами культури та старостинським округом дозволяє забезпечити сталість заходу, розширювати коло учасників і підсилювати суспільний резонанс події.

Додатковим методом є інформаційне поширення та публічне обговорення результатів практики через засоби масової інформації та публічний простір, що сприяє формуванню позитивного іміджу читання, літератури та школи як культурного осередку.

У сукупності ці методи забезпечують не разову акцію, а тривалу, системну культурно-освітню практику, здатну впливати на ставлення молоді до літератури, мистецтва та власної культурної ідентичності.

Алгоритм впровадження практики

Алгоритм впровадження практики розпочинається з формування ініціативного ядра, яке бере на себе ідейне та організаційне лідерство. Таким ядром у Городецькому ліцеї стала співпраця випускника закладу, письменника й журналіста Віктора Мазаного з педагогічним колективом ліцею. Саме на цьому етапі визначається концепція заходу, його культурна і виховна мета, а також ключовий принцип – паритетне спілкування між митцем і учнівською молоддю без ієрархічної дистанції.

Наступним кроком є визначення тематичного фокусу кожного заходу. Кожен «Городецький автограф» має власну тему, пов’язану або з творчістю запрошених митців, або з вшануванням пам’яті письменників, доля яких пов’язана з Городцем, Волинню чи ширшим українським культурним простором. Тематика визначає формат зустрічей, коло запрошених гостей і зміст підготовчої роботи з учнями.

Паралельно розгортається підготовчий освітній етап, у межах якого педагогічний колектив інтегрує тематику заходу в освітній процес. Учні старшої школи залучаються до дослідницької та творчої роботи: вивчають біографії митців, читають і аналізують їхні твори, готують виступи, повідомлення, мистецькі презентації. На цьому етапі важливо, що підготовка не носить формального характеру, а орієнтується на осмислення та особисте ставлення учнів до матеріалу.

Окремою складовою алгоритму є організаційно-партнерська підготовка заходу. Налагоджується взаємодія з партнерами – органами місцевого самоврядування, установами культури, управлінням освіти й управлінням культури, туризму, молоді та спорту що дозволяє забезпечити логістику, інформаційний супровід та публічність події. Визначається місце проведення, технічне забезпечення, формат участі громади та гостей.

Кульмінаційним етапом є безпосереднє проведення літературно-мистецького свята, яке поєднує кілька форматів: авторські читання, відкриті розмови з митцями, літературні студії, виступи учнів, обговорення творчих і життєвих шляхів письменників. За необхідності захід доповнюється меморіальними діями – відкриттям меморіальних дошок, вшануванням пам’яті митців, презентацією музейних або бібліотечних напрацювань.

Завершальним етапом алгоритму є фіксація та розширення результатів практики. Матеріальні результати (меморіальні дошки, поповнення бібліотечного фонду, музейні експозиції) залишаються у просторі ліцею як постійні освітні ресурси. Інформаційні результати поширюються через засоби масової інформації та публічні канали, що підсилює вплив практики за межами закладу. Накопичений досвід аналізується педагогічним колективом і стає основою для планування наступних «автографів», забезпечуючи тяглість і розвиток практики.

Таким чином, алгоритм впровадження «Городецького автографа» є циклічним і сталим, що дозволяє практиці існувати протягом десятиліть і залишатися актуальною без втрати змісту.

Якісні результати

Якісні результати впровадження практики проявляються насамперед у зміні сприйняття літератури учнями – з абстрактного навчального предмета вона перетворюється на живу форму комунікації та самовираження. Безпосереднє спілкування з письменниками дозволяє школярам побачити літературу як процес, що народжується з особистого досвіду, відповідальності за слово і суспільної позиції, а не лише як набір текстів для аналізу. Це формує глибше розуміння цінності художнього слова та підвищує мотивацію до читання.

Важливим якісним результатом є посилення культурної ідентичності учнів та громади. Через знайомство з митцями, чия творчість і життєвий шлях пов’язані з Городцем та історичною Волинню, формується відчуття причетності до локальної та національної культурної традиції. Літературна спадщина перестає бути «чужою» або відірваною від повсякденного життя і починає сприйматися як частина власної історії.

Практика сприяє розвитку комунікативних і рефлексивних умінь учнів. Участь у літературних студіях, публічних обговореннях, підготовці виступів і дослідницьких матеріалів формує навички аргументованого висловлювання, уміння ставити запитання, вести діалог і критично осмислювати інформацію. Учні вчаться взаємодіяти з авторитетами не з позиції пасивного слухача, а як рівноправні співрозмовники.

Суттєвим якісним результатом є зміцнення ролі ліцею як культурного осередку громади. «Городецький автограф» виводить заклад освіти за межі суто навчальної функції, перетворюючи його на простір культурної пам’яті, міжпоколіннєвого діалогу та мистецьких ініціатив. Ліцей стає місцем, де формується і зберігається культурний капітал громади.

Окремо варто відзначити формування традиції та спадкоємності. Регулярність проведення «Городецького автографа» створює відчуття стабільності та очікування події, що має цінність сама по собі. Учні різних років навчання входять у вже сформований культурний простір, долучаються до нього і передають цей досвід наступним поколінням.

У підсумку, якісні результати практики полягають не лише в популяризації літератури, а у довготривалому впливі на світогляд учнів, культурне середовище ліцею та громади, що неможливо досягти одноразовими або формальними заходами.

Кількісні результати

Кількісні результати реалізації практики свідчать про її тривалість, сталість і широке охоплення. Практика безперервно реалізується з 2003 року і на сьогодні має понад двадцятирічну історію регулярного проведення, що вже саме по собі є показником її життєздатності та затребуваності в освітньому й культурному середовищі.

За період реалізації літературно-мистецького свята Городецький ліцей відвідало понад 100 митців з різних регіонів України. Серед них – письменники, поети, журналісти, художники та фотографи, у тому числі лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка в галузях літератури, живопису та фотографії. До переліку таких митців входять, зокрема, Степан Сапеляк, В’ячеслав Медвідь, Петро Перебийніс, Михайло Слабошпицький, Анатолій Кичинський, Євген Безніско, Василь Пилип’юк, Олексій Дмитренко. Наявність митців такого рівня підтверджує всеукраїнський масштаб і авторитет практики.

Практика має й міжкультурний вимір. У 2016 році в межах «Городецького автографа» відбулася зустріч із родичами польського письменника, художника і краєзнавця Юзефа Ігнація Крашевського, який певний період свого життя проживав і творив у Городці. Це розширило географію та зміст події за межі національного контексту.

Важливим кількісним результатом є створення літературного пантеону на базі Городецького ліцею, що складається з меморіальних дошок, присвячених митцям, пов’язаним із Городцем. Кількість таких меморіальних об’єктів поступово зростає, формуючи постійний культурно-освітній простір, який використовується у навчальній та виховній роботі.

Реалізація практики сприяла інституційному розширенню культурної діяльності ліцею. Під її впливом було створено Поліський літературний музей та Алею письменників, що стали окремими постійно діючими освітніми локаціями. Крім того, кожен захід забезпечує систематичне поповнення бібліотечного фонду ліцею новими виданнями, подарованими авторами, кількість яких з року в рік зростає.

Кількісним показником суспільного резонансу є також присутність практики у публічному просторі: «Городецький автограф» неодноразово ставав темою публікацій у друкованих та електронних засобах масової інформації, що забезпечує ширше охоплення аудиторії за межами закладу освіти та громади.

У сукупності ці кількісні результати підтверджують, що «Городецький автограф» є не епізодичним заходом, а масштабною, довготривалою та результативною культурно-освітньою практикою.

Головні переваги та можливі ризики впровадження практики

Головною перевагою впровадження практики є живе безпосереднє спілкування учнівської молоді з письменниками та митцями, яке неможливо замінити жодними підручниками чи онлайн-форматами. Такий контакт знімає дистанцію між автором і читачем, робить літературу особистісно значущою та повертає їй людський вимір. Для учнів це не абстрактні імена, а конкретні люди з власними історіями, вибором і відповідальністю за слово.

Суттєвою перевагою є сталість і тяглість практики. «Городецький автограф» не є одноразовою акцією чи проєктом, прив’язаним до грантового циклу, а розвивається протягом десятиліть, формуючи традицію, яка передається від покоління до покоління учнів. Саме ця регулярність забезпечує глибший виховний і культурний ефект, ніж поодинокі заходи.

Практика має виразну перевагу у вигляді поєднання освітнього, культурного та меморіального вимірів. Вона одночасно працює з сучасною літературою, історичною пам’яттю та локальною ідентичністю громади. Завдяки цьому ліцей стає не лише місцем навчання, а культурним осередком, що акумулює й зберігає гуманітарний капітал регіону.

Ще однією сильною стороною є активна роль учнів у підготовці та проведенні заходу. Залучення школярів до дослідницької, творчої та організаційної діяльності формує відповідальність, комунікативні навички й відчуття причетності до спільної справи, а не споживацьке ставлення до культури.

Водночас практика має і потенційні ризики, які потребують усвідомлення. Основним ризиком є загальносуспільна тенденція втрати інтересу молоді до читання та глибоких культурних змістів, що може знижувати ефект навіть якісно організованих заходів. За відсутності системної підтримки з боку школи й родини існує небезпека сприйняття «Городецького автографа» як разової події, а не як частини ширшого культурного процесу.

Іншим ризиком є залежність практики від людського чинника – активності ініціаторів, партнерів і окремих лідерів. Ослаблення цієї ініціативної ланки може негативно вплинути на регулярність і змістовне наповнення заходу, якщо не забезпечено передачу відповідальності та наступність.

Також існує ризик формалізації практики, коли подія може перетворитися на протокольний захід без живого діалогу і реального залучення учнів. У такому випадку вона втрачає свою головну цінність – особистісний контакт і емоційне проживання літератури.

Отже, головні переваги «Городецького автографа» значно переважають можливі ризики, однак ефективність цієї практики напряму залежить від збереження її живого змісту, активної ролі учнів та постійної підтримки з боку педагогічного колективу і громади.

Інформація у ЗМІ: автори, назва, посилання

Олександра ЮРКОВА. Городецький автограф // «Голос України. – 8 листопада 2005 року. – URL: https://www.golos.com.ua/article/221088

Богдан ДЕМ’ЯНЧУК. Від Рафаеля та Рубенса до «Городецького автографа» // Україна молода». – 23 грудня 2008 року. – URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/1316/286/46475#google_vignette

Валентина ОДАРЧЕНКО. На літературному святі «Городецький автограф» вшанували Юзефа Крашевського // Радіо «Свобода». – 19 квітня 2012 року. – URL: https://www.radiosvoboda.org/a/24554028.html

Галина ТЄТЄНЄВА. «Городецькому автографу» – 15 років» // Полісся.нет. – від 19 жовтня 2016 року. – URL: http://polissya.net/cultura/oficijno/3472-gorodetskomy-avtografy-15-rokiv.html

Євген МЛИН, Олександра ЮРКОВА. «Городецький автограф» у 15-те зібрав літераторів // Голос України. – 27 жовтня 2016 року. – URL: https://www.golos.com.ua/article/277888

Віктор МАЗАНИЙ. На Рівненщині всьоме відбулося літературне свято «Городецький автограф» // ЧаРівне. – 1 листопада 2016 року. – URL: https://charivne.info/news/22865-na-rivnenshchyni-vsome-vidbulosya-literaturne-svyato-horodetskyj-avtohraf-foto

Володимир ПОГОРЕЦЬКИЙ. Пам’ять Степана Сапеляка увіковічнено на Рівненщині під час проведення «Городецького автографа» // Золота пектораль. – 11 листопада 2016 року. – URL: https://zolotapektoral.te.ua/%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D1%8C-%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B0-%D1%83%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD/

Наталія ЯГУЩИНА/ Ювілейне літературне свято відбулося на Рівненщині // 7 днів. – 4 квітня 2024 року. – URL: https://7dniv.rv.ua/dozvillya/yuvileyne-literaturne-sviato-vidbulosia-na-rivnenshchyni/

Новак ВАДИМ. Памяті письменника і фотохудожника: на Рівненщині відбувся «Городецький автограф» // Суспільне: Рівне. – 18 квітня 2024 року. – URL: https://suspilne.media/rivne/727039-pamati-pismennika-i-fotohudoznika-na-rivnensini-vidbuvsa-gorodeckij-avtograf/

У Городці провели двадцятий «Городецький автограф» і відкрили меморіальні дошки письменникам // Володимирець.City. – 22 квітня 2024 року. – URL: https://volodymyrets.city/articles/355476/u-gorodci-vidkrili-memorialni-doshki-pismennikam

Віктор ГРИНСЬКИЙ. На Рівненщині відбулося літературне свято «Городецький автограф» // Національна спілка письменників України. – 23 квітня 2024 року. – URL: https://nspu.com.ua/ofitsijno/na-rivnenshhini-vidbulosya-literaturne-svyato-gorodeckij-avtograf/#google_vignette

Віктор МАЗАНИЙ/ Заповіт всесильної любові // Українська літературна газета. – 20 вересня 2024 року. – URL: https://litgazeta.com.ua/articles/viktor-mazanyj-zapovit-vsesylnoi-liubovi/#google_vignette

Інформація про орган місцевого самоврядування: повна назва органу, повна адреса, електронна скринька, телефон, ПІП голови, сайт чи соціальні мережі

Сарненська міська рада

вул. Широка, 31, м. Сарни, 34500

smr@sarny-rada.gov.ua

(03655) 3-50-85

Голова: Серпенінов Руслан Петрович

Сайт: https://sarny-rada.gov.ua/contacts.html

Орган управління освітою громади: повна назва, повна адреса, телефон, електронна скринька, сайт чи соціальні мережі, ПІП начальника/-ці

Управління освіти Сарненської міської ради

вул. Демократична, 17, м. Сарни, 34500

znz2021@ukr.net

(03655) 2-21-72

Начальниця: Кошкіна Діана Анатоліївна

Сайт: https://edu.sarny-rada.gov.ua/

Особи, відповідальні за впровадження практики

Малайчук Тетяна Вікторівна, директорка Городецького ліцею